МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»
Докторська школа імені родини Юхименків
Спеціальність 061 Журналістика
Освітньо-наукова програма Медіа та комунікації
священик Павло Вадимович Проценко
ДОСЛІДНИЦЬКА ПРОПОЗИЦІЯ на тему:
«Гібридна російська війна супроти України: релігійний аспект як елемент контрнаступу в інформаційному середовищі, та його практичне застосування на прикладі монопольного спотворення християнських вірувань російською версією православ'я»
1 Обґрунтування актуальності теми Необхідність висвітлення зазначеної теми продиктована:
1. Втратами України у гібридній війні: - населення; - території та економічні втрати; - культурно-релігійні втрати; - втрати репутаційні.
2. Протяжністю російської гібридної агресії, яка не згасає з припиненням активної фази бойових дій, але зростає в інформаційному середовищі, невпинно готуючи передумови до нової анексії. Від 2014 р. — і до нині Україна протистоїть російській загрозі у гібридній війні. Фаза підготовки і початку бойових дій чітко вказала на концепцію, яку т. зв. всеохоплюючий “світ росіянізму” має своїм підґрунтям, опираючись, перш за все, на спотворену поширюваною російською пропагандою ідею аншлюсу в наслідку релігійної схожості християнських вірувань атакованого населення до російської версії православ’я. Декотрий час тактика діяла результативно, адже станом на 2014 р. серед мешканців України, офіційно нараховувалося 70% християн православної традиції. Але в мить стратегічного прорахунку гібридної російської військової адміністрації, у релігійній сфері було допущено фатальну помилку. Виведення російським патріархом Кирилом підлеглої йому православної спільноти з-під Євхаристійної єдності зі Вселенським Патріархатом у 2018 році подіяло на релігійну ворожу систему, як у відомому народному імперативі : “все, що не клеїться купи — розсиплеться”. Із втратою єдності зникло разом і російське 2 ідеологічне прикриття анексії територій, яка подавалася, мов наслідок релігійної та іншої схожості атакованого населення з агресором. Того ж року, це дало змогу дослідникам під новим кутом поглянути на безліч розрізнених, як вважалося раніше, кроків російської релігійної адміністрації: заяв, дій, чинення тиску тощо, — і проаналізувати їх вплив на мешканців України в контексті гібридної війни. Ті з рефлексій, котрі раніше мімікрували під загальний образ однієї з традиційних гілок Вселенського Православ’я, опісля згаданої вище події, вже з першого погляду показали свою очевидну роль в якості релігійного знаряддя гібридної війни окупанта. Я вважаю, що сформувавши стійку концепцію інформаційного контрнаступу в релігійному середовищі, ми зможемо внести свій вагомий вклад у глобальну перемогу над “світом росіянізму” (т. зв. “русским миром”), як свого часу людство вже перемогло расизм, нацизм, комунізм і рабство. Загальна характеристика стану наукової розробки теми Загальний стан наукової розробки обраної теми — нульовий. Жодним вітчизняним або закордонним науковцем не було в достатній мірі проведено аналіз релігійного аспекту російської гібридної війни в інформаційному середовищі України. Також, нині не відомо жодної праці, спрямованої на практичне застосуванні такого релігійного аспекту у якості елементу контрнаступу в інформаційному середовищі: ані на прикладі монопольного спотворення християнських вірувань російською версією православ’я, ані в інших перспективних напрямках такого застосування. 3 Предмет дисертаційного дослідження Предметом дисертаційного дослідження є релігійний аспект гібридної війни, та його практичне застосування в якості релігійного елементу інформаційного контрнаступу в інформаційному середовищі агресора — на прикладі монопольного спотворення християнських вірувань російською версією православ’я. Релігійний елемент російської інформаційної агресії у гібридній війні важко недооцінити. Будучи основоположним, він продовжує поширювати свій деструктивний вплив на всі сфери життя атакованого населення, готуючи умови для подальшої окупації його територій. Наразі пропонується дослідити такі основні вектори релігійної агресії російської сторони у гібридній війні, які вже задіяні