Українське древо з щедрими плодами на американській землі.

19 Вересня, 2021


Такого здивування і радості за те, що і я українець можу сказати не відчував ніколи. В телефонній розмові Ксеня Гапій, сказала, що поспішає до мами, якій вже 99 років і вона активно долучається до багатьох ініціатив української спільноти Америки.
Я попросив чи можливо почути її голос і подякувати їй за те що невтомні руки цієї жінки сплели більше 5 тисяч теплих шапок для потребуючих українських дітей. Сам факт вражає, але коли довідуєшся, з якою любов’ю ця жінка, протягом кількох років самовіддано сплітала в різнобарвні кольорів теплі шапки, що подарували радість і тепло тисячам українських дітей.

Кажуть, що Добро має гарне коріння і воно не може вирости на камені. І то правда якщо я зараз вдивляюсь в ці світлини де на нас нам світять, такі вічно добрі і переповнені любові очі Тамари Гординської. Це вона, разом з чоловіком Володимиром зуміли на американській землі посадити своє українське древо, яке дало щедрий цвіт і плоди Добра та Любові. В їх родині святою була українська мова, звичаї дідів та прадідів, бо вони зі славних українських родин відомих не тільки в Україні а і у світі.
Про родове древо Гординських можна досліджувати і говорити багато, починаючи з славного діда Ксені, Ярослава Дмитровича Антоно́вич-Горди́нського українського літературознавця, історика літератури, перекладача, педагога, дійсного члена Науково Товариства Тараса Шевченка ще з 1914 року. Його найстарший син Святослав - український художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач, редактор та журналіст. А наймолодший син Володимир – біохімік, який одруживши з пані Тамарою і достойно з любов’ю плекали і продовжували ті високі духовні надбання. Якраз вони в еміграції творили те середовище українського духу, що живе і нині в поколіннях. То і пані Тамара її чоловік Володимир передали в щоденній турботі дітям, внукам та правнуками той незгасний вогонь українського кореня, який дає і нині щедрі плоди. Дякуючи їм, четверте покоління на землі Америки розмовляє збереженою українською мовою, як святинею роду Гординських.

Кожна з дочок, Христина, Оленка і, Ксеня, взяли у мами Тамари не тільки вроду а і її завзятість, працьовитість, старанність у творенні добра і любові до ближніх.
Я, від цього недовгого спілкуваня через океан, з пані Тамарою та її донькою Ксенею відчув, що дійсно справжня Україна є там де живуть українці, які її творять, бережуть, люблять її та є добрим прикладом для всіх, хто живе у Великій Україні. Їм ми щиро дякуємо і низько вклоняємось… Многая Літа вам в Здоров’ї та Радості.

А правнукам, що так люблять цей неперевершений скарб роду, і завжди летять серцями переповненими любові, щоб бути поряд з цією найповажнішою жінкою роду, яку любовно називають наша "Буня". Вони мають чому вчитись і понести цей скарб, її слово, її любов та мудрість, через роки, своїм дітям та внукам.

Петро Олар – кінорежисер, журналіст
Світлини з архіву Ксені Гапій

Пані Тамара Гординська з її дарами для українських дітей
Мама Тамара з доньками, Христина Баранецька(відійшла за межу вічності в 2014 році), Оленка Юрчук та Ксеня Гапій.
Тамара Гординська посеред своїх правнуків

Україна - це українці
Ми у європейських країнах - це великий резерв для піднесення України в світі і дієва дапомога діаспорі дистанційно бути в українському середовищі.
Підтримати
© Радіо Українська хвиля з Європи - All Rights Reserved
ПАРТНЕРИ
Допомога біженцям і мігрантам, консультації з питань захисту у кримінальних справах та представництва у сімейних спорах

+38-097-752-51-77
consulting@lawargument.com
ГАЛЕРЕЇ
Наші митці в галереї Європи
Купуй українське
menuchevron-down linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram