День Об’єднання Румунії – національне свято, яке вшановує об’єднання країни і формування румунської держави в її теперішніх кордонах, що відбулося в 1918 році. Відзначається щороку 1 грудня.

День Об’єднання Румунії – національне свято, яке вшановує об’єднання країни і формування румунської держави в її теперішніх кордонах, що відбулося в 1918 році. Відзначається щороку 1 грудня.

Румунія святкує свій Національний день, який також називають "Великий День Союзу", парадами і урочистими публічними виступами національних лідерів. Країна одягається в кольори національного прапора. Основні заходи проходять в таких містах, як Бухарест і Альба-Юлія.

Це офіційне державне свято, так що у багатьох людей в країні вихідний день. Банки, державні установи та багато приватних підприємств закриваються, щоб дати можливість своїм співробітникам долучитися до святкової події або провести час з сім’єю. Організовується ряд культурних заходів, присвячених символам національної пам’яті.

Одеська національна наукова бібліотека вітає Генеральне консульство Республіки Румунії в Одесі, а також наших румунських партнерів у проєктах міжнародного культурного співробітництва з національним святом - Днем Об’єднання Румунії!

Одеська національна наукова бібліотека підтримує тісні зв’язки з Генеральним консульством Республіки Румунія в Одесі. За часів незалежності України Генконсульство подарувало бібліотеці колекцію книг різноманітної тематики, виданих у Румунії. Вони знайомлять з історією та сьогоденням цієї країни – члена Європейського Союзу, з життям української діаспори Румунії та ін.

І це правда? Війна ж бо…а воно досі російське
30.11.2023Leave A Comment On І Це Правда? Війна Ж Бо…А Воно Досі Російське
ФАРМ-ІНВЕСТ, СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО
СП ФАРМ-ІНВЕСТ

Чудеса та й годі,знаєте фраза де починається Росія, можна відповісти бах сарказму - в Чернівцях, Ось доказ документальний і коли ми з Петром Кобевком показали цей витяг вчорашнього дня коли Марко боєць ЗСУ хоронив побратима настала пауза голі та гніву, Це неможливо волонтерів перевіряють куди поділи флакон зеленки а тут оптова торгівля з русненю в оптових закупках як написано у витязі 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами? Можливо і тих що йдуть з Європи щоб прибутком ділитись з руднею. Непочатий край роботи для СБУ. А НАМ ВАРТО ВИЯВИТИ ВСІХ ХТО ОДНІЄЮ НОГОЮ ТУТ А ДРУГОЮ в раші, бо ФАРМ-ІНВЕСТ, СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО СП ФАРМ-ІНВЕСТ , як язик, народ, можливо і таку вакцину оптом і поставляють щоб інфекція брехні та руського щовенізма була до смерті: яку і приносять руские освободітелі з допінгом від СП ФАРМ-ІНВЕС...

Анкета
Дата оновлення 29.11.2023

Компанія СП “ФАРМ-ІНВЕСТ” зареєстрована 08.06.1994 за юридичною адресою Україна, **3, Чернівецька обл., місто Чернівці, ВУЛ. ШЕВЧЕНКА, будинок ** А. Керівником організації є ТУТЕЛЬМАН МАРІЯ МЕНАШЕВНА. Розмір статутного капіталу складає 15 228,00 грн.. На момент останнього оновлення даних 29.11.2023 стан організації – Не перебуває в процесі припинення.

Повне найменування юридичної особи
(cтаном на 29.11.2023)
СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ФАРМ-ІНВЕСТ
Скорочена назва
СП “ФАРМ-ІНВЕСТ”
Статус юридичної особи
(cтаном на 29.11.2023)
Не перебуває в процесі припинення
Код ЄДРПОУ
21422001
Дата реєстрації
08.06.1994 (29 років 5 місяців)
Уповноважені особи
ТУТЕЛЬМАН МАРІЯ МЕНАШЕВНА
ТУТЕЛЬМАН МАРІЯ МЕНАШЕВНА
ЛЕВІТЕС СЕМЕН ЛЕОНІДОВИЧ
Розмір статутного капіталу
15 228,00 грн.
Організаційно-правова форма
ІНШІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ

