Україна - це українці
Підтримати
Підтримати

120 років спричинився до згуртування української громади в Хорватії навколо українських національних цінностей.

12 Жовтня, 2021


НОВИНИ ДІАСПОРИ
Світовий конґрес українців висловив велику шану всім, хто впродовж 120 років спричинився до згуртування української громади в Хорватії навколо українських національних цінностей.
Про це повідомляє Укрінформ, з посиланням на СКУ у Фейсбуці.
«Це завдяки відданій послідовній праці не одного покоління українців у Хорватії ви зберегли та продовжуєте плекати українську ідентичність, відроджуєте національну пам’ять, розбудовуєте українське релігійне та громадське життя», – йдеться у привітанні.
СКУ побажав усім українцям Хорватії міцного здоров’я, сили й натхнення для подальшої успішної праці на добро своєї громади, світового українства та України.

Українці в Хорватії
Історія питання та загальний стан

Українці в Хорватії належать до найбільш давньої української діаспори у світі.
Процес становлення української діаспори в Республіці Хорватія умовно ділиться на чотири періоди.
І хвиля - в середині XVIII століття переселенці з карпатських регіонів Словаччини під іменем “русини” прийшли на територію Воєводини (Сербія). Звідти відбулося переселення до Східної Славонії (Хорватія).
ІІ хвиля - наприкінці XIX - на початку XX століття – українці з Галичини, яка в той час перебувала у складі Австро-Угорської імперії, мігрували до Східної Хорватії (Посавина) та Північної Боснії, а звідти – на інші території сучасної Хорватії.
ІІІ хвиля – міграція українців у середині ХХ ст. зі Східної Хорватії та Боснії до інших частин Хорватії.
IV хвиля – до четвертої, сучасної «хвилі» українських мігрантів в РХ, належать наші співвітчизники, які почали прибувати до цієї країни переважно в пошуках роботи з початку 90-х років 20 століття.

За даними останнього перепису населення 2011р., кількість громадян Хорватії, які задекларували свою приналежність до української національності, становить 1.8 тис. осіб (0,04% усього населення). За неофіційною інформацією, у Хорватії проживають 3,8 тисяч українців.

Місця компактного проживання українців у Хорватії – переважно північно-східна Хорватія, регіон Східної Славонії. Найбільшими осередками є міста Вуковар, Славонський Брод, Осієк, Загреб, села Липовляни, Каніжа, Петрівці, Шумече, Міклушевці.

Нові українські осередки «четвертої хвилі» міграції зосереджені на заході й півдні Хорватії в містах Рієка, Спліт.

Найбільші громадсько-просвітницькі організації діаспори в РХ — Українська громада Республіки Хорватія (створена у 2008 р., голова — Михайло Семенюк), та Союзи українців та русинів Республіки Хорватія. До кожного з головних об’єднань діаспори в Хорватії входить біля 10 культурно-просвітніх товариств.

Також в РХ існує низка інших осередків діаспори, таких як Товариство української культури, Товариство «ХОРУС - Хорватсько-українське співробітництво». Активно діє Хорватсько-українське товариство (дружби). В Університеті м.Загреб на Філософському факультеті з 2001 р. існує Кафедра української мови й літератури. У м.Загреб з метою забезпечення потреб діаспори з 1995 р. працює Центральна бібліотека русинів та українців Республіки Хорватія.

Українці та русини в Республіці Хорватія

Українці й русини в Хорватії належать до найбільш давньої української діаспори у світі. У середині XVIII століття переселенці з карпатських регіонів Словаччини під іменем “русини” прийшли на територію Воєводини (Сербія). Звідти відбулося переселення до Східної Славонії (Хорватія). Наприкінці XIX - на початку XX століття українці з Галичини, яка в той час перебувала у складі Австро-Угорської імперії, мігрували до Посавини (східна Хорватія) та північної Боснії, а звідти – на інші території сучасної Хорватії. Міграції українців наприкінці 19-початку 20 ст. були спричинені економічними умовами, а також бажанням Австро-Угорщини після анексії Боснії населити цей край християнським населенням.

