Як доповнення до нашого діалогу подаємо 1о розділ книги Олександра Кликавка "Шлях до Сонця" Якраз в наступній програмі спробуємо більш детальніше поговорити на цю тему.
«Розділ 10.
Відгук Ю. Шилова про Безводівку
Коли я тільки відкрив обсерваторію Безводівка, тобто зрозумів, що це не просто могили, яких по всій Україні тисячі, ще до оприлюднення моїх досліджень і думок я думав, що історики та вчені інших сфер науки зацікавляться і підхоплять естафету досліджень. Я так тішив себе тому, що для мене це було надзвичайно важливо, сенсаційно, беззаперечно і переконливо. Але і через місяць після перших публікацій в мережі інтернет та в пресі, і через рік після того, я не отримав жодного відгуку від істориків. Не знайшлося жодного, хто б мене похвалив чи посварив. Ігнорування і тиша.
Мені була цікава думка спеціалістів. Я поїхав на лекцію Михайла Відейка «Поселення Трипільської культури на території Києва». Лекція була цікавою, я поставив питання по темі, щоб привернути увагу до себе, а потім в кінці заходу підійшов до нього і вручив буклет про Безводівку та свою візитівку. Потім я йому писав у Фейсбуці, але відповіді так і не дочекався. В археологічних спільнотах у соціальних мережах, де я публікував свої відео та статті, інколи скептично висловлювалися про мою роботу, але несміливо і неаргументовано. Мене називали шарлатаном і неуком, але все це було сказано необгрунтовано і поверхово, без заглиблення в суть проблеми. «Через мої намагання домогтися конкретної відповіді, де я допустив помилку, мене заблокували в археологічних групах на Фейсбуці. Мабуть, я виводив наукову спільноту із рівноваги, порушував спокій у їхньому археологічному середовищі, де всі із науковими ступенями і знають як, що, де і коли було. Ну як може аматор, не історик за освітою, навіть не член Спілки краєзнавців України говорити про відкриття прадавньої обсерваторії? Деякі історики на питання про обсерваторію Безводівка відповідали: «Я багатозначно промовчу!» І доки представники академічної історичної науки багатозначно мовчали, я продовжував писати статті, знімати документальні фільми, публікуватися в журналах і досліджувати Безводівку, не залишаючи іменитим і дипломованим дослідникам нашого минулого простору для діяльності на обсерваторії. Навіть, якщо в них колись і прокинеться бажання до такої діяльності, все вже буде вивчено і досліджено.
Читаючи літературу по астроархеології зарубіжних та вітчизняних дослідників, я познайомився з роботами видатного українського археолога Юрія Шилова. Згодом я побачив його відеозвернення, в якому він просив допомоги у зборі коштів для видавництва серії його книг. За місяць з моменту публікації «відео набрало всього 250 переглядів. Я вирішив допомогти поширити це відео і зробив кілька репостів собі на сторінку у Фейсбук та в спільнотах патріотичного спрямування. І за кілька днів відео вже переглянули 5 500 разів. Люди писали в коментарях, що хочуть долучитися фінансово до поширення історичної правди, яку виклав на сторінках своїх книг Юрій Олексійович. Після такого результату я наважився написати Шилову з проханням дати відгук про мою роботу і його думки про обсерваторію Безводівка. Відповідь прийшла! Відповідь перевершила всі мої сподівання. Подаю її в оригіналі.
Дослідження та фільми прекрасного краєзнавця О. Кликавки про кургани Безводовки «хороші»; «відмінними» стати заважає їм неглибоке знання автором історії піднятих ним питань. Так,
1) вперше дослідження «обсерваційного» аспекту курганів, особливо майданів (біля с. Цвітна на Черкащині, та ін.) розпочав публікувати на рубежі ХІХ-ХХ століть А.А.Бобринський, посилаючись при цьому на західноєвропейські аналоги -- де (та ще в Перу, США, ін.)
2) від 1946 р. розпочалося оформлення наукової дисципліни «астро(номічна)археологія» (див. російські перевидання 1973-1981-... рр. англомовних книг Дж. Хокінса, Дж. Вуда та ін.);
«3) в Україні, а практично і в межах СРСР, піонером астроархеології став М.О. Чмихов -- який від 1977 р. почав публікувати астрономічні інтерпретації знайдених у курганах чаш (подібну у фільмі 2017 р. демонструє О.Кликавка, без посилань на першопроходця, ) та ін.;
4) від 1981 р. цей напрямок астроархеології (принагідно до будови, топографії й картографії, а також міфоритуалів курганів) почав розробляти і Ю.О. Шилов: див. мої статті «Обсерваторії та календарі у курганах Нижнього Подніпров’я III-II тис.до н.е.» (Нариси з історії природозн. i техники.– Київ: «Наук. думка»,1981.– Вип.27.– С.38-42); «Мифы о «космических странниках» и календарная служба Европы V-I тысячелетий до н. э.» (На рубежах познания Вселенной. Историко-астрономические исследования, вып. ХХIII. – Москва: «Наука», 1992. – С. 272-303) та ін.;
5) натепер з’ясовано (Шилов Ю. А. Прародина ариев: обряды, история, мифы. – Москва–Киев–Минск: «Русская Правда», 2013. – 816 с.), що перші обсерваторії в своїх містах та майданах (досліджені й опубліковані українськими археологами майдани біля сіл Казаровичі й Маяки) закладали мудреці найпершої в світі держави=цивілізації Аритти -- носії т.з. трипільської археологічної культури 5400-2750 рр. до н. е.; під їхнім впливом виникли арійські кургани середньостогівської та ямної а/к;
«6) окрім досліджень Чмихова й Шилова є поодинокі публікації деяких інших археологів, зокрема Б.А.Шрамка -- про астрономічне призначення майданів на курганному полі поблизу Гелону (т.з. Більське городище на пограниччі Полтавської та Сумської областей).
Слабке знання окресленої у пп. 1-6 історіографії призвело О.Кликавку до скособочень у розумінні й показі фактів та їхньої інтерпретації, тобто до значного знецінення проведеної ним роботи. Його астрономічні та геометричні викладки -- не теорія і навіть не гіпотеза, а лише «відмінна» версія.
Гіпотезою, а може й теорією -- відносно курганного поля біля Безводовки (яке у будь-якому разі є лише одним із безлічі курганних груп і полів ЄврАзії, серед яких згадані О.Кликавкою пам»ятки долини Аркаїм -- далеко не найвидатніші серед досліджених вже археологами) -- стане ця версія лише після розкопок курганів Безводовки. Бо вони, як і скрізь, виникли не як одночасно-однокультурний комплекс. З»ясовано, що подібні курганні поля біля Старосілля, Софіївки і в сотнях інших розкопаних вже випадках виникали, а потім розбудовувалися протягом 5300 р. до н. е. -- 1863 р. н. е. і аж дотепер. Отже, слід з»ясувати: чи є біля Безводовки (і які? яка була саме у них астрономія та гіометрія? чи враховували їх мудреці-будівельники наступних етнокультур?) кургани середньостогівської а/к? наступних ямної? нижньомихайлівської? кемі-обинськоЇ? старосільської? катакомбної? інгульської (одна з чаш якої демонструється у фільмі 2017 р.)? і т. д. етнокультур...
Словом зроблене О. Кликавкою -- хороший, проте лише початок розкриття таємниць далеко не унікальних курганів Бозводовки.
З найкращими побажаннями -- Ю. Шилов
Для мене цей лист був досягненням. Історик з величезним досвідом, якого я поважаю, висловився схвально про мої дослідження. Звичайно, він з висоти свого авторитету не міг не вказати на те, що я початківець. Тому я теж не втримався і дав йому відповідь в його стилі з натяком на дещо упереджене ставлення до мене. Свою відповідь я зняв на відео.
Обсерваторія Безводівка особлива історична пам’ятка, на базі якої ось уже півтора роки розвивається дослідницький проект. Незважаючи на факти та докази астрономічного призначення археологічного комплексу Безводівка, історики роблять вигляд, що не помічають цю грандіозну історичну пам’ятку і багатозначно мовчать. Я розумію їх, матеріал непростий. Історики навіть в своїх публікаціях невпевнено пишуть про предмет їх дослідження, рясно використовуючи слова (можливо, ймовірно, напевно, скоріше за все). А що вже говорити про тему, в якій археологія тісно переплетена з астрономією та математикою! Може, хтось із них і хотів би спростувати Обсерваторію Безводівка, але з математикою не посперечаєшся. Проте, не все так погано! Знайшовся вчений історик, який[…]»«них не досліджував кургани Безводівки. Я стверджую лише одне – Безводівка це прадавня обсерваторія! А унікальна вона тому, що інших таких немає. Курганів і майданів багато, але немає в Україні місця, куди можна прийти і зрозуміти астрономічні знання наших пращурів. Окрім Безводівки! Причиною цього є також археологи та їх розкопки. Після роботи археологів пам’ятки залишаються лише у їхніх звітах. Розкопати — значить знищити. Тому я категорично проти розкопок Безводівки. Немає особливого значення, якій умовній назві тогочасного суспільства, тобто археологічній культурі, належить ця обсерваторія і як довго її споруджували. Стоунхендж, для прикладу, будували 1500 років. Виділяють три етапи його будівництва.
Тому я щиро вдячний археологам за їх ігнорування обсерваторії Безводівка. Для вас там немає нічого цікавого, цінність Безводівки не в товщі грунту, а на його поверхні.
Можливо, моя відповідь Юрію Шилову не сподобалася. Але моя незалежність в думках і в роботі дозволяє мені робити, що я вважаю за потрібне і на відміну від членів спілки археологів, не оглядаючись на наукового керівника або наставника. Книга не обтяжена посиланнями та цитатами, це переважно мої думки. І хоча я не історик за освітою, це не завадило мені відкрити і дослідити обсерваторію. Як відсутність наукового ступеня не стала перешкодою Генріху Шліману відкрити Трою, а любителю-археологу Вікентію Хвойці увійти в історію першовідкривачем Трипільської та Черняхівської культур.
Історія – гуманітарна наука і не є точною. Тому підручники з історії так часто переписують, іноді, роблячи повну інверсію поглядів на історичні події та постаті. Астроархеологія реконструює астрономічні та космологічні уявлення прадавніх людей, шукає астрономічне призначення в артефактах та археологічних пам’ятках. Як міждисциплінарна наука, астроархеологія використовує математику, результати, отримані археологією та астрономією, а також, історією науки та історією релігії. Тому в книзі про обсерваторію Безводівка часто зустрічаються формули та тригонометричні розрахунки. Завдяки цьому за роки досліджень і дискусій жоден опонент і скептик не зміг спростувати чи заперечити відкрито і аргументовано астрономічної функції у курганів та існування пригоризонтної обсерваторії на плато Безводівка.»
Продовження теми і звукову версію книги якщо вона набере хоч тисяу запитів ми розмістимо у нас на порталі.
