"Слід на Землі" фільм Петра Олара - діалог з поетесою Анною Дущак, яка вже майже 10 років за межою вічності. Жила скромно, писала серцем, а слід на Землі залишила достойний. В її книгах навічно квітне Дивоквітом любові , а бещсмертний віслів: "Я не слабка, я просто жінка ..." став образом її диття і війшов не тільки в поетичну спадщину, Анна війшла в наші серця а образи з їїх пісень та віршів живуть в наших дущах.
Коротко про Анну що не вдалось вмістити у фільм:
Народилась Анна Дущак 15 жовтня 1959 року у селі Тисовець, Сторожинецького району Чернівецької області в сім'ї селян. Вчилась у Тисовецькій середній школі. У 1975 році, будучи шістнадцятирічною, важко захворіла. Неправильний діагноз медиків та лікування призвели до нерухомості суглобів, з того часу була прикута до ліжка.Померла 17 лютого 2010 року, а похорони пройшли 19 лютого.
Творчість
Розрадою Анни Кирилівни стала поетична творчість і вона була авторкою збірок поезій, а також новел. Перша публікація віршів її була у районній газеті у 1988 році. У 1990 році в Чернівцях відбувся перший творчий вечір Анни Дущак. За кошти, зібрані на благодійному концерті, було видано її першу книжку поезій — «Дивоквіт любові» (1992).
Поезії присвячені рідному краю, видатним людям, знайомим, близьким і друзям. У них ідеться про важку долю авторки, вона задумується над сенсом людського буття, виступає проти жорстокого ставлення до оточуючого нас середовища і природи. Понад сотні її творів покладено на музику.]
