Україна - це українці
Підтримати
Підтримати

Пам'яті Друга: Лео Мол у Cвітлі й Тінях (спогади документи, фото та фільм)

23 Листопада, 2021

Ці матеріали серію яких періодично друкую на нашому порталі це підготовчі роботи , та систимазація архівів і матеріалів до моєї нової книги "Живі в моїм серці" про людей які вплинули на мою долю і яких знав добре і дружив. А зараз коли вони за межою вічності - бережу їх в серці пам'яті. Один з таких велетів Духу іТаланту був Лео Мол- Леонід Молодожанин з Полонного на Хмельниччині. В його рідних місцях був багато раз, а ось сад скульптур у Вініпезі втак і натурі так і не побачив, маю багато фото, альбоми й інші документи і свідчення про цей унікальний скульптурний музей.
Та про це потім, а зараз хочу познайомити з фільмом зробленим канадійськими документалістами і перекладеними в Івано-Франківську , щоб розповісти про одну з останіх великих робіт Мастро Лео Мола. Краще подивіться і послухайте карби долі українця якого знає світ і робити якого є в музеях Ватикану, а пам'ятник Тарасу Шевченку у Вашингтоні відкривав сам Президент США.
Меморіал складається з бронзової статуї на гранітному постаменті, поруч із якою розміщена пам'ятна стела із рельєфом. Висота меморіалу становить 7 метрів (24 фути), вага — 45 тонн. Монумент є одним із багатьох пам'яток американської столиці, створених на честь іноземних героїв, що стали символами боротьби за свободу в рідних країнах. Меморіал присвячений українському поету та живописцю Тарасу Шевченку, який здійснив колосальний вплив на сучасну українську літературу.
В комітет, що займався зведенням монументу, входили багато відомих особистостей, зокрема колишній президент США Гаррі Трумен на правах почесного голови. Ідея спорудження пам'ятника Тарасу Шевченку знайшла прихильний відгук серед української діаспори США. Радянське посольство зустріло ж дану ініціативу негативно, редакція газети The Washington Post навіть опублікувала ряд критичних статей. Однак, це не завадило святковому відкриттю пам'ятки, яке відбулось 1964 року й було приурочено до 150-річчя з дня народження Великого Кобзаря. Головним гостем урочистої церемонії, що зібрала численних представників української діаспори, членів Конгресу США та голлівудських акторів, став колишній американський президент Дуайт Ейзенхауер.
Над пам'ятником працювали канадський скульптор українського походження Лео Мол та архітектор Радослав Жук. Іншим монументом, що присвячений історії України в столиці США, став Меморіал жертвам українського Голодомору-Геноциду 1932—1933 років, відкритий у 2015. Наразі Меморіал Тараса Шевченка та парк, що оточує його, перебуває на утриманні федерального уряду США.
Наша довідка:
12 років тому відійшов у засвіти найвідоміший скульптор української діаспори ЛЕО МОЛ. Скульптор від Бога, як його називали ще за життя. Леонід Григорович Молодожанин (таке повне ім'я митця) народився 15 січня 1915 року в місті Полонному Волинської губернії (сьогодні - м. Полонне Хмельницької обл.). Навчившись гончарному ремеслу у свого батька-гончара, він вивчав образотворче мистецтво у Матвія Манізера у Ленінградській академії мистецтв та у Відні, де почав працювати у знаній мистецькій студії Вільгельма Фрасса. А також - у Берлінській академії мистецтв Kunst Academie, де згодом став асистентом скульптора Франца Клімша, і в Королівській академії красних мистецтв у Гаазі (Нідерланди).
З 1948 р. і до своєї смерті (4 липня 2009 р.) Лео Мол мешкав у Вінніпезі, Канада. У 1952 році він створив тут перші три статуї - «Мадам X», «Негритянська дівчина» та «Аллан Істмен». Важливою віхою його творчості стала перемога у 1962 році на конкурсі на створення пам'ятника Тарасу Шевченку у Вашинґтоні (США), що ознаменувало прорив у кар'єрі скульптора та початок його величезної слави. Його скульптура Кобзаря стала однією з найбільш знакових українських пам'ятників у світі.id=516524395520175) https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=899016283937649&

Ось як про цю подію написала Diaspora UA. https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=899016283937649&id=516524395520175)
27 червня 1964 року у самому серці Вашингтона за кілька кварталів від Білого дому відбулася подія, що стала справжнім українським святом - урочисте відкриття пам'ятника Тарасу Шевченку. Це був четвертий пам'ятник Кобзарю на північноамериканському континенті за рахунком і перший за значенням.

