Як болить мене сніг, що упав на твій хрест...
Мамочко рідна! Чи чуєш?
Оповитії смутком поля,
В чужині мій підбитий лелека,
Крилом ще могили сяга.
Мамо! Чи встанеш ти знову?
В глибині опустіла душа,
В гніздо, де я повернуся,
Не має вже твого крила.
Мамо! Чи мене ти обнімеш?
Бо в світі я тепер сирота,
Як хочу зігрітись в долонях,
Поцілунком торкнутись чола.
Мамо! Прости , що не взмозі
Відігнати злощасний ковід,
Що покликав в останню дорогу
Опечатав батьківський поріг.
Мамо! Та хіба я можу змиритись?
Що тебе вже на світі нема,
Що тебе пригорнула навіки,
Обіймами рідна земля.
Ой, мамо! Як болить мене серце!
І той сніг, що упав на твій гріб,
Мамо, ти для нас угорі засвітися
Із неба промінням зорі.
Мамо! Люба ти ж ненько!
Ти прикладом стала для всіх
Тут діти і внуки й правнуки
Віддають тобі низький поклін.
А хрест і вінок з хризонтеми
Убрали голівку твою...
Шепочуть молитву родинну
Про матір й велику рідню.
11.12.2021.
Терні Італія