Україна - це українці
Підтримати
Підтримати

Анімаційне кіно, Анімація

15 Січня, 2022


Словник
[англ. Animation; від лат. Animatus – живий] – відповідно, анімація – оживлення, до речі, саме звідси походить і медичний термін „реанімація”. У кіні анімацією називають мистецтво мультиплікації (дослівно – розмноження). Вид кіномистецтва, твори якого з’являються шляхом зйомки послідовних фаз руху мальованих (графічна мультиплікація) або об’ємних (об’ємна мультиплікація) об’єктів. Перші мальовані фільми побачили світ у 1908 році (Франція), об’ємні – у 1911 (Росія). Визначні діячі анімаційного кіна – В. Старевич (Росія), В. Дісней (США), Й. Трнка (Чехословаччина), І. Попеску-Ґопо (Румунія), Т. Дінов (Болґарія); у Російській Федерації – Л. Альмарік, І. Іванов-Вано, А. Птушко, Ф. Хітрук, В. Котьоночкін, Ю. Норштейн, О. Хржановський, в Україні – Іполит Лазарчук, Ірина Гурвич, Володимир Дахно, Давид Черкаський, Євген Сивокінь, Степан Коваль та ін.


Анімація старіша за власне кіно, яке багато в чому саме їй забов’язане своїм народженням. Споконвіку люди прагнули оживити зображення. Ще в часи середньовіччя знаходилися умільці, які розважали публіку сеансами рухливих малюнків, за допомогою оптичних пристроїв на зразок фільмоскопів, куди вставляли скляні пластини з малюнками. Такі апарати називали „чарівними ліхтарями” – laterna magika. Пластини незабаром замінили гнучкою стрічкою з намальованими кадриками. Деякі джерела подають, як день народження анімації 30 серпня 1877 року - день, коли в Парижі був запатентований такий апарат – праксиноскоп Еміля Рейно, чиї мультсеанси мали у глядачів неабиякий успіх. А після винаходу в 1895 році братами Люм’єр сінематографу настала черга кіноапаратів і кінострічки. Тому формально анімація вважається не прабабусею, а молодшою сестрою кіна, і поява перших мальованих мультфільмів („film” англ. і є плівка) датується 1906 роком. В Америці – „Чарівна авторучка”/ The Magic Fountain Pen (1909) Стюарта Джей Блектона.

"Бембі" Волта Діснея

Незабаром, у 1912 році, в Росії Владіслав Старевич винайшов об’ємну анімацію, ожививши засобами кіна лялькових комах у кумедній мульпародії „Прекрасна Люканіда, або війна вусачів і рогачів”/ Прекрасная Люканида, или Война рогачей и усачей. З цього часу анімація успішно застосовувалась і у великому кіні, особливо фантастичному, адже відомий Кінґ-Конґ, спілберґівські динозаври та іншопланетяни – все це по суті мультперсонажі.

У 70-ті роки до найуживаніших видів анімації – мальованої та об’ємної (лялькової) – додалась й комп’ютерна. Але це досить трудомістка й коштовна справа, тому перший повнометражний (тобто тривалістю більше години) комп’ютерний мультфільм „Історія іграшок”/ Toy Story (США) створювався довгих чотири з половиною роки і вийшов у прокат у 1995 році.

За сторічну історію кіна талановитими аніматорами було створено чимало шедеврів, але найбільш визначною постаттю став американець Волт Дісней, який переконав увесь світ, що анімація – не лише розвага для дітей, а цілком самостійне мистецтво для всіх вікових груп, унікальна країна живої фантазії.

"Щедрик" (2010), режисер Степан Коваль

В Україні до Другої світової війни не існувало системного процесу створення художньої анімації. Від 1959 року на кіностудії Київнаукфільм анімаційні фільми продукувало Творче об’єднання художньої мультиплікації. 1990 року на цьому ґрунті постала студія «Укранімафільм». Нині українські анімаційні стрічки також створюються зусиллями приватних студій, зокрема, на студії режисера й продюсера Степана Коваля «Новатор-фільм».

Володимир Миславський,
„Кінословник. Терміни, визначення, жарґонізми”
(Харків, 2006)

Редакція для СМ: Віктор Глонь, Вол.Войтенко

menuchevron-down linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram