Економічні реформи перетворили Латвію з аутсайдера на одного з лідерів економічного зростання в ЄС. Чи може Україна повторити латвійський досвід? На запитання слухачів Радіо Свобода та читачів сайту відповів із Риги Микола Павлюк, керівник Європейсько-української торгово-промислової палати та Європейсько-українського благодійного фонду.
– Пане Павлюк, Латвія вийшла з тієї самої системи, що й Україна, з Радянського Союзу. І, я думаю, що і їй, так само як і Україні дісталася у спадок велика кількість пільговиків, які, звичайно, намагаються відстояти свої пільги. Ніхто, мабуть, не зрадів скороченням пенсій і підвищенню пенсійного віку. Як латвійці до цього поставилися?
– Латвійці, звичайно, були обурені такою політикою, але з ними проводили роз’яснювальну роботу. Вони зрозуміли те, що треба їм скорочувати і пенсії і пільги, тому люди були зацікавлені в тому, щоб держава якнайшвидше піднялася з цієї економічної кризи.
– Пане Павлюк, один із друзів передачі «Європейська Свобода» у мережі Фейсбук Павел Степанченко говорить, що Латвія почала свої реформи зі зміни свідомості своїх громадян і це правильно. Україна мала шанс це зробити за часів Ющенка, але на жаль, ним не скористалася. Як латвійському урядові вдалося переконати тих пенсіонерів це зробити? Тому що в Україні, якщо дивитися на український досвід, то говорять про те, що найбідніші верстви населення мають щось пожертвувати, а найбагатші поки що нічим не жертвують.
У Латвії проходили реформи таким чином, що чиновники починали з себе і йшли до нижчої верстви населення
– Є закони, є Конституція і вони повинні виконуватися всіма, починаючи з простого громадянина і закінчуючи чиновником чи посадовцем. У Латвії проходили реформи таким чином, що чиновники починали з себе і йшли до нижчої верстви населення. Люди слідкують за тими чиновниками, за тими деклараціями. Це все прослідковується. Це дуже прозора політика в цьому. І так повинно бути в економіці.
– Те, що в Латвії почалося зростання в порівнянні з кількома роками раніше, коли було дуже сильне падіння, чи люди це вже відчули у своїй кишені?
– Звичайно! Стало краще. Зараз йде програма на розширення робочих місць і, звичайно, допомагає Європа, щоб менше з Латвії емігрувало людей, щоб розвивалася на місці економіка.
– Як би Ви сказали, що потрібно зробити Україні для того, щоби вийти з нинішньої кризи?
Ручна економіка, це не економіка. Економіка повинна йти окремо від політики і сама собою управляти
– Я хотів би сказати одне. Є от у нас в Україні закони, є Конституція. Звичайно, ніхто цієї Конституцією не користується і ніхто не дотримується тих законів. Кожна влада приходить і міняє закони, чи вносить поправки до законів. А це для економіки неможливо. Бо ручна економіка, це не економіка. Економіка повинна йти окремо від політики і сама собою управляти.
– Зараз українські політики говорять про те, що найголовніша реформа, яка має відбутися в Україні, – це покращення бізнес-клімату, покращення інвестиційного клімату. Чи це можливо в нинішніх умовах?
Є люди, які мали б поверталися з-за кордону і розвивати свій бізнес в Україні
– Не можна відділяти соціальний сектор тому, що соціальний сектор це якраз є та економіка, про яку ми сьогодні розмовляємо. Тому що покращити бізнес можна на папері, видати якийсь закон чи ще щось. Але є люди, які мали б поверталися з-за кордону, і працювати в Україні, розвивати свій бізнес в Україні. Тому що держави виживають за рахунок чого? За рахунок середнього і малого бізнесу. Оце є основи економіки України. Якщо сьогодні не буде сприятливої атмосфери в Україні, де люди могли би розвивати свій бізнес, працювати, замість того, щоб виїжджати за кордон, то зрозуміло, що через декілька років не буде ніяких соціальних виплат, я маю на увазі пенсії та інше. Все одне з іншим пов’язано.
Запис випуску «Європа на зв’язку»: Марія Щур
Джерело:https://www.radiosvoboda.org/a/24613681.html