супроти України : 1. Негативний вплив на особистість. Найбільш згубний вплив російської версії православ’я, як елемента гібридної війни, — це вплив на індивіда. Лукаво послуговуючись вченнями Вселенської Православної Церкви, написаними неодруженими, вільними від життєвих турбот ченцями для керівництва по успішному досягненню чернечих цілей в монастирях, російська релігійна адміністрація тотально пропагує використання таких методів у повсякденному житті цивільної людини. При цьому заповідь І. Христа про те, що цей шлях є добровільним вибором виключних людей з певним типом характеру — свідомо ігнорується. Натомість, завдяки підміні понять, в довготривалій перспективі гібридної війни, російською адміністрацією досягається бажана деградація населення у життєвих прагненнях до незалежності, гідного життя, кар’єрних успіхів, 4 притуплюється здатність мріяти і фантазувати, захищати себе і рідних, заперечується потреба ставити цілі і досягати їх, повністю нівелюються і тавруються негідними всі можливі лідерські якості, а бідність і злиденне існування виводяться у ранг необхідності. Пригнічується ініціативність та інші позитивні для держави і суспільства риси характеру. Зворотній бік медалі — від неприродного перенапруження через ці обмеження, і фактичній неможливості самореалізуватися та досягти бажаного успіху в житті, людина часто зривається, шукає швидкої радості в алкоголі, наркотичних засобах, проявляє агресію, заздрість, схиляється до аморальних вчинків та іншої девіантною поведінки. Такі негативні явища у суспільстві атакованої країни теж задовольняють ворожу сторону, адже дестабілізують внутрішню ситуацію в державі ще більше, а отже, сприяють її швидшій окупації.
2. Втрата української самоідентифікації населення. Загальновідомо, що гібридна агресія завдала найвідчутніших втрат на південно-східних теренах України. Це стало можливим через те, що саме на цих територіях ворогом було створено найбільше осередків для поширення російської версії псевдо-православ’я, що в наслідку, сукупно з іншими чинниками, негативно вплинуло на кількість населення яка утотожнювала себе з Україною та її урядом.
3. Підрив боєздатності Збройних сил України. Відомо про неодноразові спроби представників країни агресора отримати безпосередній доступ до військовослужбовців Збройних сил України через службу військових капеланів. Саботаж військового призову та мобілізації, провокація безініціативності особового складу, закладення передумов до 5 невиконання наказів, дезертирство, зрада присязі, — як показав досвід агресії від 2014 року, передумови для цих та інших суттєвих прогалин у боєздатності під час гібридної війни можуть бути закладені саме за допомогою релігійного фактору.
4. Вплив на сім’ю. Міф про можливість скасування акту вінчання, т. зв. “розвінчання”, активно пропагується саме російською версією православ’я. У традиційному Вселенському Православ’ї, дійсно, існує деяке правило ікономії, згідно якого дозвіл одружуватися вдруге і навіть утретє, за певних обставин, надається раніше розлученим людям. Але це робиться задля того, аби вірянин, котрого спіткала невдача у першому шлюбі, за умови переосмислення минулих помилок, не лишався у позашлюбному спілкуванні з теперішнім партнером. Міф про “розвінчання”, штучно введений російською версією православ’я, на практиці підриває і руйнує інститут сім’ї атакованої держави.
5. Неможливість міжконфесійного діалогу. Взята на озброєння в російські версії православ’я ксенофобія використовується, перш за все, як дієвий метод фіксації інформаційної окупації населення. Адже самовідокремлення постраждалих від можливостей надання їм допомоги ще на рівні релігійного світогляду дуже ускладнює процес визволення. Такий релігійний аспект російської гібридної агресії у інформаційному середовищі, одного разу вже був засуджений публічно, як етнофілетизм (чит. етнофілетизм — нацизм у християнському середовищі) До того ж, відсутність прагнень до порозуміння населення на релігійному ґрунті всередині держави дестабілізує внутрішню ситуацію, крайнім проявом чого 6 стає громадянська війна, а це, зрештою, сприяє остаточній окупації першочерговим ворогом.