Види діяльності
Основний:
47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах
46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту
46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами
47.74 Роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах
Контактна інформація
Місцезнаходження юридичної особи: Україна, **3, Чернівецька обл., місто Чернівці, ВУЛ. ШЕВЧЕНКА, будинок ** А
Телефон: 0666919891551953
515486551953
ВОНО ДІЄ ДОСІ. ПРО ЦЕ СВІДЧИТЬ УХВАЛА СУДУ ЦЬОГО ЛІТА.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

26 червня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/2190/23

Суддя Господарського суд Чернівецької області Ярошенко Вікторія Петрівна, розглянувши заяву

стягувача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (58009, м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-А, код ЄДРПОУ 03336166)

до Спільного Українсько-російського підприємства «Фарм-Інвест» (58003, м. Чернівці, вул. Шевченка, 71а, код ЄДРПОУ 21422001)

PEREDPLATA

Навігація записів
І це правда? Вони живі і не заборонені?!

Архів

радіо УКРАЇНСЬКА ХВИЛЯ З ЄВРОП
Цей фільм Петра Олара, діалог із поетесою Анною Дущак, яка вже більше 10 років за межею вічності. Жила скромно, писала серцем, а слід на Землі залишила достойний. У її книгах навічно квітне Дивоквітом любові , а безсмертний віслів: “Я не слабка, я просто жінка…” став образом її життя і ввійшов не тільки в поетичну спадщину, Анна ввійшла в наші серця, а образи з її пісень та віршів живуть у наших дущах.
Анна Дущак – поетеса з Буковинського села Тисівець і сьогодні живе серед нас у своїх віршах, піснях та щирих розмовах із нами. Ми для віртуального музею Анни Дущак, який уже існує на порталі радіо “Українська хвиля з Європи”, а скоро відкриється в реальних стінах хатинки, де народилась і жила ця талановита й мужня жінка. У 2007 році вона одержала найвищу відзнаку Всеукраїнської премії “Жінка ІІІ тисячоліття”.
Яка вона була непомітна серед нас, що хвилювало й надихало її творити й жити. Все це, як загублений та розбитий роками горщик, ми стараємось зібрати разом, щоб читачі, слухачі та глядачі мали повну картину життя і творчості Анни Дущак. Понад сотню віршів поетеси покладені на музику.

