Спілкуючись із журналістами, акредитованими при прес-службі Святого Престолу, Глава Української Греко-Католицької Церкви розповів про служіння Церкви в умовах війни та подякував усім тим, хто своєю солідарністю не дає згаснути надії.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Підносимо молитву, щоби Господь вислухав голос крові, що підноситься з української землі до неба. Просимо, щоби світ не закривав очі перед обличчям ран і страждань українського народу», – сказав Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ, спілкуючись у понеділок, 20 лютого 2023 р., з журналістами, акредитованими при прес-службі Святого Престолу. Розмова, що відбулася у формі відеоконференції, була приурочена до сумної річниці початку широкомасштабної російської агресії в Україні. «Сподіваємося, що крик нашого народу не буде забутим, і ті, хто нас слухає в ці сумні дні річниці цієї війни, не залишатимуться байдужими, бо ми пересвідчилися, що брехня і байдужість дійсно вбивають, ба більше, ведуть до геноциду», – сказав предстоятель.
Пліч-о-пліч з народом
Розповідаючи про служіння Церкви протягом цього періоду, Блаженніший Святослав, зауваживши, що тисячі людей отримують гуманітарну допомогу при катедральному соборі в Харкові, підкреслив, що «кожна наша парафія стала центром соціального служіння», і він пишається тим, як єпископи, священики, богопосвячені особи проявили себе. Він також побажав, аби те, як іноді люди, що все втратили, ввірялися опіці Церкви, стало школою того, як ввірятися Богові.
«Підсумовуючи цей рік, у моєму серці присутні два протилежні почуття. З одного боку, є почуття радості та вдячності Богові, який допоміг нам вижити та служити нашому народові, вдячності міжнародній спільноті і Вселенській Церкві за солідарність із нами в цей важкий рік. З іншого – почуття безсилля у намаганнях зупинити цю жахливу війну. Весь світ відчуває себе безсилим перед цією абсурдною та святотатською війною», – зазначив Глава УГКЦ.
Лікувати травми
Ще однією темою, якої торкнувся Блаженніший Святослав, є той факт, що «увесь народ є пораненим». Богу дякувати, завдяки міжнародній допомозі, «вдалося запобігти гуманітарній катастрофі на тих територіях, до яких є доступ, до яких можна доїхати з гуманітарною допомогою». А йде мова про третину населення країни. У душпастирських планах Церква зосереджується саме на темі «лікування ран народу». Бо 80% населення «тією чи іншому мірою потребує реабілітації», бо коли хтось переживає бомбардування, то довго відчуватиме наслідки цього. За словами Глави УГКЦ, єпископи та священики говорять, що почуваються «деморалізованими», бо доводиться кожного дня очолювати похорони, як військових, так і цивільних. «Але саме серед цього всього Церква старається пролити промінь надії, бо знаємо, що разом можемо допомагати одні одним. Ця християнська любов, це цілковите вручення себе Богові, дає нам можливість надіятися. Віра в Бога є нашим провідником», – сказав він, підкреслюючи, що «ми не соромимося Христових ран, які кожного дня бачимо на тілі нашого народу», бо саме «Господній хрест є джерелом надії».
З упованням на справедливий мир
«І молимося за мир. Сподіваємося, що сучасне суспільство знайде спосіб зупинити цей абсурд», – наголошує предстоятель, зазначивши, що сьогодні говориться про різні пропозиції та формули миру. І коли йдеться про те, що для настання миру потрібно визволити окуповані території, «то не йдеться про території, але про людей, які там перебувають». «Ми повинні звільнити не так території, як людей», – наголошує він, зауваживши, що на окупованих територіях, які сьогодні становлять 17% території України, не залишилося жодного католицького священика. «Деяких було видворено, деякі з них затримані», – сказав Глава УГКЦ, згадуючи про «геройських душпастирів» з Бердянська, які вже 100 днів «зазнають щоденних катувань», і жодній дипломатії не вдалося полегшити їхні страждання.
Джерело : https://www.vaticannews.va/uk/world/news/2023-02/rozmova-blazhennishogo-z-zhurnalistamy-richnycya-vijny.html
