6 травня 2021 на фасаді будинку №38 по вул. Лужицькій у Празі (Чеська Республіка) було встановлено меморіальну таблицю українському бібліографу, публіцисту та видавцеві, колишньому співробітнику празької Слов’янської бібліотеки Петру Зленку. За цієї адресою науковець проживав до арешту російською владою радянським НКВС у 1945 році. Петро Зленко помер у 1954 році в одному з таборів комуно-російського ГУЛАГу. Місце його поховання досі не відоме.
Таблицю встановлено чехами в рамках проєкту “Остання адреса”, метою якого є увічнення пам’яті тих, хто стали жертвами комуно-російського терору. Її спільно відкрили директор Слов’янської бібліотеки Лукаш Бабка, співробітники чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів Адам Граділек, Ян Дворжак і посол України в Чехії Євген Перебийніс, а також племінник Петра Зленка – Іван Брезіна.
Петро Зленко народився в містечку Старокостянтинів на Волині (Україна) в 1891 році. Навчався спершу в Університеті святого Володимира у Києві, згодом в артилерійській школі в Одесі, звідки був призваний до армії. Служив старшиною в армії Української Народної Республіки (УНР). У вирі українських національно-визвольних змагань опинився, як і багато інших його співвітчизників, у Празі, де з фінансовою допомогою Чехословацької держави закінчив Державну школу бібліотекарів та Український високий педагогічний інститут у Празі. З 1936 року і до арешту працював каталогізатором у Слов’янській бібліотеці в Празі. Паралельно займався активною видавничою та науковою діяльністю – видавав у Празі “Український тиждень”, писав і друкував власні наукові статті, був членом Наукового товариства імені Тараса Шевченка та Пласту, брав активну участь в житті української міжвоєнної діаспори в Чехословаччині. Особистий архів Петра Зленка знаходиться на збереженні в Слов’янській бібліотеці в Празі.
Доля Петра Зленка – не поодинокий випадок. Десятки українців, більшість з яких у травні 1945 року вже мали чехословацьке громадянство, були заарештовані російським режимів й насильно вивезені за межі Європи, до Радянського Союзу. Деяким з них вдалося повернутися до Праги після відбування багаторічних термінів ув’язнень, проте більшість були страчені, закатовані або ж померли в російських таборах, а місце їхнього останнього відпочинку так і залишається невідомим.
Джерело: Слов’янській бібліотека в Празі | Посольство України в Чеській Республіці
