Uncategorized - Радіо Українська хвиля з Європи

Справжній український Новий Рік з NTA| Рокаш, Піккардійська Терція, Павло Табаков, Юлія Думанська...
Справжній український Новий Рік з NTA! Святкуйте новорічну ніч з нами

22 грудня 1917 року Голова Генерального Секретаріату Української Народної Республіки, проголошеної III Універсалом Центральної Ради, Володимир Винниченко і Генеральний секретар з міжнаціональних справ Олександр Шульгін підписали «Законопроект про створення Генерального секретарства міжнародних справ», цей день святкують українські дипломати, як професійне свято, мабуть і для Народної дипломатії цей день також можна вважати святковим.
В Литві є багато волонтерів, представників громад і навіть литовців - патріотив України, які щоденно творять народну дипломатію. А ще у вересні 2021 року голосно в Посольствіі сфотографувались засновники нової офіційну організації " Укракраїнський дім" мабуть забели уточнити коли і як буде працювати і кого в дім Ласкаво просять. Наше радіо не запросили бо ми і так впродож року щодня 24 години на добу є ві дкриті для народної та культурної дипломатії. Зі святом Нас. а засновниуам і представникам культурної дипломатії нагадаємо - Дав слово - виконуй...
Бо голосно заявлене в Посольстві України в Литві , навіть особисто підтримано, в той час діючим послом Володямиром Яценківським, який є на фото серед засновників. Та крім добрих намірів, та одного змістовного інтерв'ю Артема Петрика, що організувало наше радіо ми нічого не знайшли ні на сторінці ФБ посольства і так званому сайті Українського дому, вибачаюсь кажуть був спецвипуск Трембіти, та на жаль не знайшов. А все інше, навіть дозвіл використовувати приміщення Саюдіса стало недоступним... Мабуть пани засновники чекають фінасування та штату, ну і звично кабінетів. А народну дипломатію в Європі роблять прості Люди, які працюють і мають славу кращих працтвників, творять мистецтво і є теж кращі, а ще Радіють що можуть передати іскру своєї любові європейцям з інших країн. З святом друзі Народні Дипломати...!
Світлина з офіційної сторінки Український Дім, від жовтня 2021
Apie mus - Про нас - About us
Український Дім в Литві - це не приміщення і не гасло. Це повноцінна платформа для спілкування та реалізації спільних проектів, коли ініціатори і виконавці якогось конкретного культурного чи інформаційного проекту живуть в різних країнах і навіть в різних куточках Земної кулі. Український Дім - це синергія людей, синергія культури та інформації, творчості і опору. Місія організації можна висловити досить коротко: культурна дипломатія і інформаційний опір в умовах гібридної агресії. Приєднуйтесь, наша платформа може бути повноцінною тільки завдяки вашої участі в спільних проектах і спілкуванні.

Платформа культурної дипломатії
Український Дім в Литві - це повноцінна платформа для спілкування і реалізації спільних проєктів, коли ініціатори і виконавці якогось конкретного культурного або інформаційного проєкту мешкають в різних країнах і навіть в різних куточках Земної кулі. Український Дім - це синергія людей, синергія культури і інформації, творчості і спротиву. Місію організації можна висловити доволі стисло: культурна дипломатія та інформаційний спротив в умовах гібридної агресії. Приєднуйтеся, наша платформа може бути повноцінною тільки завдяки вашої участі в спільних проєктах і спілкуванні.

Кожен з нас, засновників та учасників Платформи Український Дім має безліч ідей і купу шляхів реалізації. Незважаючи на власні творчі амбіції і бажання реалізувати, ми прекрасно розуміємо, що краще, цікавіше й ефективніше працювати командою. Втім погодьтеся - якість роботи і результат творчості не пов'язані з кількістю людей або масою намірів. Однак ми все будемо раді кожному новому учаснику і жителю Українського дому. Його двері відкриті для співпраці.

