15 червня виповнилося 80 років з дня народження видатного українського актора та кінорежисера Івана Миколайчука. До ювілею митця театр «Берегиня» відкриє алею кінородини Івана Миколайчука та розкаже про виставу «Острів сліз», що буде поставлена за його невтіленим сценарієм.
У столиці є сквер Івана Миколайчука по вулиці Івана Миколайчука 3-7, навпроти будинку, де мешкав актор. Саме тут відбудеться святкування його 80-річчя.
У 2016-му році, з нагоди 75-ї річниці від дня народження Івана Миколайчука, відкрили сквер його імені у Дніпровському районі.
Програму підготував Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня». Участь в святкуванні візьме Капела ім.Ревуцького, яка виконає 4 пісні зі своєї нової концертної програми, що повністю буде побудована на піснях з кінофільмів Івана Васильовича (тих, в яких знімався, тих які знімав сам) — «Пропала грамота», «Вавилон XX», «Комісари». Родзинкою події стане відкриття алеї кінородини Івана Миколайчука, що розташована біля будинку, в якому жив актор.
«Минулого року ми висадили тут три церциси, цьогоріч ще 10 дерев, — розповіла директорка-художня керівниця театру „Берегиня“ Ільїна Генсіцька. — Також встановили QR-коди з посиланням на інформиацію про членів його кінородини, зокрема режисерів Сергія Параджанова, Леоніда Осики, Юрія Іллєнка».
До відзначення приєднається вдова Івана Миколайчука — Марія Євгенівна, яку актор ніжно називав Марічка. Запрошені Роман Балаян, Лариса Брюховецька та інші представники кіноіндустрії.
Іван Миколайчук, французька режисерка Еліані Сабате та актор Яхія Хараши (чоловік Еліані) під час роботи над сценарієм «Острів сліз». Фото з відкритих джерел,
Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня» працює над постановкою вистави за сценарієм Івана Миколайчука «Острів сліз», що не був екранізований. Над ним він працював спільно з французькою режисеркою Еліані Сабате. Сценарій грунтується на реальній трагічній історії української емігрантки Катерини Ясенчук в Америці з 1915 року коли вона іммігрувала до США, до 70-х років.Почувши у новинах надзвичайну історію української емігрантки до США Еліане Сабате вирушила до України шукати родичів Катерини, писати сценарій та готуватися до зйомок фільму. Іван Миколайчук допомагав француженці у пошуках, хоча її село, родичів та знайомих знайти не вдалося. Фільм так і не зняли, бо через два роки Миколайчука не стало.
«Це чутлива емігрантська історія, — поділилася Ільїна Генсіцька. — Жінка з України потрапляє до психіатричної лікарні, де її ніхто не розуміє. Потім виходить, намагається пристосуватися до життя в Америці. Наприкінці з власної волі повертається до лікарні. Це відкритий фінал, і ми ще сперечаємося — чи вона приходить туди помирати чи розірвати зв’язки».
За її словами, події в «Острові сліз» відбуваються в Україні тавв Америці 1920-х, в колі діаспори. Багато пов’язано з українськими піснями, танцями, обрядами. Також передається і колорит грузинської, єврейської, польської діаспори.
Виставу «Острів сліз» в театрі планують представити у вересні до 35-річчя з дня завершення сценарію. Іван Миколайчук закінчив працювати над ним 14 вересня 1986 року.
Іван Миколайчук народився в с. Чортория Чернівецької області. У 1957 р. закінчив Чернівецьке музичне училище, в 1961 р. — театр-студію при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської, у 1965 р. — кіноакторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. В кіно дебютував ще студентом, в курсовій режисерській роботі Леоніда Осики «Двоє».
Ролі молодого Тараса Шевченка у фільмі «Сон» та Івана Палійчука у «Тінях забутих предків» принесли Миколайчукові загальне визнання. Кінострічка «Тіні забутих предків» здобула багато радянських та зарубіжних призів та нагород, й була визнана однією з двадцяти найкращих картин світу.
З фільму «Білий птах з чорною ознакою» (1971) починається нова сторінка у творчості Миколайчука-актора. Він стає ще й сценаристом. У фільмі Бориса Івченка «Пропала грамота» Іван Миколайчук не тільки виконавець колоритної ролі козака Василя, а й фактичний співрежисер. Він працював над музичним оформленням фільму. Тріо «Золоті ключі» (Ніна Матвієнко, Марічка Миколайчук, Валентина Ковалевська) супроводжувало піснями кінострічку «Пропала грамота».
У 1979-му Іван Миколайчук зняв свій фільм «Вавілон ХХ». Яскравий, наповнений фантастичними і водночас реальними образами, фільм увібрав в себе все найкраще, що міг дати Іван Миколайчук — сценарист, режисер, актор. Останньою, незакінченою роботою Івана Миколайчука стали «Небилиці про Івана». У житті цього видатного актора, режисера та сценариста було все, аби стати легендою не лише національного, але й світового кінематографу.
34 ролі в кіно, 9 сценаріїв та 2 режисерські роботи. Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком.
Іван Миколайчук був кінозіркою 60-70 х років. В ті роки майже жоден фільм не обходився без його участі.