Її прізвище – серед імен славних сучасників Буковини, її твори читали англійською та італійською, їх видавали в Канаді та Австралії.
Напередодні її прижитєвого ювілею, авторка п’яти поетичних книг розповіла «Погляду» про те, чому не визнає слова «поетеса» На порозі її будинку особливо гостро відчувається, що іноді несправедливо люди нарікають на долю, надто переймаються дріб’язковими проблемами, озлоблюються у щоденній шаленій гонитві, в той час, як щось важливе проходить повз. Здавалося б, ця жінка більше за інших має право обурюватися на життя. Однак спокою, розсудливості й виваженості Анни Дущак можна лише позаздрити.
Її вірші – найкращий доказ того, що поетеса перемогла хворобу, зуміла не лише вивищитися над нею, а й витворити власний неповторний внутрішній світ, у якому немає місця злу, обману й усіляким негараздам. Про джерела свого натхнення та про те, чому не варто опускати рук у, здавалося б, безвихідних ситуаціях Анна Кирилівна розповіла «Погляду» напередодні свого ювілею.
«Треба мати мужність прийняти те, що неможливо змінити» Ліжко Анни Кирилівни стоїть на спеціальних підпорках, так, аби було видно, що там за вікном. Хата Дущаків на околиці села, тож краєвид досить привабливий. Надворі вітряно, і поетеса зізнається, що їй подобається саме лагідний осінній вітер. Природа – те, що повертає до життя і дає прихисток у найтяжчі моменти.
– Буває часом дуже важко, місця собі знайти не можу, – розповідає Анна Дущак. – Що тоді робити? Закриваю очі й думками тікаю в дитинство, до сусіднього села Червона Діброва. Проходжуся стежками, зупиняюся час від часу, щоб помилуватися довколишньою красою, надихаюся цілющим повітрям з минулого – і повертаюся.
Не маючи змоги рухатися фізично, поетеса все ж не стоїть на місці, не живе минулим. У неї безліч друзів, у хаті майже завжди відвідувачі.
Довідка: Анна Дущак народилася 15 жовтня 1959 року в селі Тисівцях на Сторожинеччині. У 16 років захворіла. Неправильний діагноз та лікування призвели до нерухомості суглобів, і от уже понад тридцять років Анна Кирилівна прикута до ліжка.
Розрадою стала поезія. 1992 року вийшла перша збірка віршів «Дивоквіт любові» із передмовою Галини Тарасюк. Потім були «Спитай себе» (1994), «Понад вечірнім Дереглуєм» (1998), «Любов я росами розтрушу» (1999), «Любові стиглий колос» (2004).
Вірші, перекладені англійською та італійською мовами, друкувались у періодичних виданнях США, Канади, Австралії, Італії. Велика частина творчого доробку Анни Дущак стала піснями. Музику до її віршів написали композитори Мар’ян Гаденко, Микола Сафонов, Віталій Свирид, Леонід Затуловський, Ярослав Злонкевич, Віктор Рурак, Кузьма Смаль та інші. 2002 року прямо на обійсті Дущаків відбувся зорганізований Мар’яном Гаденком фестиваль «Повінчані піснею», де виконувалися пісні на слова Анни Кирилівни.
З 2003 року поетеса – член Національної спілки письменників України. 2007-го Анна Дущак за особисті успіхи в літературі та красу душі отримала всеукраїнську премію «Жінка ІІІ тисячоліття». 2008-го Президент присвоїв поетесі почесне звання «Заслужений працівник культури України».
Анна Кирилівна любить нові знайомства і не визнає компромісів із власною совістю.
Чарівна така весняна ніч, замріяна,
Білим цвітом черешневим вся завіяна.
Входить вільно до кімнати, не питаючи,
Заворожує собою обіймаючи!
Золотиться рясно зорями небес безмеж,
І хай ніч володарює, – довго не заснеш…
А все величчю краси будеш впиватися,
В променистім сяйві місячнім купатися!
Я надіюся, настане той жаданий час,
І така ж ніч дивовижна поєднає нас!
Соловейко повінчає ніжним щебетом,
А дерева таємничим, тихим шелестом!..
І будемо найщасливіші у Всесвіті!..
І серця заб’ються в світлім-світлім трепеті!..
Чарівна така весняна ніч, замріяна,
Черешневим білим цвітом вся завіяна!..
(Із нової збірки «Золотий вальс»)

«

На радіо Українська хвиля з Європи та в приватних комунікаціях біженцям від війни і мігрантам юридичні консультації, допомога з питань захисту у кримінальних справах та представництва у сімейних спорах.відомий адвокат Володимир Кістяник

Адвокат, який здійснює захист у кримінальних справах та представництво у сімейних спорах у місті Київ та в Україні
ВОЛОДИМИР КІСТЯНИК consulting@lawargument.com +38-097-752-51-77

Володимир Кістяник є адвокатом, який здійснює захист у кримінальних справах та представництво у сімейних спорах.

Адвокат є спеціалістом у застосуванні прийомів судової аргументації, які використовуються під час складання документів, під час виступів у судових засіданнях, під час комунікацій з учасниками судового процесу та в інших ситуаціях.

Аргументація є ефективним способом переконання, що збільшує вірогідність оптимального результату для клієнта.

Вже після першої консультації з адвокатом, Ви отримаєте різні практичні варіанти розв'язання Вашого питання.

Юридичний досвід адвоката ґрунтується на тривалому професійному та науковому розвитку.

- У 2011 році закінчив магістратуру юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;
- З 2011 року здійснюю юридичну практику;
- З 2011 по 2013 рік проходив стажування у Верховній Раді України, юридичній компанії “ARBITRADE” та Українській Гельсінській спілці з прав людини;
- З 2014 по 2019 рр. своєю експертизою був залучений до діяльності наступних організацій: “CANEOM”, благодійний фонд “Право на захист”, Центр дослідження обґрунтувань, аргументації та риторики Університету Віндзора (Канада), неурядова організація “Світовий Конґрес Українців”;
- У 2019-2020 рр. проходив стажування у адвоката, який займається кримінальними та цивільними справами;
- У 2020 році отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;
- У 2021 році захистив кандидатську дисертацію у Національному університеті “Києво-Могилянська академія” на тему: “Судова аргументація: особливості, порівняльний аналіз та вітчизняна і зарубіжна практика”.

