Петро Олар: Незагоєна рана моєї "Небесної сотні, що у вирій полетіла"
20 Лютого, 2023
Хвилина мовчання перед початком фільму і довге мовчання після останнього кадру...
Так закінчивались не тільки прем'єри, як в Литві, так і в інших країнах Європи, а і просто покази документального фільму “Небесна сотня у вирій полетіла”, створеного литовською студією АРАТТАФІЛЬМ разом з українськіми митцями. Символічно, що цей фільм-реквієм був представлений його співтворцями Анною Агішевою та Петром Оларом у міській бібліотеці литовського міста Таураге.
Саме тут, одразу після буремних днів Майдану, була влаштована фотовиставка пам’яті загиблих за Свободу України. Вона прибула в цей зал після того, як в литовському Сеймі її побачили тисячі гостей і жителів Вільнюса. Зараз у цьому залі в другу річницю відбувся прем’єрний показ фільму.
Великий зал бібліотеки гостинно прийняв друзів України, що є в цьому місті. Фільм з українськими діалогами та віршами звучав для литовців зрозуміло і сприймався душею та серцем. Після завершення показу вони просили розмістити в інтернеті і дати можливість подивитись їм цей документ-реквієм ще раз в колі друзів та рідних.
Після довгого мовчання по завершенню фільму Анна Агішева розповіла, як творили цей фільм пам`яті Небесній сотні та воїнам АТО. Згадала прем’єрні покази в Україні і через канали телебачення, і прилюдні зустрічі. Користуючись нагодою, Анна низько вклонилась та подякувала за щиросердечну допомогу, що їде від Литви останні роки. Директор бібліотеки Сігітас Канцявічюс зазаначив, що навіть продивляючись цей фільм втретє, не може стримати сліз, згадує свою зустріч на Личаківському цвинтарі Львова з побратимом загиблого воїна у війні на сході України в 2015 році.
Всі хто брав слово, не скривали свої емоції, а головне – відзначали: немає слів передати ту біль і вічне запитання: “Чому так сталося в центрі Європи у ХХІ столітті?” Де людський розум, совість і любов до України, коли так безжалісно і цинічно вбивають патріотів. Представники бізнесу і місцевого самоврядування, що були на перегляді, зазначили, що цей фільм незвичний і не схожий на інші. “Він робить нас поза часом учасниками тих трагічних подій”.
Відмантас Ліорантес, директор телебачення ТVК, розповів і про свої зустрічі з українськими патріотами під час поїздок в Тернопіль. Керівник культурного центру Таураге Віргініус Бартусіс як митець відзначив художню і мистецьку палітру цього фільму. У виступі однієї з глядачів цього прем’єрного показу Мієлуте Парнараускіне слова були сказані серцем, а очі, переповнені сльозами, говорили навіть у мовчанні. Директор одної з шкіл зазначив, що це жива історія, яка вчить нас бути достойними героїв.
І зараз Фільм про Героїв Майдану і війну в Україні не знає кордонів
Якось задумуюсь, чому сталось так жорстоко і несправедливо? Чому їх, патріотів України, вже другий рік як немає? Але є ми та наша пам’ять про Героїв. До них у небесний вирій летимо цим фільмом.
Фільм “Небесна сотня у вирій полетіла” про буремні події на київському Майдані Незалежності у грудні 2013 та січні-лютому 2014 років. Ці кадри бачив весь світ і вони назавжди увійшли в історію України. Цього фільму могло і не бути, але була Біль пам’яті, роз’ятрана рана втрат…
І коли до роковини цих трагічних подій Народний артист України, режисер Національного театру імені Івана Франко Дмитро Чирипюк зробив сценарій для пам’ятного реквієму у відзначення пам’яті Героїв Майдану, це чомусь не склалося. Вже майже готовий на державному рівні захід відмінили – тоді небайдужа українка Анна Агішева надихнула нас з Дмитром Чирипюком взятись за втілення цього сценарію мовою кіно. Всі актори і учасники зйомок взялись за цю роботу, як за свою сповідь перед пам’ятю Героїв Майдану.
Робота над документальним фільмом “Небесна сотня у вирій полетіла” проводилась на литовській кіностудії “Араттафільм”. І ось фільм є і знаходить небайдужого до пам’яті глядача не тільки в Україні. В найближчий час готується прем’єра в литовських містах, а також показ на Національному телебаченні і в кабельних мережах Литви.
Фільм не міг обірватись смертю героїв, їх побратими пішли боронити Україну у війні російських агресорів на сході. Їх багато полягло і душами долучились до Небесної сотні. Та неможливо було фільм – реквієм завершувати на такій ноті. Воїни захистять Батьківщину і всім смертям назло повернуться до рідних домівок. Так є у фільмі, так буде в житті.
Автори фільму з вдячністю згадують той душевний біль, що відтворений в поезії, яку читає Народний артист України Євген Нищук. Пісню виконала Народна артистка України Ніна Матвієнко. У фільмі брали участь Лауреати міжнародних конкурсів: Богдана Півненко, Роман Лопатинський, Оксана Круцько, Дмитро Фонарюк, Мар’яна Смеречук. Театр сучасної хореографії “Сузір’я Аніко” – Університет культури, а також читці Ірина Островська – Університет Харчових Технологій, Євген Храмцов – Університет Театрального Мистецтва та Кіно, Сашко Агішев - учень 17 школи м. Ірпінь.
В знімальній групі поряд з всесвітньо відомим художником Олегом Шупляком працювали Андрій Солоневич, Андрій Обод, Анна Агішева, Леонід Алексеєв, Костянтин Мезін. А зараз нашим співтворцем фільму, який живе і не знає кордонів, є небайдужий глядач.
Петро Олар - кінорежисер фільму і директор литовської кіностудії “Араттафільм”