А для початку представимо засновників і виконавців цього задуму.
Нещодавно мав честь долучитися до важливого проекту, створення Українського Дому у Литві. Плідно працюємо над результатом, та запрошуємо до співпраці.
Дискусія з приводу Українського Дому та історія створення за посиланням на передачу:
https://www.lrt.lt/.../trembita-diskusija-apie-ukrainos...
Людмила Жильцова - поки єдина жінка в нашій команді. Відома громадська діячка Литви і України. Пані Люда є активною учасницею жіночого руху українок ді
аспори, першою головою Громади Українців Литви, активісткою української громади Лос-Анджелеса в Каліфорнії, цікавиться історією українства за кордоном, в тому числі в Литві міжвоєнного періоду. Нагороджена державними нагородами Литви і України.

Микола Дзядзін - колишній український дипломат, фахівець в області поліграфії, автор ряду проектів, пов'язані з творчістю і співпрацею литовських і українських дітей і підлітків. Має урядові та державні нагороди Литви і України.

Віктор Чернишук -професійний журналіст, публіцист, автор кількох документальних фільмів, засновник і автор телевізійної програми українською мовою "Трембіта" про Україну і українців. Переможець кількох міжнародних конкурсів, має державні та урядові нагороди Литви, України, інших країн. Автор низки громадських міжнародних проектів, в тому числі Медіа Каравану "Разом в Європі", фестивалю "Балтійська трембіта".

Олексій Матвєєв - професійний режисер, документаліст. Його твори високо оцінені на міжнародних європейських конкурсах і фестивалях. Пан Олексій має чітку і принципову громадянську позицію щодо спротиву інформаційним міфам і псевдокультурним діям країни-агресора, є автором багатьох громадянських акцій, спрямованих на інформування литовського суспільства про справжні наміри пропагандистів Кремля.

Петро Пирогов - професійний художник, скульптор. Пан Петро є учасником міжнародних конкурсів і фестивалів, чудово об'єднує в своїй творчості художні традиції Литви і України. Має принципову громадянську позицію і бачить свою місію в реалізації ідей і механізмів культурної дипломатії.

Артем Петрик - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Клайпедського університету, професійний дослідник історії Литви міжвоєнного періоду (1918-1940), має низку професійних нагород, є переможцем конкурсу на звання "Молодий вчений року" 2021 р. Пан Артем є координатором програми ЄС з надання наукової та навчальної підтримки талановитій українській молоді. Завдяки його роботі 50 талановитих випускників шкіл і гімназій України стали студентами Клайпедського університету. Виступає за програму донесення історичної правди і організації справжнього інформаційно-інтелектуального спротиву у відповідь на гібридну агресію зі Сходу.

Валентин Однов'юн - професійний фотомитець, член організації фотомитців Литви, учасник і переможець багатьох міжнародних конкурсів з фотографії. Автор фото альбомів і книжок, в яких світлини виступають в ролі самостійних публіцистичних творів. Його світлини емоційно впливові і спроможні довести важливу річ - самостійне бачення ситуації. Пан Валентин певен, що обмін фото і художними виставками, ідеями митців допоможе створити світ довіри і творчості.

Тарас Майстренко - професійний кулінар, кондитер, кухар, організатор і творець процесу харчування. Його вироби вражають красою і неперевершеним смаком. Це той випадок, коли прізвище відповідає суті фаху. Майстер Тарас має власну кав'ярню в Старому Місті Вільнюсу, виробництво смаколиків в Литві і Україні. Він, незважаючи на молодий вік, має достатній фаховий досвід, закінчив найперстижнійший кулінарний заклад Франції Le Cordon Bleu і має досвід роботи в ресторанах української Білої Церкви і Києва, грецької Каламати і Парижу. Тарас бачить одну зі своїх завдань - прищепити культуру споживання і харчування широкому колу людей, а також пропагувати справжню національну українську кухню в Литві і інших країнах Європи.

Це ВСЕ, новим є запис "Це місце ідеально підходить для ваших улюблених цитат, які надихають вас".
„Ši erdvė puikiai tinka jūsų mėgstamai citatai, kuri jus įkvepia“. на сторінці Народної Дипломатії "Український дім"
Більше про Україну та Українців і в Литві читайте та слухайте: https://radioukreurope.com/category/ukrainstvo/ukrainstvo-lytvy/

Статуя королеви Анни, створена XVIII столітті. Це єдине скульптурне зображення королеви Анни, що збереглося до наших днів, на весь зріст. Слова, написані на постаменті, найкраще говорять про її місце в історії: Anne de Kiev - reine de France (Анна з Києва - королева Франції)...

До Парижу приїхав знаний в Україні Остап Савчук - український митець, музично-громадський діяч, режисер, педагог-музикант, художній керівник Чернівецької обласної філармонії, Заслужений діяч мистецтв України, а нині любий дідусь своїх французських внуків. На світлині: Остап Савчук з внуками: Артуром, Валерією та Денисом.
Зараз Остап Васильович є представник і блогер радіо "Українська хвиля з Європи" у Франції.

Про українці у Франції його найближчі розповіді, а поки відомі та невідомі сторінки історії, а головне контакти українських громад у Франції. Єднаймось українці бо Україна в нас одна й іншої не буде, - разом нас у світах майже 65 мільйонів... За неофіційною статистикою, у Франції мешкає близько 40 тис. громадян українського походження. Переважну більшість з них становлять нащадки трудових і політичних емігрантів, переміщених осіб. нас

Першими відомими вихідцями з українських земель, які оселилися у Франції, можна вважати дочку київського князя Ярослава Мудрого - Анну Ярославну, яка у 1051 р. вийшла заміж за французького короля Генріха І, та її почет.

Основні хвилі української еміграції до Франції припали на період після І та ІІ світових війн.

Перша українська організація у Франції виникла у 1908 р. під назвою «Гурток українців у Парижі». З 1933 р. і донині в Парижі виходить газета «Українське слово».

На сьогодні у Франції існує низка українських громадсько-політичних організацій, які у 1997 р. об’єдналися у Репрезентативний комітет української громади у Франції. Комітет, до якого увійшли зокрема «Об’єднання українців у Франції», «Об'єднання французів українського походження», «Спілка українок у Франції», «Товариство колишніх воїнів Армії УНР», «Спілка української молоді», «Спілка українських студентів», практично координує все громадське та культурне життя українців у Франції. Головою Комітету у 2015 р. було обрано Тараса Горішного. Колишню голову Комітету Наталку Пастернак було нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, посмертно.

З 1951 р. у містечку Сарсель поблизу Парижа знаходиться Європейське відділення Наукового Товариства ім. Т.Шевченка. Тут була зосереджена робота над виданням «Енциклопедії українознавства». НТШ має великий архів і бібліотеку, яка налічує 25 тис. томів. Головою НТШ є юрист за фахом Стефан Дуніковський. Українська бібліотека ім. Симона Петлюри існує в Парижі з 1929 р. В її фондах збереглися книги, документи, архіви ХХ ст., зокрема, ті, що стосуються української держави 1917-1921 рр. Директор бібліотеки – Ярослава Йосипишин.

Українська ідентичність підтримується завдяки роботі українських суботніх шкіл. Дві з них проводять навчання в Парижі, 1 – у Страсбурзі та у м.Ніцца. У 2005 р. Культурно-інформаційний центр Посольства прийняв під свій дах Українську школу мистецтв, яка за погодженням Міносвіти України надає освітні послуги за програмою Міжнародної української школи (МУШ).

У Національному інституті східних мов і цивілізацій Паризької Сорбони є кафедра української мови. Завідувач – Ірина Дмитришин. У липні 2015 р. між зазначеним Інститутом та Києво-Могилянською академією була підписана угода про співпрацю.
Світової слави здобув український козак з Франції Георгій Лагодннюк з його танцювальним колективом

Серед українських художніх колективів у Франції найбільш популярним і активним є хор собору Святого Володимира (м. Париж, диригент Леся Микитин).

Список українських громадських об’єднань у Франції

1. Репрезентативний Комітет української громади у Франції

Comité représentatif de la communauté ukrainienne en France

Поштова адреса

186, bd Saint-Germain

75006 Paris

Tél./Fax : 33 1 45 48 48 65

Голова – Тарас Горішний (Tarass Horiszny)

crcuf-france@hotmail.fr; tarass.horiszny@wanadoo.fr

Моб.: + 33 6 47 09 56 32

2. Об’єднання українців Франції (ОУФ)
Union des Ukrainiens de France

Поштова адреса

186, bd Saint-Germain

75006 Paris

Голова – Богдан /Бернар Білогоцький/Білот (Bernard Bilot)

bogbilohot@orange.fr

Моб.: +33 6 32 94 94 33

3. Спілка української молоді Франції (СУМ)
Association de la jeunesse ukrainienne en France

Поштова адреса

186, bd Saint-Germain

75006 Paris

Голова – Іван Пастернак (Jean-Pierre Pasternak)

jppasternak@hotmail.com

Моб.: +33 6 86 32 04 98

4. Асоціація українських студентів Франції
Associations des étudiants ukrainiens en France

Голова – Уляна Мосорко / Uliana Mosorko

aeuf@hotmail.fr

5. Союз українок Франції
Association des femmes ukrainiennes en France

Поштова адреса

186, bd Saint-Germain

75006 Paris

Голова – Надія Мигаль (Nadia Myhal)

nmyhal@yahoo.fr

Моб.:+33 6 67 24 76 08

6. Українська бібліотека ім. Симона Петлюри в Парижі
Bibliothèque ukrainienne Simon Petlura

Поштова адреса

6, rue de Palestine

75019 Paris

Tél : 33 1 42 02 29 56

Fax : 33 1 48 03 14 12 ;

ukrainienne.bibliothèque@wanadoo.fr

Директор – Ярослава Йосипишин (Jaroslava Josypyszyn)

7. Наукове товариство ім. Т.Шевченка в Європі
Société Scientifique T.Ševčenko en Europe

Поштова адреса

29, rue des Bauves

95200 Sarcelles

Tél. 33 1 39 90 05 82

Fax : 33 1 39 94 55 15

ntchannamaria@gmail.com

Голова - Стефан Дуніковський

Секретар – Анна-Марія Довганюк

Моб.: +33 6 50 85 69 59

8. Асоціація українських фахівців у Франції

Association des cadres ukrainiens en France

Голова – Лариса Чибирякова-Баратен (Larissa Baratin)

cadresukrainiens@yahoo.fr

Моб.: + 33 6 85 55 49 95

9. Культурна франко-українська асоціація „Весна”

Association culturelle franco-ukrainienne « Vesna »

Голова – Уляна Чайкoвська (Lilianne Czaikowski)

Поштова адреса

35, avenue de Marseilles

78740 Vaux-sur-Seine

ouliana@wanadoo.fr

10. Асоціація Україна – 33

Association Ukraine 33

Поштова адреса

15, rue de l’Espérance

69003 Lyon

Tél. 33 4 72 35 12 48

ukraine33@gmail.com

Голова – Микола Кузен (Nicolas Cuzin)

11. Асоціація Україна Дія (Ukraine Action)

Голова – Анна Гармаш/Anna Garmash

igorreshetnyak@gmail.com

Моб.: +33 6 68 17 89 84

12. Українська школа Св.Володимира, м.Париж

Ecole ukrainienne Saint-Volodymyr

Поштова адреса

186, bd Saint-Germain

75006 Paris

nmyhal@yahoo.fr

Голова – Надія Мигаль (Nadia Myhal)

Моб.:+33 6 67 24 76 08

13. Франко-українська асоціація -Українська школа в Парижі

Association Franco-ukrainienne - Ecole ukrainienne à Paris

Поштова адреса

Mme Oléna Mistal

204, rue Diderot

94300 Vincennes

Голова – Олена Місталь (Olena Mistal)

chateaudesarts@gmail.com

Моб.: +33 6 63 48 76 38

14. Газета «Українське слово»/ La Parole ukrainienne

La Parole ukrainienne

Поштова адреса

6, rue de Palestine

75019 Paris

laparoleukr@noos.fr

Головний редактор – Жан-Поль Пилипчук (Jean-Paul Pylypczuk)

15. Український хор при соборі Св. Володимира Великого

Coeur ukrainien Saint Volodymyr Le Grand

Поштова адреса

186, bd Saint-Germain

75006 Paris

Диригент – Леся Микитин (Lessia Mykytyn)

alexart77ukr@gmail.com

Моб.: +33 6 78 43 91 89

16. Український літературний клуб

Club littéraire ukrainien

Голова – Оксана Мізерак-Гомола (Oksana Mizerak Gomola)

club.litteraire.ukr@gmail.com

Моб.:+33 6 21 33 73 09

17. Асоціація Lyon-Ukraine

Голова Асоціації Lyon-Ukraine

Маркіян Перетятко

Моб.: +33 06.65.47.00.58

lyonukraine@gmail.com

Я маю особливу любов до Антарктиди, це єдиний материк де я ще не був, Але так сталось що моя мрія почала здійснюватись. Я знайшов нових друзів на краю Землі. Там багато цікавого і живем надією що більше ніж чекаємо та знаємо нам розповість Ярослав Дозоров, що у складі 26-тої Українськаї антарктичної експедиції / Ukrainian Antarctic Expedition» перебуває на цьому білому континенті.

30 листопада – день народження відомого українського артиста, родом з Буковини, Назарія Яремчука. Сьогодні йому виповнилося би 70 років.
Пропонуємо п'ятірку цікавих фактів про виконавця безсмертної "Червоної рути" та "Водограю".

1. Назарій Яремчук спочатку навчався на географа

Народився Назарій 30 листопада 1951 року у селі Рівня на Вижниччині. У 12 років пережив перший тяжкий удар – у нього помер батько. Хлопець навчався у Вижницькій школі-інтернаті, згодом продовжив - у СШ №1, після чого й подав документи в Чернівецький університет на географічний факультет, але не пройшов по конкурсу. Тому пішов працювати сейсмологом у Західноукраїнській геологорозвідувальній партії. Тільки з другої спроби у 1970 році, коли Назарій уже був солістом "Смерічки", він зміг вступити до університету.

Коли в 1975 році розпався дует Зінкевич-Яремчук, Назарій, отримавши диплом, влаштувався працювати старшим інженером на кафедрі економічної географії університету. Та любов до пісні виявилася сильнішою над усе - він повернувся до Чернівецької філармонії. А оскільки професійна естрада вимагала певної підготовки, закінчив також Київський державний інститут культури імені Олександра Корнійчука.

"Пісня для мене - це все, - говорив Назарій. - Це вираження людських почуттів. Без пісні я не уявляю свого життя".

2. Назарій був четвертою дитиною у сім'ї. Коли він народився, його батькові виповнилося вже 64 роки

Назарій Яремчук народився в селянській родині Назарія та Марії Яремчуків. Мав братів Степана, Богдана та сестру Катерину (у Назарія був також ще один - рідний по батькові брат - Дмитро). Свою четверту дитину батьки назвали Назарієм (ім'я означає "присвячений Богові"). Він народився, коли батькові вже було 64-роки. Сама родина була музикальною: у батька був тенор, він співав у церковному хорі; мати, крім співів, грала на мандоліні й виступала в місцевому народному театрі. Ще маленьким хлопчиком Назарій також почав співати.

3. Назарій - батько трьох дітей, які продовжили його пісенний шлях

Назарій Яремчук - батько співаків Назарія Яремчука-молодшого, Дмитра Яремчука і Марії Яремчук.

У 1972 році композитор Левко Дутковський познайомив Назарія з його першою майбутньою дружиною Оленою Шевченко, яку було запрошено солісткою ВІА "Смерічка". Як згадувала Олена, "ми зустрілися очима і...все. Це було кохання з першого погляду...". У 1975 році Назарій та Олена одружилися. Цивільний шлюб був зареєстрований в с.Пилипець Міжгірського району Закарпатської області, де мешкали батьки нареченої. Через рік у молодого подружжя народився перший син, якого назвали Дмитром, ще майже через рік другий - Назарій. У шлюбі Назарій та Олена прожили 15 років. Їхнє розлучення в 1990 році стало трагедією для дітей та потрясінням для друзів. Олена вийшла заміж удруге, переїхала до Києва, а Назарій зостався в Чернівцях.

Другу свою дружину, Дарину, Назарій знайшов у селі Тюдів. Вони сусідили, жили поряд, але особисто знайомі не були. Коли зустрілися, Назарій був розлучений, а Дарина вже чотири роки сама виховувала дочку після смерті чоловіка. Весілля відбулося в 1991 році, вінчалися в церкві Іоанна Хрестителя в місті Косів.
Через два роки в Яремчуків народилася дівчинка, яку назвали на честь матері Назарія - Марічкою.

4. Назарій неодноразово співав у Чорнобилі для ліквідаторів

Довгий час на естраді в Яремчука було амплуа ліричного героя, але він говорив, що любить виконувати пісні, у яких сполучається лірика й громадянське звучання. Під час Афганської війни він виступав перед солдатами. У 1986 році після Чорнобильської катастрофи співак тричі побував у 30-кілометровій зоні відчуження, де виступав перед ліквідаторами аварії. Відомий український співак Дмитро Гнатюк казав:

"Мене приваблювало в Назарієві те, що він завше був свідомим громадянином і великим патріотом нашої держави, мав свою чітку позицію в естрадній пісні. Вірно служив вітчизняному мистецтву, культурі. Кожен митець має свій творчий образ. У нього була своя, особлива манера. Він ніколи не виходив за рамки того прекрасного, що є в естрадного співака. Справжній був митець, бо ніколи не розмінювався на дешеві успіхи".

Як пригадувала сестра Назарія Катерина, Віктор Співак з Бориспільщини був Назарковим другом. Багато цікавого довідалась Україна про нього саме від Віктора. "Назарко любив свою Батьківщину, - писав Віктор. - Він якось казав: "А головне - мати надію, що ми будемо щасливими. Мати надію, що нарешті ми - народ, що нарешті ми відродимося, що ми станемо серед усіх у світі народів достойним, повноцінним і повнокровним. Вірю в геній нашого народу. Все-таки ми з гірших кутків історії вибиралися". Ці слова були сказані ще до проголошення Незалежності України.

10. Назарій, уже безнадійно хворий, продовжував виступати на сцені

Коли Назарій дізнався, що хворий на рак, спершу сподівався, що західна медицина зможе допомогти. Але операцію зробили занадто пізно. Та навіть важко хворим Яремчук продовжував виступати. Після повернення з-за кордону Назарій з'явився на вечорі Ю.Рибчинського і всі помітили, як він схуд.
Вадим Крищенко пригадує: "Після цього я зустрів Назарія на Співочому полі в Києві. Це був його останній виступ. Я зайшов за лаштунки сцени. Він готувався до виходу... Та сили, видно, залишали митця.

"Вибачте, я трохи приляжу на стільцях", - раптом сказав він мені й, поставивши в ряд два стільці, ліг на них. Та хіба відпочинеш на цих побитих, стареньких стільцях? Назарій швидко піднявся й, через силу всміхаючись, промовив: "Нічого, коли я співаю, мені легше". Я попрямував до глядачів подивитися на його виступ. Назарій співав на диво легко, невимушено. Здавалося, що навіть спалахнули його очі, хода стала якоюсь молодою, впевненою. Але ось помах руки до людей - якийсь кволий, боязкий, наче він прощався з ними назавжди".

30 червня 1995 року Назарій Яремчук помер у Чернівцях. Співака поховали на центральному кладовищі міста.

Зі спогадів співака Павла Дворського: "Тоді протягом кількох місяців я разом з Володимиром Прокопиком та дуетом "Писанка" гастролював по США та Канаді, і мав бути там до середини липня. Але, очевидно, Бог підказав нам, що треба негайно їхати додому.

Отож, 29 червня ми прилетіли з Нью-Йорка і застали Назарія ще живим. Це був останній день його життя. Наступного ранку він помер на моїх очах. Він був великим оптимістом. До останньої миті Назарій жив вірою, що поборе хворобу, і ми будемо співати для людей".