За даними останнього перепису населення 2011 р., кількість громадян Хорватії, які задекларували свою приналежність до української національності, становить 1.8 тис. осіб (0,04 % усього населення); русинами визнало себе 1,9 тис. осіб в РХ(0,05 % усього населення) .

90% української діаспори в РХ – греко-католики; 10% - римо-католики.

Місця компактного проживання української меншини – переважно північно-східна Хорватія, регіон Східної Славоніі. Найбільшими осередками є міста Вуковар, Славонський Брод, Осієк, Загреб, села Липовляни, Каніжа, Петрівці, Шумече, Міклушевці. Нові українські осередки «четвертої хвилі» міграції зосереджені на заході й півдні Хорватії в містах Рієка та Спліт.

Права та потреби української й русинської меншини в РХ на належному рівні забезпечуються зі сторони хорватської держави. Українська та русинська діаспора, як автохтонні національні меншини, мають право бути представленими в Хорватському Саборі (парламенті) окремим депутатом, який висувається спільно від групи різних нацменшин. З 1992 р. по 2000 р. українсько-русинську громаду в Парламенті РХ представляв М.Кіш (русин), з 2000 р. по 2004 р. – Б.Гралюк (українець), з 2004 р. по 2007 р. – Н.Мак (представник німецької національної меншини), з 2007 р. по 2011 р. – Н.Мемеді (представник ромської національної меншини), з 2011 р. до сьогодні – В.Кайтазі (представник ромської національної меншини). Представники від української і русинської діаспори також обираються до міських, районних та обласних органів самоврядування в РХ.

Фінансування культурно-освітньої діяльності організацій української та русинської національної меншини в РХ здійснює хорватська держава.

Важливими напрямками діяльності української, русинської громади в РХ є культурно-освітня та гуманітарна сфери.

Законодавством РХ передбачене та реалізується право національної меншини на вивчення української мови в загальноосвітніх школах. Діаспора в РХ докладає послідовних зусиль щодо розвитку шкільництва українською мовою. Станом на сьогодні в Хорватії відбувається вивчення українознавчих предметів у чотирьох хорватських школах в Липовлянах, Петровцях, Каніжі і Шумече, які відвідує понад 50 учнів. На щорічній основі організовуються літні школи для дітей з вивчення української й русинської мови, які проходять в Україні та в Республіці Хорватія. В Україні такі школи для хорватських дітей були організовані в Закарпатській області (м. Хуст, м. Мукачево) та Тернопільській області (м. Бучач). Учасниками літніх шкіл щорічно є біля 100 дітей з родин діаспори.

Діаспора в РХ видає ряд україномовних видань – журнали «Вісник», «Наша газета», «Нова думка», дитячий журнал «Віночок», альманах «Думки з Дунаю».

Діяльність меншини в РХ висвітлюють спеціалізовані програми Хорватського радіотелебачення HRT «Призма» та «Мозаїка національних меншин», які виходять в ефір двічі на тиждень.

Українська та русинська діаспора в РХ активно працює у напрямку збереження та представлення в Хорватії українських традицій та культури. За організації й при участі діаспори в РХ регулярно відбуваються різноманітні культурні, гуманітарні та протокольні заходи на українську тематику, серед яких:

- заходи по відзначенню важливих дат української історії: День Незалежності України, День пам’яті жертв Голодомору, вшанування жертв трагедії на ЧАЕС, День Гідності та Cвободи, річниці взаємного визнання України і Хорватії, річниці встановлення дипломатичних відносин між двома державами та ін.

- концертні заходи: щорічний Центральний фестиваль культурного мистецтва українців Хорватії, щорічний Фестиваль дитячої творчості в м. Славонський Брод; Фестиваль культурного мистецтва русинів і українців «Петрівський дзвін», фестиваль "Липовлянські зустрічі", Шевченківські концерти; концерти класичної та української музики в рамках Днів української культури громади та ін.

- виставкові заходи: виставки художників Тараса Белея (2010 р.), Олени Соколовської-Джері (2010р., 2011 р., 2016р.), Жанни Ерделі (2009 р., 2010 р., 2011 р., 2012 р.), Володимира Провчі (2009 р., 2010р., 2011 р., 2012 р.), Анкіци Верхас (2009 р., 2010р., 2011 р.) Анжеліки Рудницької (2011 р.), Дарії Лисенко (2015-2016рр.) виставки «Україна. З культурної та історичної спадщини» (2012 р.) та ін. У грудні 2010 – січні 2012 рр. у ряді міст Республіки Хорватія відбулося шість (6) урочистих презентацій виставки «Українська вишивка і народне мистецтво. Україна-Традиція-Трансформація». Проект було реалізовано в рамках бюджетної програми 1401150 «Заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України». Усі заходи відбулися за співпраці з українською громадою, при участі художніх колективів громади. За час тривання виставки її відвідувачами стало біля 10 000 хорватських громадян. У 2015-2016рр великого розголосу набули виставка української народної творчості "Петриківський розпис", та виставка художніх фотографій "Донбас: війна і мир".

Регулярно відбуваються такі заходи, як «Українські вечори», «Дні Української вулиці», презентації книг, виданих українцями в РХ, та ін.

Важливе значення для українців, котрі проживають в РХ, мало урочисте відкриття в березні 2011 р. почесної аудиторії ім.Т.Шевченка на Філософському факультеті Загребського університету. Утравні 2015 року становлено пам'ятник Т.Шевченку у Загребі.

Особливу гордість для місцевої громади становить перший у країнах регіону Південно-східної Європи пам’ятник Івану Франку в хорватському містечку Ліпік, який був відкритий 10 березня 2011 р. Церемонію відкриття пам’ятника здійснили Голова Хорватського Сабору Л.Бебич та Голова Верховної Ради України В.Литвин під час свого офіційного візиту до РХ.

Зі сторони Української держави неодноразово відбувалося відзначення представників діаспори нагородами України за їх вагомий внесок у становлення і розвиток українсько-хорватських відносин.

Активну українознавчу роботу проводить Кафедра української мови та літератури Загребського університету. На базі кафедри відбувається ряд заходів по презентації української культури, літератури та науки в Хорватії, організовуються літературні вечори, конференції, демонстрації кінофільмів на українську тематику та ін.

Посольство України в РХ на постійній основі сприяє в забезпеченні прав української діаспори в Хорватії, потреб громади щодо розвитку в РХ шкільництва українською мовою, забезпеченні художньою і навчальною літературою, проведенні культурно-освітніх заходів.


Українські та русинські організації в РХ

Найбільші громадсько-просвітницькі організації діаспори в РХ - Українська громада Республіки Хорватія (створена у січні 2008 року, голова – Михайло Семенюк), Союз русинів Республіки Хорватія (голова Дубравка Рашлянин). До кожного з двох головних об’єднань громади в РХ входить біля 10 культурно-просвітніх товариств.

Також в РХ існує низка інших осередків діаспори, таких як Товариство української культури, Культурно-просвітнє товариство русинів і українців, Товариство «Хорватсько-українське співробітництво - ХОРУС». Активно діє Хорватсько-українське товариство (дружби). В Університеті м.Загреб на філософському факультеті починаючи з 2001 р. існує Кафедра української мови й літератури. У м.Загреб з метою забезпечення потреб діаспори працює Центральна бібліотека русинів та українців Республіки Хорватія.

Україна - це українці
Ми у європейських країнах - це великий резерв для піднесення України в світі і дієва дапомога діаспорі дистанційно бути в українському середовищі.
Підтримати
© Copyright 2021 - All Rights Reserved
ПРО НАС
Наші автори
Історія
ГАЛЕРЕЇ
Наші митці в галереї Європи
Купуй українське
menuchevron-down linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram