Україна прощається з Володимиром Яворівським

17 Квітня, 2021


"Що ж ми за народ такий?", - на це питання українці шукали відповіді у програмі "20 хвилин із Володимиром Яворівським"  на  Першому каналі Українського радіо. За два десятиліття вийшло понад 800 публіцистичних програм, а точніше портретів нашої доби та роздумів над історичними поворотами у долі українства. Останній ефір відбувся 11 квітня і розпочався із знайомого привітання: "Вітання вам, Києве і українці! А нам - до праці - до моєї  традиційної 20-хвилинки ...".

А 16 квітня серце видатного українця Володимира Яворівського перестало битися на 79-му році життя. Для нас це непоправна втрата патріота, публіциста, політика, письменника, а загалом - людини із Україною у серці.

Яворівський Володимир Олександрович народився 11 жовтня 1942 року у селі Теклівка Крижопільського району Вінницької області. У 1964 році закінчив Одеський державний університет ім. І. Мечникова за спеціальністю українська мова та література.

Трудовий шлях розпочав на посаді редактора одеського радіо. Після переїзду до м. Запоріжжя працював у газеті «Запорізька правда» та редактором міського радіомовлення. Згодом працював кіносценаристом на телестудії у м. Львові.

Розквіт творчості Володимира Яворівського відбувся після переїзду до Києва, де він працював у газеті «Літературна Україна». Незабаром став завідувачем відділу прози і заступником головного редактора журналу «Вітчизна», пізніше – літературним консультантом і референтом Спілки письменників. У 1969 році прийнятий до Спілки журналістів України, у 1971 до Спілки письменників України. У 2001-2011 рр. очолював Національну Спілку письменників України. Упродовж 1996-1999 років – голова Комітету Державних премій України ім. Т. Шевченка. Народний депутат України кількох скликань, голова Комітету Верхової Ради з питань культури і духовності.

Літературну діяльність розпочав у 1968 році збіркою повістей і новел «А яблука падають…». За повість «Вічні Кортеліси» (1984) отримав Державну премію України ім. Тараса Шевченка. Найвизначнішими творами В. Яворівського критики вважають романи про будівництво та драматичні події весни 1986 року на Чорнобильській АЕС: «Ланцюгова реакція» (1977), «Оглянься з осені» (1979), «Марія з полином у кінці століття» (1988), а також біографічний роман про Катерину Білокур «Автопортрет з уяви» (1982).

Інші книги автора: романи: «А тепер – іди» (1983), «Криза» (2000), «Що ж ми за народ такий?..» (5 томів, 2001-2010), «Найдовша ніч Президента» (2011), "У мене вечеряв Ісус" (2019), збірки новел та оповідань: «Гроно стиглого винограду» (1971), «З висоти вересня» (1984), публіцистичні твори: «Крила, вигострені небом» (1975), «Тут, на землі» (1977), «І в морі пам’ятати джерело» (1980), «Право власного імені» (1985). За повістю «Варвара серед варварів» режисер О. Бійма створив телефільм «Прощання з Каїром» (2002). У 2008 році Міжнародна Академія Науки, Освіти, Промисловості і Мистецтва США присвоїла Володимиру Яворівському звання академіка.

 

Україна - це українці
Ми у європейських країнах - це великий резерв для піднесення України в світі і дієва дапомога діаспорі дистанційно бути в українському середовищі.
Підтримати
© Радіо Українська хвиля з Європи - All Rights Reserved
ПАРТНЕРИ
Допомога біженцям і мігрантам, консультації з питань захисту у кримінальних справах та представництва у сімейних спорах

+38-097-752-51-77
consulting@lawargument.com
ГАЛЕРЕЇ
Наші митці в галереї Європи
Купуй українське
menuchevron-down linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram