Мир в Україні I: Європейська війна
Війна в Україні - це війна в Європі. Щоб допомогти Києву віднайти мир, ЄС, НАТО і держави-учасниці повинні шукати нові підходи в питанні європейської безпеки загалом, включаючи дискусії з Росією стосовно контролю над озброєннями, також вони повинні подумати про те, як змінити розрахунки Росії, зокрема шляхом перегляду політики санкцій, з метою зробити її більш гнучкою, якщо прогрес буде досягнутий.
Що нового? Політика Росії щодо України, включаючи військове втручання, зумовлена як цілями Москви в самій Україні, так і її давнім бажанням змінити архітектуру європейської системи безпеки. Реакція Заходу аналогічним чином зумовлена як інтересами щодо України, так і загальноєвропейськими інтересами. Стійкий мирний план повинен враховувати обидва комплекси факторів.
Чому це важливо? Зусилля з встановлення миру в Україні шляхом вирішення проблем, притаманних лише Україні, не матимуть успіху, оскільки причини конфлікту носять як локальний, так і геостратегічний характер. Метою дійсно тривалого миру має бути забезпечення загальноєвропейської безпеки, що дозволить зробити Росію, її сусідів і весь континент більш безпечними.
Що робити? Європейські держави повинні залучити Росію до обговорення питань європейської безпеки, включаючи регіональні та субрегіональні обмеження озброєнь. Їм також слід розглянути питання корегування чинного режиму санкцій, щоб уможливити зняття деяких із них, якщо Росія сприятиме досягненню реальних успіхів із забезпечення миру.
Війна в Україні – це війна в Європі. Це також війна, яка стосується європейської безпеки. Російське військове вторгнення на територію свого сусіда значною мірою було здійснене для того, щоб гарантувати, що Україна не ввійшла в західні економічні інститути та інститути з безпеки. Переконання Росії в тому, що такі зміни завдали б їй колосальної шкоди, випливає з її загального незадоволення європейською системою безпеки, яка сформувалася протягом останніх трьох десятиліть. Для того, щоб будь-який сценарій мирного врегулювання став успішним, поряд з вирішенням конкретних питань в українському контексті він також має враховувати більш масштабні проблеми безпеки, що існують в європейсько-російських відносинах. ЄС, НАТО та їхні держави-члени, в тому числі Сполучені Штати, повинні розпочати дослідження нових підходів до забезпечення європейської безпеки разом з Москвою, включаючи нові заходи з контролю над озброєнням, водночас підтримуючи зусилля Києва щодо припинення бойових дій в Україні. Тим часом, ЄС повинен також розглянути питання про запровадження більш гнучкого підходу до своєї санкційної політики, пропонуючи поступове пом’якшення в обмін на відповідні кроки з боку Росії замість нинішнього принципу «все або нічого».