6. Фальсифікація історії. Релігійний аспект інформаційної агресія у гібридній війні проявляється також історичною фальсифікацією, зокрема, постійно підтасовуються факти для створення ілюзії псевдо-єдності з атакованою державою у витоках релігії. Це в купі з іншими елементами подається населенню в якості виправдання для поглинання їх територій.
7. Вплив на науку і техніку. Традиційно, російська версія православ’я формує негативну думку суспільства щодо науково-технічного прогресу, як про “боротьбу людини з Богом і Його присудом”. Негативний вплив від такого стримування очевидний. Натомість, для ворога це чергове послаблення атакованої сторони.
8. Вплив на медицину. Відповідно, як і з науково-технічним прогресом, в уми людей вкладається ідеома, що лікуватися погано. Таким чином підривається здоров’я нації, її загальна обороноздатність.
9. Негативний вплив на релігійну освіту. За відсутності достатньої кількості досвідчених перекладачів із грецької, латинської та інших мов, якими, переважно, представлені ідеї традиційного Вселенського Православ’я, — російські ангажовані тексти з вже включеною до них концепцією релігійного аспекту гібридної війни безконтрольно поширюються релігійними навчальними закладами України. Такі тексти використовуються викладачами при підготовці до лекцій, студентами — для самостійної роботи, а парафіяльні священики цитують їх у своїх проповідях. Подібний стан справ також стримує перекладацьку діяльність, чим позбавляє 7 українських вірян можливості власного вибору альтернативи у результаті порівняння російської версії православ’я з ідеями традиційного Вселенського Православ’я.
10. Вплив на культуру. Відповідний до впливу на науку і техніку тиск чиниться російською релігійною агресією і на культуру атакованої держави. Варто відзначити також і відому ганебну практику окупанта по дискредитації національних мов, що має місце і в релігійному середовищі. Завдяки таким спекуляціям в України, уряд вже отримав проблему поділу суспільства, частина з якого відкрито утотожнює себе з країною-агресором.
11. Сприяння занепаду автентичної церковної архітектури. Нині простежується стійка тенденція до переважаючого будівництва в Україні православних храмів виключно російського типу спорудження. Пам’ятаючи, що схожість — це перший аргумент ворога для колаборації місцевого населення у гібридній війні, і фактор зниження рівня опору окупації, вплив російської версії православ’я на архітектуру також становить загрозу державній безпеці.
12.Лікеро-горілчана промисловість. Разом із іншою шкодою, російська версія православ’я відверто нав’язує місцевим православним священикам і населенню звичку до т. зв. “церковного кагору”, низькоякісного дешевого вина, що зміцнене етиловим спиртом ректифікатом, і не могло би бути використаним для богослужінь, згідно правил традиційного Вселенського Православ’я. Адже вино для богослужіння виробляється бути виключно з винограду, без жодних супутніх додатків інших спиртів. Цей факт невідповідності правилам умов звершення богослужінь, може бути використаний агресором для дискредитації тутешньої православної 8 спільноти, як на місцевому рівні, так і серед представників Вселенського Православ’я.
13. Репутаційні втрати держави на міжнародному рівні. Підживлюючи ілюзію релігійного протистояння всередині атакованої країни, російська релігійна агресія створює вигляд нестабільності ситуації в України в очах її міжнародних партнерів. Це прямо впливає на кількість інвестицій та респектабельність держави, що в загальному результаті дає зниження обороноздатності.
14. Пропаганда нетолерантного ставлення до статевих меншин Згадана вже вище ксенофобія російської версії православ’я органічно доповнюється пропагандою нетолерантності по відношенню до статевих меншин, гендерних атиповостей тощо. Негласно пропагується прийняття за норму винищення всіх “інакших” людей, що аж ніяк не сприяє зниженню соціальної напруги в державі, і спотворює образ України в очах її міжнародних партнерів. 15. Шкода традиційному Православ’ю в цілому. Підтримуючи і пропагуючи непопулярну псевдо-православну діяльність у навколорелігійному середовищі, російська релігійна адміністрація невільно формує уявлення світу про Православ’я в цілому. Адже вона мімікрує саме під нього, тож не дивно, що люди все частіше відвертаються від цієї системи християнських вірувань, не бажаючи бути чи виглядати ідіотами. У російській зовнішній політиці майже всі інформаційні події, що бодай трохи пов’язані з релігійністю, висвітлюються з тієї сторони, яка може показати країнам, що російське — це і є монопольно православне. Тож, негативний вплив на Православ’я в цілому зумовлений також і великою увагою світу до російських деструктивних дій на міжнародній арені. Всі ці фактори в 9 сукупності, а також, безпосередній російський вплив на держави з православ’ям, як основною чи однією з основних релігій населення, у рамках прихованої гібридної агресії дають дифузію перерахованих негативних атрибутів і явищ в інші православні традиції світу.