У відкритті взяли участь 100 тисяч осіб - делегації українців з Канади, Аргентини, Бразилії, Великої Британії, Німеччини, Франції, Бельгії, Австралії, а також представники уряду США та посли закордонних держав, авторитетні діячі української громади, зокрема Лев Добрянський, патріарх Мстислав, зірка Голлівуду Джек Паланс. Ця подія стала чи не найбільшим святом української громади Америки у ХХ столітті.
Бронзовий монумент на гранітному постаменті заввишки понад 7 м та вагою 45 т виконаний відомими українцями скульптором Лео Молом та архітектором Радославом Жуком.
Проект пам'ятника мав промовисту назву "Прометей", що відображає його основну ідею, а сам пам'ятник є справжнім мистецьким шедевром та одним з найоригінальніших зображень Кобзаря (чого вартий лише стильний та модний одяг на молодому енергійному поетові!), а також національним та політичним символом українського народу в Америці. Важливо, що він розташований у районі площі Дюпон-серкл - в центрі міста, неподалік від пам'ятника Дж.Вашигтону і за 5 кварталів від Білого Дому, де завжди багато перехожих та туристів.
Ідея спорудження пам'ятника Шевченкові з'явилася ще наприкінці ХІХ ст., і актуалізувалася у повоєнний час у середовищі української інтелігенції, згуртованої навколо НТШ. Але справа не рушала з місця, допоки у вересні 1960 р. за ініціативою голови провідної громадсько-політичної організації українців у США Українського конгресового комітету Америки (УККА) Л.Добрянського не було створено Комітет пам'ятника Шевченка. Його очолили президент Головної ради наукових товариств імені Шевченка Роман Смаль-Стоцький, президент Української вільної академії наук у США Юрій Шевельов та Лев Добрянський.

Крім провідників української діаспори, до справи долучилося чимало американських українців, які надсилали листи на Капітолійський пагороб з проханням дозволити спорудження пам'ятника. Підтримували спорудження пам'ятника також республіканці сенатор Джекоб Джевітс та конгресмен Елвін Бентлі.
У червні 1960 р. відповідну резолюцію одностайно схвалила Палата представників, а в серпні - Сенат (також одноголосно). 2 вересня її підписав президент Д.Ейзенхауер, і вона набула чинності як публічний закон 86-749.
Цікаво, що до появи цього пам'ятника безпосереднє відношення мали четверо американських президентів. Так, Гаррі Трумен був почесним головою Комітету пам’ят­ника Шевченка, Двайт Ейзенхауер підписав закон про його спорудження та відкривав його. Джон Ф. Кеннеді привітав у вересні 1963 р. американських українців з освяченням майданчика під будівництво пам’ятника і сприяв здійсненню проекту. Ліндон Б. Джонсон так сказав про Шевченка: «Він був більше ніж українцем – він був державним мужем і громадянином світу. Він був більше ніж поетом – він був безстрашним борцем за права й волю людей».
Характерно, що СРСР намагався перешкодити зведенню пам'ятника Шевченкові. Вимоги щодо неспорудження пам'ятника висловлювали як радянське посольство, так і представництво УРСР в ООН. А у «Washington Post» було випущено ряд статей, які зображали Шевченка як ненависника католиків, православних, росіян, поляків і євреїв, а водночас «передвісника комунізму». Але попри все це, у квітні 1963 р. мистецька комісія американської столиці затвердила проект пам'ятника, який було відкрито через рік - 27 червня 1964 року.
У травні 1965 р. у підніжжя пам’ятника було вмуровано велику урну із землею з Шевченкової могили в Каневі, привезену головою міської управи Детройта Марусею Бек та подружжям Калмиків. Укладено в постамент було й «Пропам’ятну книгу» з коротким описом історії пам’ят­ника, список понад 50 тисяч американських громадян, переважно українського походження, які зробили пожертви, інші документи. Відтоді всі найважливіші події українська громада в Америці відзначає біля пам’ятника Тарасові Шевченку.



Фото: Halyna Klymuk Chomiak
На фото видно, як Д.Ейзенхауер відкриває пам'ятник. Ліворуч від пам'ятника - Лев Добрянський та патріарх Мстислав.
Текст підготовлено спеціально для Diaspora.ua на основі джерел:
Драґан А. Шевченко у Вашінґтоні: до історії пам'ятника Кобзареві України у столиці Америки. - Джерзі Ситі - Нью-Йорк, 1984; Сидорук А. Шевченко у Вашингтоні // Культура, 2011, 12.03.
Використання - за умови посилання на Diaspora.ua.
#УД_США #УД_Тарас_Шевченко #УД_памятник_Тарасу_Шевченку #УД_Вашингтон


More Записи for Show: Радіо Українська хвиля з Європи
menuchevron-down linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram