Біобібліографічний покажчик «Іван Миколайчук» видано до 70-річчя від дня народження українського кіноактора, талановитого режисера і сценариста, буковинця Івана Миколайчука.
Матеріали покажчика відображають акторські, режисерські роботи, сценарії Івана Миколайчука та інформацію про його життєвий і творчий шлях. Хронологічні рамки покажчика – 1964-2011 рр. Видання містить понад 900 бібліографічних записів, згрупованих за трьома основними розділами:
1. Роботи Івана Миколайчука;
2. Лінія життя та творчості Івана Миколайчука;
3. Бібліографія.
Перший розділ «Роботи Івана Миколайчука» містить чотири підрозділи. З них, «Кіносценарії» та «Фільмографія» систематизовано за алфавітним принципом. «Акторські роботи» та «Режисерські роботи» - за хронологічно-алфавітним, в межах року – за алфавітом назв фільмів. Після опису кожного фільму подаються статті про нього за алфавітом.
Другий розділ «Лінія життя та творчості Івана Миколайчука» містить шість підрозділів. В підрозділі «Життєпис кіномитця» книги про життя і творчість митця систематизовано за алфавітом, статті з довідкових джерел і книг – за алфавітом книжкових видань. Статті з періодичних видань подаються за алфавітним принципом. Окремими підрозділами виділено: «Інтерв’ю з Іваном Миколайчуком», «Родина Івана Миколайчука», «Іван та Марія Миколайчуки», «Спогади про Івана Миколайчука», «Вшанування пам’яті Івана Миколайчука». Підрозділ «Вшанування пам’яті Івана Миколайчука» поділено на підпункти, в яких подано інформацію про «Кінотеатр імені Івана Миколайчука», «Відзначення ювілейних дат від дня народження Івана Миколайчука» (цей підпункт систематизовано за хронологічно-алфавітним принципом),
«І Всеукраїнський фестиваль, присвячений пам’яті І.Миколайчука», «Мистецько-меморіальний музей-садибу в селі Чорториї Кіцманського району», «Образ кіномитця в мистецтві», «Пам’ятки та меморіальні дошки» та ін. Матеріали в них систематизовано за логічно-алфавітним принципом. В підпункті «Художньо-документальні фільми, п’єса, присвячені Івану Миколайчуку» – бібліографічні описи фільмів подано в хронологічному порядку та статті про кожен фільм в межах року за алфавітом.
Третій розділ покажчика містить бібліографію, метабібліографію, вебліографію, календарі. Допоміжний апарат покажчика складають: іменний покажчик; список фільмів, в яких знімався І.Миколайчук; список використаних періодичних видань. Бібліографічний опис джерел здійснено за чинними в Україні стандартами. Роботу над покажчиком завершено в травні 2011 року.
При підготовці покажчика було використано довідкові та бібліографічні видання, художню та галузеву літературу з кіномистецтва та періодичні видання з фондів Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка, Чернівецького обласного краєзнавчого музею, приватних колекцій, матеріали мережі Інтернет.
ЧОУНБ ім. М.Івасюка висловлює щиру вдячність за допомогу в наданні цінної інформації для підготовки покажчика кінокритику, кінознавцю Ларисі Брюховецькій, професору Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, літературознавцю Богдану Мельничуку, театрознавцю, заслуженому працівнику культури УРСР Тадею Сулятицькому, заслуженому працівнику культури, завідуючій науково-методичним відділом Чернівецького обласного краєзнавчого музею Євдокії Антонюк-Гаврищук та всім, хто долучився до роботи над цим виданням.
Адресовано науковцям, учителям навчальних закладів, краєзнавцям, бібліотекарям, студентам.
ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ІВАНА МИКОЛАЙЧУКА
Як кіноактор, Іван Миколайчук відбувся у молодому віці, що свідчило про хорошу професійну підготовку, але насамперед про вроджений талант і харизматичність. Його талант був широкого діапазону. Перші його ролі у фільмах «Сон» і «Тіні забутих предків» були головними та, оскільки, такого масштабу роботи в кіно трапляються не часто, вже через п’ять років Миколайчук, продовжуючи активно зніматись, починає реалізовувати себе як сценарист, тобто опановувати професію, яка належить до найбільш креативних у кіно. Ще через десять років він стає і режисером. Пам’ятаючи, які то були нелегкі для вільних митців часи, гідним подиву є те, скільки за своє коротке життя він встиг зробити в кіно українському (й не тільки, бо знімався і в Югославії, Болгарії, Росії).
Значення його творчості виходить за межі кіно – він залишив глибокий слід в українській культурі загалом, своєю творчістю єднаючи різні види мистецтва. Небагато є в українському кіно сценаристів і режисерів, які б так тісно, як він, були пов’язані з українською літературою. Як класичною (зіграв роль Тараса Шевченка, писав сценарії за творами Г.Хоткевича й І.Франка, озвучував у фільмі «Відкрий себе» тексти Г.Сковороди), так і сучасною (сценарій за твором В.Земляка, співпраця з письменниками – І.Драчем, В.Коротичем, режисерами Ю.Іллєнком, Р.Балаяном). Найтіснішими узами Іван Миколайчук був пов’язаний з українською народною культурою й активно запроваджував її в кінематографі. Це проявилось у його майстерному музичному оформленні таких фільмів, як «Білий птах з чорною ознакою», «Пропала грамота», «Вавилон ХХ», «Така пізня, така тепла осінь». Можна припустити, що ця його новаторська робота надихнула до аналогічного музичного вирішення фільмів інших кінематографістів, зокрема югославського режисера Еміра Кустуріци.
Актором Миколайчук був унікальним – він спирався на технічні засоби, необхідні для цієї складної роботи, був добре обізнаний з досвідом видатних попередників і своїх сучасників. Але його основний ресурс в роботі над ролями – це духовність, благородство, багатство внутрішнього світу і невичерпна творча фантазія. Все це і забезпечило невмирущість його роботам.
Іван Миколайчук був національно свідомим митцем. Зіграні ним персонажі – не тільки яскраві індивідуальності, це також українські характери. Йому вдалося створити рідкісний в українському кіно образ козака у фільмі «Пропала грамота» за М.Гоголем, втіливши найкращі риси українського лицаря: сміливість, бойовий вишкіл, завзяття, кмітливість і почуття гумору.
Значення Миколайчука, як особистості, в тому, що він стимулював творчу енергію інших людей, консолідував художні сили задля художніх досягнень українського кіно в міжнародному масштабі, про що свідчать численні нагороди фільмів «Тіні забутих предків» і «Білий птах з чорною ознакою», у створенні яких він брав активну участь.
Лариса Брюховецька
заслужений працівник культури України, лауреат премії ім.О.Білецького,
кінокритик, кінознавець, старший викладач кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія», головний редактор журналу «Кіно-Театр», керівник Наукового центру кінематографічних студій НаУКМА.
СПИСОК ФІЛЬМІВ В ЯКИХ ЗНІМАВСЯ
ІВАН МИКОЛАЙЧУК
«Анничка» (1969)
«Білий птах з чорною ознакою» (1971)
«Бур’ян» (1967)
«Вавилон-ХХ» (1979)
«Визволення» (1970-1972)
«Гадюка» (1966)
«Дві смерті» (1967)
«Двоє» (1964)
«Жменяки» (1986)
«Захар Беркут» (1972)
«Камінний хрест» (1968)
«Канал» (1976)
«Київські мелодії» (1967)
«Коли людина посміхнулася» (1973)
«Комісари» (1970)
«Лада з країни Берендеїв» (1971)
«Легенда про княгиню Ольгу» (1983)
«Лісова пісня. Мавка» (1982)
«Марина» (1975)
«Море» (1979)
«На вістрі меча» (1986)
«На Київському напрямі» (1967)
«Наперекір усьому» (1972)
«Народження людини» (1972)
«Перевірте свої годинники» (1965)
«Повернення Баттерфляй» (1983)
«Повість про жінку» (1975)
«Помилка Оноре де Бальзака» (1969)
«Про Вітю, про Машу і морську піхоту» (1974)
«Пропала грамота» (1972)
«Розвідники» (1969)
«Сон» (1964)
«Спокута чужих гріхів» (1979)
«Така пізня, така тепла осінь» (1981)
«Тіні забутих предків» (1965)
«Тривожний місяць вересень» (1977)
«Хвилі Чорного моря» (1976)