Надаю юридичну допомогу громадянам України та іноземцям.

Володію англійською мовою.

Метою моєї діяльності як адвоката є реалізація принципу забезпечення найкращих інтересів клієнта.

Інформація про адвоката у Єдиному реєстрі адвокатів України за наступним посиланням: https://erau.unba.org.ua/profile/77457

Інформація про дисертаційне дослідження адвоката за наступним посиланням: https://ekmair.ukma.edu.ua/items/89d479c0-b9bb-4ad1-af77-1237083060ca

Більше порад та думок автора: https://www.lawargument.com/advice-ua

Я, Петро Олар кінорежисер, який створив більше 70 документальних фільмів, маю престижні відзнаки в галузі кіно починаючи з 1985 року, коли фільм "Спрага життя" було визнано кращим документальним фільмом прку про це писали газети "Правда", "Ізвестія", журнал "Огонек", а Роберт Рождественський показував якого щорічно в програмі Документальний екран, В часи Незалежної України я твворив за її межами документальне кіно, а такі фільми, як "Прийшла до Вас" про Анну Дущак, були показані на всіх континентах і навіть в Антарктиді. Та все це було, як і фільм-реквієм " Небесна сотня у фирій полетіла", " Спогад про війну за день до Перемоги" (2015 рік), "Рана Єропи" (2022 рік), "Ірпінь епохи відродження "(2022 рік) серія документальних фільмів " Медовий місяць Перемоги" (2023 рік) і ось Новий документальний короткометражний фільм , який я готовий показати навіть поза конкурсом про, що заявляв дирекції центру Івана Миколайчука, більше місяся тому, як заверщшив за свій кошт в Литві зйомки, але піддримки, або пояснення крім короткого читайте в інтернеті, як це можливо зробити не знайшов. Ось і зараз допремєрні покази перед Венеціанським фестивалем куди я повезу за два тижні свою нову роботу, документальний фільм про литовського кіногрежисера, професора що закінчив Гарвардський університет і прослав Україну своїм документальним фільмом "МАРІУПОЛІС 2" атором фільму якиц показав війну і Маріуполь всьому світу бук Ма́нтас Кведара́вічюс (лит. Mantas Kvedaravičius) Він народився 23 липня 1976 року в місті Біржай.(Литва) 1998 року закінчив історичний факультет Вільнюського університету. 2007 року отримав ступінь магістра соціальної та культурної антропології в Оксфордському університеті. У 2013 році в Кембриджському університеті захистив докторську дисертацію, опісля продовжив викладати у цьому виші теорію релігії, права і політики. Під час російського вторгнення в Україну працював кінодокументалістом у окупованому росіянами Маріуполі. Наприкінці березня був захоплений у полон рашистами і розстріляний, імовірно після тортур. Для того, щоби вдова Кведаравічюса змогла вивезти останки, було сповіщено про начебто загибель режисера від обстрілу і названо оманливу дату загибелі (точна дата смерті невідома).9 квітня 2022 року у Вільнюсі відбулося прощання з Мантасом. Я тільки еоротко бачив Мантаса в Ризі. А потім зустрічі з батьками, друзями з містом де я пожив і ходив його стежками радів сходу сонця розмовляв з сином який спеціально приїхав з Лондона на премєру фільма Мантаса " Маріуполіс 2"

Мій фільм: "Мантас, Той що загинув замість мене..." показую у війскових частинах та сільских клубах. В Литві дякуючи показам моїх фільмів про війну, за час війни вдалось через Міжнародний благодійний фонд " Українська Друза" зібрати кошти і передати для ЗСУ на фронт 37 тон маскувальних сіток, які захищають бійців від осколків, і разм з цим ще 14 автомобілів, дрони, тепловізори та медекаменти, турнікети і консерви. Та по це поговоримо після Перемоги а зараз є кіно і фестивль надіюсь, що від зборів за квитки бодай половина коштів піде для адресної допомоги на завершення війни і реабілітацію наших переможців, що захистили Україну.

А Вчора у Чернівцях розпочався Одеський міжнародний кінофестиваль. Чи потрібні такі розкішні та не першої необхидності заходи. Мабуть потрібні, але за іншим сценарієм бо багато з цих хто ходить в одесі чи Чернівцях червоною доріжкою після заверщення фестивалю будуть піжнімати тости в престижних барах Європи і обгоняти фітер на авто з українськими номерами автострадами ,Німеччини в час коли хтось з незнайомих їм українських воїнім вмирає під Бахмутом... Мене це болить.. алн фестиваль відвідаю і оплачу Мастер картою щоб допомогти фронту якщо мої мрії як і кіно документальні.
Петро Олар - кінорежисер, Герой українського народу, лауреат пресій Ексельсіор" ( Італія - !997 рік) та імені К , Чюрльоніса (Литва -2012 рік)
А це не реклама просто бонус для вас що можна крім мого кіно побачити на фестивальному екраі.
Квитки на фільми доступні онлайн, а також у касі Культурно-мистецького центра ім. І. Миколайчука зі знижкою 10% за умови оплати картою MasterCard.
Про це повідомляє molbuk.ua
Квитки за посиланням. Їхня вартість варіюється від 50 до 100 гривень.

Розклад сеансів

Культурно-мистецький центр імені Миколайчука

19 серпня

10:30 – “Батьківщина”, режисери Ганна Бадзяка та Олександр Михалкович.
13:30 – “Війна в моїй голові”, режисери Сергій Касторних та Олександр Авшаров. Показ за участі творчої групи фільму.

20 серпня

13:30 – “Крихка пам’ять”, режисер Ігор Іванько;
16:30 – “Памфір”, режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук. За участі творчої групи фільму;
19:30 – “Полум’яне небо”, режисер Крістіан Петцольд.

21 серпня

10:30 – “Область героїв”, режисер Артур Лерман. За участі творчої групи фільму;
13:30 – “Сашенька”, режисер Олександр Жовна. Показ відбудеться за участі творчої групи фільму;
16:30 – “На адаманті”, режисер Ніколя Філібер;
19:30 – “Мій Карпатський дідусь”, режисер Заза Буадзе. За участі творчої групи фільму.

22 серпня

10:30 – “Без права на дубль”, режисер Андрій Мозговий.
13:30 – “Деміург”, режисерка Оксана Семак;
16:30 – “Валерія виходить заміж”, режисерка Міхаль Вінік. За участі творчої групи фільму;
19:30 – “Ссавці”, режисер Себастьян Михайлеску.

23 серпня

11:30 – “Батьківщина – це простір у часі”, режисер Томас Хайзе;
16:30 – “Сивочолі гравці”, режисер Ден Лобб. За участі творчої групи фільму;
19:30 – “День незалежності”, режисер Володимир Тихий; За участі творчої групи фільму.

24 серпня

10:30 – “Мирний-21”, режисер Ахтем Сеітаблаєв. За участі творчої групи фільму;
13:30 – “Ми не згаснемо”, режисерка Аліса Коваленко. За участі творчої групи фільму;
16:30 – “ШТТЛ”, режисер Аді Вальтер. За участі творчої групи фільму;
19:30 – “Сестри”, режисерка Лінда Олте.

25 серпня

10:30 – “Civil pitch 2.0. Кіно, що наближає перемогу”, режисери Павло Дорогой, Леся Дяк. За участі творчої групи фільму;
13:30 – “Ти мене любиш”, режисерка Тоня Ноябрьова. Показ відбудеться за участі творчої групи фільму;
16:30 – “Звідку куди”, режисер Мачек Хамела. Показ за участі творчої групи фільму;
19:30 – “Правило двох стін”, режисер Девів Гутнік. Показ за участі творчої групи фільму.

26 серпня

10:30 – “Крик моєї крові: історія Gogol Bordello”, режисери Нейт Поммер та Ерік Вайнріб. За участі творчої групи фільму;
13:30 – “Дивертисмент”, режисерка Марі-Кастіль Менсьойно-Шаар.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну будівельні компанії зазнали рецесії. Різко обвалилася кількість зданого житла практично в усіх регіонах. Звісно, ринок подолав цей спад і нині забудовники пробують надолужити втрачене. Яка ж ситуація на Буковині? – спробуємо з’ясувати.
У перші тижні війни будівельні майданчики спорожніли
Державна служба статистики фіксує, що найкраща ситуація для будівельного бізнесу складалася впродовж передвоєнного 2021 року – пропозиція нового житла в Україні досягла піку. Тоді в експлуатацію було введено 11,4 млн кв. м. житла, що стало найвищим показником за останні 30 років. Будівельні компанії активно розвивалися і нарощували продажі. Ця тенденція могла б зберігатися до сьогодні, якби не війна. В один час все змінилося.

Після повномасштабного вторгнення немало забудовників практично призупинили роботу на будівельних майданчиках через ризики фізичної безпеки: дехто на кілька тижнів, а дехто й не відновив, як у східних областях. Як результат, уже в 2022-му загальна площа введеного в експлуатацію житла становила 7,1 млн кв. м, що на 38% менше, ніж у 2021 році. Найбільшої кризи зазнали будівельники сходу та півдня України, де обсяги впали на 70-90% в порівнянні з попереднім роком. «Заморожене» через війну будівництво відповідно потягло за собою й спад обсягів виробництва продукції промислово-будівельних груп і скорочення штатів компаній, адже будівництво напряму пов’язане з ринком будівельних матеріалів.

Держстат візуалізував динаміку до війни та опісля – рецесії зазнали практично всі регіони:

Інфографіка з сайту Держстату
Виклики ринку нерухомості Буковини
Буковина – регіон, віддалений від зони активних бойових дій, однак війна внесла чимало змін у будівельну галузь та ринок продажу нерухомості. По-перше, зросли ціни на житло. Відповідно до інформації Нацбанку, споживча інфляція за 2022 рік становила 26,6%, а гривня знецінилася на 30% (із 29 грн за долар до 40 грн). На поточний 2023 рік інфляція прогнозується на рівні 28%. Таке зростання курсу долара і висока інфляція позначилися на вартості квадратного метра. У таких умовах, за даними аналітичного центру DIM.RIA, 88% забудовників у Чернівецькій області продовжують зводити та продавати нерухомість, але 35% з них підвищили ціни. Як демонструє ресурс, вартість житла зростає.

Скріншот з сайту DIM.RIA
За даними компанії ЛУН, за рік війни середні ціни за метр квадратний у новобудовах Чернівців виросли і нині становлять 33 500 грн/м² (станом на липень 2022 року середня ціна залишалася на рівні 24 000 грн/м²). При чому подорожчало житло всіх видів – від економ до преміум-класу. Ольга Кухар, менеджерка з нерухомості ТОВ «БК «ІнтерГал-Буд», каже, що старі договори не розривали, ціни, закладені на рівні котловану, не змінювали, а ось вартість нового житла уже довелося формувати, виходячи з нових економічних реалій.

Скріншот з сайту ЛУН
По-друге, зменшилася купівельна спроможність населення. За даними Світового банку, минулоріч рівень бідності в Україні перевищив 24% і до кінця 2023 року, за прогнозами, може зрости до 55%. Впали доходи людей і їхні можливості придбати житло. За таких тенденцій ринок будівництва та реалізації очікують непрості часи.

– Звичайно, у зв’язку з початком війни ціни на усе різко підросли і це не могло не торкнутися будівельного бізнесу. Суттєво піднялася вартість як матеріалів, так і робочої сили. А купівельні спроможності населення різко зменшилися, – каже Василь Бічер, генеральний директор СТзОВ «Надія», Заслужений будівельник України.

На будівельних майданчиках Чернівців. Фото автора.
Ризики купівлі житла
Очевидно, що війна змусить людей більш обґрунтовано ставитися до покупок, а особливо таких масштабних, як купівля житла. З огляду на невизначеність та економічні ризики потенційні покупці можуть зайняти вичікувальну позицію.

Зараз продається житло, але обсяги продаж далекі від довоєнних. А для великих будівельних компаній потрібно реалізувати в місяць хоча б 15-20 квартир, щоб відбувався рух коштів, щоб вистачало грошового обігу для виплати зарплат і сплати податків. Як кажуть забудовники, більшість покупців розглядають можливість розтермінування оплати. Більше 12 млн. українців виїхало за кордон. Якась частина житло там шукатиме.

Василь Бічер говорить:
– Звісно, кількість покупок критично зменшилася. Але сподіваємося, що після перемоги ситуація кардинально зміниться і люди хотітимуть повертатися і жити на рідній землі.

Купівля житла як інвестиція теж під питанням. Як пояснює будівельник, зараз це спостерігається вкрай рідко, адже «люди не знають, що буде завтра, тому бояться ризикувати». А низький попит теж приносить будівельному ринку мінуси – на високі доходи не можна розраховувати.

Де будують у Чернівцях?

Гугл-карта демонструє новобудови
Попри те, що аналітичний центр DIM.RIA позначає будівельні об’єкти, це не означає, що там кипить робота. За півтора року багатьох будівельників мобілізували на війну, тож нині забудовникам не вистачає робочої сили, щоб активно продовжувати будівництво. Заморожених об’єктів в області, на щастя, немає, але й рівень довоєнного будівництва не відновився.

Василь Бічер підтверджує:
– Гострою є потреба у фахівцях різних будівельних спеціальностей. Декілька працівників нашої фірми добровільно пішли на передову захищати нашу Батьківщину. На жаль, маємо у колективі і втрати…

Щоб продовжити будувати за нових реалій, потрібно брати кредити в банківських установах. Але їх не дають. Доводиться завершувати будинки, які до війни були готові хоча б наполовину. А житло на рівні фундаменту майже законсервоване. ЛУН подає, що на підготовчому етапі – 7 котлованів. Будівельники працюють за договорами, укладеними раніше. Досі незавершені будинки на вулицях Героїв Майдану, проспекті Незалежності, Південно-Кільцевій, Руській, Хотинській, Київській…
До війни будівельні компанії на початковій стадії зведення будинків залучали кошти покупців.

Однак на тлі невизначеності нині вони не поспішають вкладати у будівництво. Тож попит спостерігається виключно на квартири у вже зведених новобудовах, чи в тих, які знаходяться на завершальній стадії будівництва. Тому будівельні компанії змушені в основному зосередитися на закінченні поточних проєктів.

Чи вистачало проєктам на початковій стадії для продовження будівництва коштів покупців?

– На жаль, коштів не вистачило, бо не було доступних кредитів на житло… – каже Василь Бічер.
Очікується, що в 2023 році забудовники постараються завершити розпочаті проекти, однак ажіотажу, різкого збільшення кількості нових навряд чи можна очікувати.

Як змінилася логістика?
Руйнування частини промислових підприємств позначилося на ринку нестачею будівельних матеріалів та порушенням налагодженої логістики. Забудовникам довелося налагоджувати нові логістичні ланцюги як з українськими, так і з іноземними постачальниками. Окупація українських територій теж призвела до втрати виробників будівельних матеріалів. Якусь частину тепер треба імпортувати за новим курсом долара. Подорожчали матеріали, енергоносії. Все це сповільнює здачу будинків в експлуатацію.

Але є й позитив. За рік роботи забудовники навчилися працювати у воєнних умовах.

– Як показує практика, ми, українці, вміємо швидко пристосовуватися до найскладніших умов, адже не можемо сидіти, склавши руки, – згадує Василь Бічер. – Звісно, перші місяці війни, коли логістичні ланцюги було вкрай складно налагодити, з постачанням будівельних матеріалів доводилося непросто. Але зараз ситуація покращилася. У роботі ми завжди віддаємо перевагу вітчизняним виробникам матеріалів, адже їхня продукція перевірена часом – якісна та надійна.