16. Негативний вплив на інші конфесії та релігії. Для прикладу, наведемо інформаційну концепцію російської гібридної війни, що просувається в інформаційному середовищі шляхом поширення загальновідомих псевдо-вчень: апокаліптичні цифри “666” у штрих-коді, саботаж присвоєння індивідуальних податкових номерів громадянам, пропаганда проти видачі електронних паспортів, “чіпизація” населення тощо. Як показує мій практичний досвід міжконфесійного спілкування з військовими капеланами, на подібні міфи легко ловляться і представники інших християнських конфесій та навіть інших релігій. Поширюючи ці та інші інформаційні елементи гібридної війни у своїх спільнотах, такі пастори та священики формують у довірених їм людей і у себе схильність до прийняття й інших проявів релігійної агресії російського православ’я, левову частку з яких становлять згубні для особистості і суспільства світоглядні правила, а отже, вони приховано схиляються до колаборації, і стають елементом ворожої агресії супроти власного населення. 17. Деградація релігійного життя, обрядовірство, магізм. Це забезпечується особливим типом культу, який у російської версії православ’я створюється його служителями навколо ідеї храму. З метою, аби людина спрямовувала всю свою увагу в храм, якнайчастіше перебувала у храмі, 10 все своє життя і майно присвятила храмові, а, за можливості, і після смерті передала його рештки в храм. Ситуація не видається дивною, адже в російській версії православ’я саме така стаття доходу є основним прожитком її служителя. Натомість, мати для існування власне ремесло — тут зовсім не прийнято. Звідси “такси” на послуги в храмі, а в наслідку, і девальвація ідей християнства та економічне висотування ресурсів з населення. Різноманітна псевдоправославна атрибутика масового вжитку, тиражовані нескінченними накладами у Китайській Народній Республіці низькоякісні ікони та інші товари, теж, своєю чергою, сприяють деградації якісного рівня релігійно життя, схиляють людину до обрядовірства. Така схильність посилюється і незрозумілістю російської версії старослов’янської мови богослужінь, що на практиці призводить до магізму, віри в силу прочитаного тексту. Цими та іншими діями з атакованих територій витісняються життєствердні ідеї традиційного Вселенського Православ’я, яке підміняє собою російський навколохрамовий культ. Внаслідок описаних процесів суттєво знижається моральний і етичний рівень самосвідомості населення, слабшають соціальні зв’язки, поступово втрачаються навички гуртування суспільства. Все це веде до послаблення обороноздатності, і сприяє подальшій активній окупації країни ворогом. 18. Окупація релігійних пам’яток атакованого народу Захоплення релігійних осередків паломництва православних вірян України не має на меті виключно збагачення, як це нині часто вважається. Насправді, елемент гібридної війни спрямований на пригнічення духу (мотивації) населення до опору окупантові, та з метою пропаганди з рівня “найвищого 11 амвону” для більшої маси людей під прикриттям авторитету цієї релігійної святині. Найбільш красномовним прикладом у цьому аспекті є Києво-Печерська лавра. Цікаво, що під час гібридної війни ми не маємо можливості бачити мощі святих натхненників взірцевого християнського чернечого життя, мощі людей, які показали приклад саможертовності, натомість, нині ми можемо побачити лише самі таблички з їх іменами, а самі мощі лежать прихованими під великою кількістю тканини з вишитими на ній золотом російськими гербами. Такі бар’єри доступу, а також плата за відвідування тих чи інших святинь, а також інші гібридні елементи російської інформаційної агресії, позбавляють атаковане населення джерела натхнення до саможертовної визвольної боротьби. Це, своєю чергою, знижує вірогідність постання в середовищі народу героїчних особистостей, які за особливо великим натхненням власними вчинками спонукають агресора до зниження активності окупації, а також, проявляють здатність до контрнаступу й іншої успішної боротьби. 