Тетяна Лисак: Поветртаюсь в Україну, як лелека, щоб лелечити лелечат, бо тут моя родина тут Україна, що була Європою раніше, як Париж
8 Квітня, 2023
Хто вона Тетяна Лисак нова прихожанка, яка з мамою та донькою стали пихожанками сільської церкви а для сусідів біженці від війни. Я особисто взнав про цю родину з телефонної розмови. Просили мене відомі українські волонтери з Німеччини домогти родині, яка на той час була без засобів існування за 300 км від Парижу, а хвора 73 річна мама в селі на Хмельниччині. Війна їх розкидала світами, і як жити в страсі, що фактично паралізував цих жінок, які пройшли три кола пекла. Я їх зумів зібрати і привіз на Буковину, а добрі люди, запросили їх жити в дім, і донька Марія наступного дня пішла в 7 клас місцевої школи і намалювала нову дзвіницю. Бабусю взяли на лікування в районну лікарню. Тетяна почала проявляти свої нерозкриті таланти. Я не буду їх описувати та критикувати в передаю на ваш суд і можливо як зігріє землю щедре Великоднє сонце вийде Тетяна на місцевий стадіон і заспівває чи прочитає вірші, так, що звучатимуть вони у відгомині сучасних дзвонів, а вишіті нею ікони стануть прикрасою для небесного храму ПЕРЕМОГИ. ТАК БУДЕ і це мабуть стане здійсненою мрією Тетяни , її доньки Марії та бабусі Ніни...
автор Багіра (Тетяна Лисак) ПОЕЗІЇ ,, І прийде Бог,,
І прийде Бог,
І згляниться на все...
Вже Божа Матінка вмивається сльозами...
Над смертю перемогу принесе!
Бо скільки можна голосити над тілами?
Їм байдуже, що в того Янгеля
До смерті серце в грудях розриває.
Рида від болю,стогне вся Земля,
Господь від нас покаяння чекає.
Не треба проклинати ворогів,
Все з вірой в Бога зможем подолати
До Раю прийняв Він, дочок,синів,
Що Україну вийшли захищати!
Не вимовити горя страшний біль...
Хай кожну матір Боженька утішить!
Що наробили, баче Бог відтіль,
Хто з Ним в житті- ніколи не залишить!!!
,, Героям Слава!!!,,
Перед Тобою все життя вмить проминуло...
Цигарку закурити ледве встиг,
А те дибільне камеру ввімкнуло,
Лише сказати:,, Слава Україні,,в очі зміг...
Вони стріляли,Ти Святим упав на Землю
В ту мить з Тобою Божа Матінка була
,,Я за гріхи росію відокремлю...,,
І пригорнув Тебе до Бога понесла!!!
.
,,ЗУСТРІЧ,,
Синочок,я біжу тобі на зустріч,
Матуся поруч зовсім, зовсім -почекай
Уздовж дороги на колінах наші люди,
А я кричу в сльозах:,,Синочку мій, вставай!,
Біжи до мене мій малий,як у дитинстві
Я притулю тебе до серця назавжди!!!;
Не по дорозі клятій цій,а по стежинці,
Вставай тобі кажу,Вставай,іди...
Біжу а серце з грудей ВИРИВАЄ...
Син у труні лежить,скажіть,чому не я?
Чому ж ти Боже кращіх забираєш...?
Ось і моє летить до тебе ЯНГЕЛЯ...
,,Ніхто, ніколи...,,
Ніхто, ніколи не зламає матерів,
І не поставе на коліна Україну,
Не подалати вам українських синів,
За землю рідну знищимо вражину.
Іще скажу я зрадникам усім:
,,Ніякої не буде вам пощади...,,
А Президент для мене став тепер Святим!
І більшої не треба нам награди...
Ми переможемо,ми вже Перемогли!
Хоча від горя матері сивіють,
Найкращії сини лежать в землі,
Але і там коханням землю свою гріють
,,Плачу,,
Вже виснажена,плачу від думок...
Не всі слова потрібні підібрала,
Тече та біль,тече наче струмок...
За Україну б серце все віддала!
Благаю,Господи!Мій Отче-Зупини
Мерзоту,що людей моїх вбиває,
Молю,мою країну захисти!!!
За неї в Світі кращої немає!!!
Кричу та плачу ,на колінах я молюсь,
Почуй нарешті стогін мого серця!!!
На матерів,убитих горем,я дивлюсь...
Воно у мене скоро розірветься...
Почуй молитви грішної раби
А раптом тобі їх не вистачає?
Скрізь сон молюся, навіть увісні...
На твоїм серці- моє, з вірой засинає!!!
Ніякі слова не можуть сказати про те,що відбувається... мабуть черговий вихід десь у поле...щоб просто викричатися...а тоді, обійнявши якесь дерево, падати на коліна... та заткнувши рота, плакати мовчки ,відчуваючи такі гарячі краплі сліз на щоках,які самі витікають...
,,Плачу,,
Вже виснажена,плачу від думок...
Не всі слова потрібні підібрала,
Тече та біль,тече наче струмок...
За Україну б серце все віддала!
Благаю,Господи!Мій Отче-Зупини
Мерзоту,що людей моїх вбиває,
Молю,мою країну захисти!!!
За неї в Світі кращої немає!!!
Кричу та плачу ,на колінах я молюсь,
Почуй нарешті стогін мого серця!!!
На матерів,убитих горем,я дивлюсь...
Воно у мене скоро розірветься...
Почуй молитви грішної раби
А раптом тобі їх не вистачає?
Скрізь сон молюся, навіть увісні...
На твоїм серці- моє, з вірой засинає!!!
,,Україна,,
Як боляче, Мій Боже,
Як болить...,
Коли свою Країну покидаєш...
Нехай на трішечки,
Нехай лише на мить...
Ти з нею своє серце відриваєш .
Моя бабуся в цій землі лежить,
Я діточок своїх тут народила,
Тут все життя моє,.тут кожна мить ...
Що ця війна клятуща наробила???
Ніде нема найкращої Землі,
В житті її нічого не заміне,
І захищають її кращії сини
Вся раша дуже, дуже скоро згине
До України ми повернимось усі
Свої домівки серцем відігрієм!!!
Іще накриємо святковії столи,
І з Джонсоном поля свої
засієм!!!
