Космос талантів, гуцула з Верховини, який ви можете пізнати відвідавши музей Романа Кумлика

Музей музичних інструментів Романа Кумлика – колекція предметів гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів, які музикант та етнограф Роман Кумлик збирав понад 30 років.

Розташована експозиція у приватному будинку Романа Кумлика. А розповідає про усі цікавинки музею та навіть грає на рідкісних музичних інструментах його донька - Наталя Гузак.

У музеї можна побачити давній гуцульський одяг, роздивитися грошові знаки різних часів та оглянути унікальну колекцію музичних інструментів. Серед найцікавіших експонатів – прямокутна скрипка та скрипка-довбанка, музична «коза», трембіта, дримби та інші.

Приватний музей Романа Кумлика міститься у його власному будинку. Матеріали збиралися протягом десятиліть — це предмети побуту, давній гуцульський одяг, знаряддя праці, грошові знаки різних часів та багато іншого, що дає уявлення про життя гуцулів. Але предметом особливої гордості господаря є колекція музичних інструментів.
Пан Роман проводить екскурсії особисто і грає на кожному інструменті, серед яких скрипки, цимбали, коза, дримби, трембіти, роги, захопливо розказує про кожен з інструментів.
Наприклад, ріг — старовинний "мобільний телефон", оскільки використовувався він для передачі повідомлень на великі відстані. Трембіта — обрядовий інструмент, який використовувався в Коляді, під час похорону, весілля. Особлива любов в пана Романа до скрипки. В його колекції є і скрипки-довбанки, і прямокутна скрипка.
У виконанні господаря Ви також почуєте народні пісні, гуцульські співанки (невеликі куплети на різноманітну тематику), відомі шлягери різних років, і все це під його ж акомпанемент на цимбалах та інших інструментах.
Кожна екскурсія - імпровізована, і відвідавши Музей кілька разів, Ви все одно почуєте від Романа Кумлика багато нового і цікавого про життя гуцулів, їхні важкі будні і яскраві свята, гострий гумор і самобутнє мистецтво.

Музей музичних інструментів Романа Кумлика це не просто музей… це музей-театр!!!

Приватний музей відкрито Романом Кумликом 7 січня 2000 року і розташовано у родинному будинку.

Господар збирав матеріали протягом 30 років. Це — предмети побуту, давній гуцульський одяг, знаряддя праці, грошові знаки різних часів та багато цікавого про життя гуцулів. Особливою гордістю музею є колекція музичних інструментів, серед яких: скрипки (в тому числі скрипки-довбанки і прямокутна скрипка), цимбали, коза, дримби, трембіти, роги та інші.

Роман Кумлик проводив екскурсії особисто і грав на різних інструментах, він розповідав про кожен з інструментів. Після його смерті справу батька продовжує його донька Наталя Гузак.

Наталя дуже привітна, гарна, якій і слід бути справжній гуцулці, вона лікар за фахом, але грає на скрипці, цимбалах, тримбі, двійниці (сопілка), окарині, зозулі, пелинці, лірі, наї та розповідає про кожен з інструментів. Пані Наталя не тільки показала, як грають на інструментах, а й співала народні пісні, розповідала гуцульські байки на місцевому діалекті, показала, як гуцулки зав’язують хустки на голові.

Цей музей залишиться в моїх спогадах назавжди. Для мене це не тільки музей музичних інструментів, а показ любові до рідної неньки України, до її традицій, побуту, звичаїв. Ця ніжність з якою Наталка розповідала нам про музичні інструменти, з яким трепетом вона торкалася їх і з якою любов’ю вона згадувала свого татка.

Ця тендітна жінка беручи до рук кожен інструмент просто віртуозно на них грала. Кожен звук, кожна нота, яка линула звідти відбивалася в моєму серці, залишаючи ніжні спогади. І навіть, доволі чоловічі інструменти, які втримати важко, в її тендітних руках з легкістю оживали ніжними звуками, які занурювали тебе в таємничий світ гуцульської магії. І це дійсно магія. Кожна нота трембіти ніби переносила тебе на полонину, з кожним дотиком смичка ти подумки знімався увись над Карпатами. А звуки сопілки… вони просто магічні.

Кожна екскурсія — імпровізована, тому навіть кілька разів відвідавши музей, ви все одно почуєте багато нового і цікавого про життя гуцулів, їхні важкі будні й яскраві свята, гострий гумор і самобутнє мистецтво.

Одним словом, ми всю екскурсію просиділи з відкритими від подиву ротами! 🙂 Час пролетів непомітно, була маса вражень, йти не хотілося взагалі …

Тому всім моя добра порада яку я даю туристам що приходять в музей мого діда - розкажіть своїм друзям про почуте й побачене і підкажіть нашу адресу (Верховина вул. Франка 35), або телефон (+380975858952), за яким вони замовлять екскурсію і дуже скоро як вони повернуться ви удвічі більше ніж зі своїх перших відвідань музею. У вас буде з друзями тема розмови про святе і вічне.

Роман Семченко (внук Романа Кумлика, екскурсовод в музеї)