19. Економічне висотування та політичний вплив Економічний і політичний вплив ідей російської версії православ’я стосується як окремо взятого населення, підприємств, і держави в цілому. Щодо звичайного населення, ситуація виглядає зрозумілою. Адже пропаганда російською версією православ’я злиденного типу існування як норми буття, підриває саму здатність людей продукувати гроші. Світоглядне стримування розвитку особистості тут є першочерговим. Як вже написано раніше, в російській версії православ’я, через прийняття чернечих правил за норму для цивільного населення, пропагується відмова від прагнень до лідерства, кар’єрного зростання, матеріального добробуту тощо. Що, вкупі з направлення максимальної кількості статків в якості пожертв у 12 навколохрамовому культі, та посмертними заповітами майна, веде до тотального зубожіння цілих поколінь населення. Окрема мова про побори з підприємців та лобіювання завдань гібридної окупації через державних чиновників. Діючи за прикладом схожості релігійних вірувань з традиційними православними віруваннями автохтонного населення, у російській версії православ’я особливо заохочується налагодження довготривалих зв’язків із керівниками підприємств, державними службовцями та іншими людьми, придатними для використання їх в якості елементів гібридної агресії супроти власної держави. Мова йде не лише про фінансування побудови нових осередків поширення російської версії православ’я або супроводу її пропагандистських проектів, але і про відверте лобіювання інтересів в умовах сприяння гібридній агресії, — що створює величезні прогалини в обороноздатності держави.
20. Захоплення рекреаційних земель Поширення впливу російської версії православ’я на атаковані території часто супроводжується захопленням земель для будівництва нових культових споруд. Це і паркові зони, і сквери в спальних районах міст, — нині таких прикладів існує дуже багато. Найбільш красномовним у цьому випадку є опір киян захопленню російською релігійною адміністрацією паркової зони на Старокиївській горі у м. Київ, де раніше стояла Десятинна церква.
21. Розправа з відступниками. Відома велика кількість священиків, які, отямившися від дій гібридної агресії російської версії православ’я в Україні, намагаються покинути її структури. Такі процеси зазвичай супроводжуються гучними скандалами, переслідуванням, публічними звинуваченнями і наклепами російської релігійної адміністрації на свого колишнього священика. Нових масштабів 13 екзекуція досягла одразу після визнання незалежності Православної Церкви України. Це шкодить, і окремо взятим особам-дисидентам, і суспільству загалом, адже настрої населення часто збурюються гібридною адміністрацією з метою залучення якнайбільшого ресурсу для забезпечення таких переслідувань.
22. Рабська праця в монастирях Під час гібридної агресії, вплив на цивільну особистість, через релігійні знаряддя війни, як вже було сказано, вкрай деструктивні. Але ще більшої наруги та експлуатації зазнають ті, хто потрапляють до монастирів, які зорганізовані по типу російської версії православ’я. Про досвід такої каторжної праці існує досить багато оповідей самовидців. Варто зазначити, що подібні монастирі стають ще й найбільшими осередками розповсюдження російської агресії в регіоні, а за настання “часу Х”, як вже було побачено нами в 2014 році на Сході України, вони вмить перекваліфіковуються у терористичні бази окупанта.