Такої ж думки Ольга Кухар, менеджерка з нерухомості ТОВ «БК «ІнтерГал-Буд»:

– Логістику відновили швидко, бо треба було працювати. Орієнтуємося на українські комплектуючі, бо вони дешевші і їх закладаємо в ціну. Імпортні товари були б набагато дорожчі і нам довелося б регулювати ціни в бік підвищення.
Чи відчули будівельники блекаут? Відсутність електроенергії стала ще одним викликом: доводилося підлаштовуватися під графіки відключень, купувати потужні генератори, які б забезпечили безперебійне будівництво. Однак на генераторах не попрацюєш на будові – це ж не офісне приміщення. Тож блекаут позначився сповільненням темпів забудов. Проте, попри непрості часи, як згадує Василь Бічер, мусили працювати, щоб поповнювати бюджет, надавати роботу працівникам. Ольга Кухар теж підтверджує, що не зупинялися, будували, щоправда в менших обсягах, наскільки дозволяли умови.

Запуск «єОселі» вплинув на ринок?
З жовтня 2022 року в Україні для окремих соціальних груп запрацювала державна програма доступного кредитування «єОселя». Це кредитна програма для придбання житла строком до 20 років. Програма працює і на Буковині.

– З 1 жовтня 2022 року, за ініціативи президента, в Україні діє нова програма доступного кредитування житла «єОселя». Взяти у ній участь поки можуть лише пільгові категорії українців, поміж яких кадрові військові, медики, науковці та вчителі. Головна перевага програми «єОселя»: можливість придбати житло в іпотеку під 3%, коли банки пропонують ставки 15-25%. Наразі ми працюємо над тим, щоб військовослужбовцям відшкодовували цих 3%. Що стосується Чернівецької області, то станом на 14.06, 18 громадян отримали кредити на суму у 28,5 млн грн. У нашій області кредити видали «Ощадбанк» та «Укргазбанк» – 72,2% та 27,8% відповідно. Найбільше кредитів видали у травні цього року – 8. 50% усіх кредитів отримали військовослужбовці, медики та педагоги – по 22,2% та науковці – 5,6%, – розповів начальник Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк.

За півроку – 18 квартир. Думаємо, що про програму наразі мало інформації, тож вона не набула значного поширення.

Що чекає будівельну галузь?
Будівельний бізнес Буковини за півтора року війни, попри пережиті труднощі та виклики, потроху оговтується і налагоджує роботу. Згідно звіту про «Соціально-економічне становище області» за 2021 рік перед війною було здано в експлуатацію 3170 квартир, за 2022 воєнний рік – 1995 квартир, за перший квартал 2023 року уже здано 530 квартир. Забудовники до кінця року можуть вийти на непогані показники, хоча довоєнного рівня одразу не повернути.

– У Чернівецькій області в січні-березні 2023 року значно зріс індекс прийняття в експлуатацію житлових будівель – 144,7 (за аналогічний період 2022 року цей індекс становив 59,1). Такі дані наводить Головне управління статистики у Чернівецькій області. В одноквартирних будинках в експлуатацію прийняли 279 квартир, у багатоквартирних – 251. Середній розмір житла – 116,3 м2, – розповів начальник Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк.

Інфографіка buk.oda
Які очікування? Зважаючи на те, що масштаби руйнувань української нерухомості перевищили обсяги усього нового житла, введеного в експлуатацію за останні сім років (дослідження фірми Ernst & Young), то по війні будівельний ринок може дуже активізуватися – буде попит. Сприятиме йому стабілізація економіки та поступове відновлення купівельної активності буковинців. Внутрішньо переміщені особи, які зараз перебувають на Буковині, також можуть уплинути на цей процес. За останніми даними, тут зараз живе майже 80 тисяч переселенців. Частина з них може залишитися, адже у зруйнованих містах, на замінованих територіях у найближчий час відновити життя буде непросто, особливо у прикордонні з росією. Дехто з переселенців зі сходу, як кажуть забудовники, уже зараз купує квартири.

Звісно, використовуючи державні сертифікати, ВПО могли б придбати більше житла. Будівельники сподіваються, що переселенці все ж одержать житлові сертифікати від держави. Василь Бічер вважає, що «програми із забезпечення житлом військовослужбовців повинні стати пріоритетом для держави на наступні роки».

Тож підсумуємо, що будівельні компанії виходять із кризи, але у довгостроковій перспективі відновлення будівництва залежатиме від темпів макроекономічної стабілізації загалом в Україні після війни та державної політики в цій сфері.

Заголовне фото – авторки.