23. Рабство в реабілітаційних центрах Відомі непоодинокі випадки, коли під прикриттям релігійних громад російської версії православ’я, у нелюдських умовах експлуатуються люди з пристрастю до чого-небудь. Це т. зв. “центри реабілітації”. Найкрасномовніший приклад їх викриття Службою безпеки України відбувся у с. Косачівка, Чернігівської обл. Тут подібний “реабілітаційний центр” діяв під прикриттям громади ім. Семистрільної ікони Божої Матері. Захоплених зненацька реабілітантів збирали по всіх навколишніх лісах. Керівництво центру примушувало людей вести незаконну вирубку дерев, а потім розпилювати їх на власній пилорамі. Все це відбувалося у змові з місцевим очільником лісового господарства. Здобутий матеріал надалі передавався у продаж, а кошти від реалізації призначалися для збагачення 14 керівництва “центру”. Людей, котрі відмовлялися чинити таку незаконну вирубку, піддавали тортурам, цькували собаками, били або просто залишали без їжі. Відомі неодноразові випадки викрадень із подальшим насильницьким оселенням реабілітантів до такого “центру” на багато років. Також, існують свідчення, коли зацікавлені особи, у змові з керівництвом “центру”, розпочинали “реабілітацію” “пацієнта”, внаслідок чого він втрачав бізнесу або житло.
24. Навколорелігійні організації “православної молоді” і “козацтва”. Не останню роль у гібридній агресії мають т. зв. “молодіжні православні центри”, а також псевдо-козацтво. Перші отримують зазвичай різні назви, але за суттю завжди однакові: силове крило, сформоване з метою вчинення актів агресії супроти співгромадян. Найбільш відомою з таких псевдо-православних “молодіжних організацій” був харківський “Оплот”. Його члени брали активну участь в антиукраїнських заворушеннях, а також були задіяні у війні супроти власного уряду на Сході України. Псевдо-козацькі парамілітарні утворення зазвичай займаються прихованою або відкритою пропагандою російської версії православ’я та ідей т. зв. всеохоплюючого “світу росіянізму”. Це робиться під виглядом прийнятних для автохтонного населення образів, у формі представників традиційного козацтва. Навколорелігійні організації засновуються в якості елементів гібридної агресії російської сторони задовго до початку активної фази бойових дій, тож не 15 дивно, що в “час Х”, всі вони прямим чи непрямим шляхом були залучені на підтримку окупанта. Мета і завдання дисертаційного дослідження Метою дисертаційного дослідження є формування релігійного елементу концепції інформаційного контрнаступу України в російській гібридній війні на базі виявлених ворожих засобів монопольного спотворення християнських вірувань російською версією православ’я. Поставлена мета передбачає виконання наступних завдань: 1. Дослідити релігійний аспект російської гібридної війни супроти України. 2. Дослідити джерельну та історіографічну базу, з метою визначення еталонної православної традиції
I — VII Вселенських соборів. 3. Виявити практичні і теоретичні елементи монопольного спотворення християнських вірувань у російській версії православ’я відносно еталонної православної традиції
I - VII Вселенських соборів; 4. Визначити поняття інформаційного контрнаступу в гібридній війні у релігійному середовищі. 5. Сформувати релігійний елемент концепції інформаційного контрнаступу України в російській гібридній війні, враховуючи виявлені ворожі засоби монопольного спотворення християнських вірувань російською версією православ’я. Методологічні засади дисертаційного дослідження 16 Задля досягнення поставленої мети і успішного виконання окреслених завдань, буде використано наступну методологія: 1. Метод абстрагування та аналізу, а також їх синтез, — буде використано під час роботи з джерелами та історіографією. 2. Історичний метод буде використано під час опрацювання літописів, життєписів та інших історичних документів. 3. Порівняльний аналіз та узагальнення застосуємо для співставлення еталонної православної традиції часів
I-VII Вселенських соборів відносно монопольно спотвореного вигляду вірувань російської версії православ’я. 4. Метод індукції та синтезу буде використано з метою осмислення релігійного аспекту російської гібридної війни супроти України, визначення інформаційного контрнаступу в гібридній війні у релігійному середовищі, а також під час формування релігійного елементу практичної концепції інформаційного контрнаступу України в російській гібридній війні на базі виявлених ворожих засобів монопольного спотворення вірувань християн російською версією православ’я. Джерельна база дослідження Джерельною базою дослідження слугуватимуть: Біблія, літописи, енциклопедії, словники, періодичні видання, документи, праці закордонних та вітчизняних науковців, Інтернет-ресурси.
