Україна - це українці
Підтримати
Підтримати

В АНТАРКТИДІ ЛІТО І 62-ГА РІЧНИЦЯ ПІДПИСАННЯ ДОГОВОРУ ПРО АНТАРКТИКУ , А ЩЕ ПОВНЕ СОНЯЧНЕ ЗАТЕМНЕННЯ НАД АНТАРКТИДОЮ: УКРАЇНСЬКІ ПОЛЯРНИКИ ВИВЧАЮТЬ УНІКАЛЬНЕ ЯВИЩЕ

4 Грудня, 2021


СЬОГОДНІ – ЛІТО І 62-ГА РІЧНИЦЯ ПІДПИСАННЯ ДОГОВОРУ ПРО АНТАРКТИКУ
Сьогодні в Антарктиді – перший день літа! А ще сьогодні весь світ відзначає день Договору про Антарктику. 1 грудня 1959 року цей документ підписали 12 країн, а зараз до нього долучилися вже 54 держави, зокрема Україна.
Договір визначає правовий статус континенту і види діяльності на ньому.
Що ж саме важливого там передбачено?
Антарктида не належить жодній державі світу: доки Договір лишається чинним, країни не можуть висувати нові або вже існуючі претензії на територіальний суверенітет в Антарктиці.
👨‍🔬👩‍🔬Антарктида – це єдиний континент, де головним видом діяльності є наукова. Адже серед основних положень Договору – свобода наукових досліджень в регіоні та міжнародне наукове співробітництво.
❌На континенті заборонена будь-яка військова діяльність. Договір передбачає використання Антарктики тільки в мирних цілях. Водночас допускається використання військового персоналу чи оснащення, наприклад, для наукових досліджень.
☢Так само заборонені будь-які ядерні вибухи та захоронення радіоактивних матеріалів.
🕵‍♂️Всі райони Антарктики, зокрема всі станції або морські, повітряні судна в пунктах розвантаження чи навантаження, завжди відкриті для інспекції.
Україна приєдналася до Договору про Антарктику 17 вересня 1992 року, а 27 травня 2004-го отримала статус Консультативної Сторони. Це дає нам право вето під час прийняття рішень, а вони ухвалюються виключно консенсусом.
Сьогодні безпосередньо над нашою антарктичною станцією «Академік Вернадський» спостерігалося повне сонячне затемнення. Це дуже рідкісне природне явище: наступного треба чекати 18 років, а попереднє було 2003-го.
Українські науковці з колегами з всесвітньовідомої обсерваторії Haystack Массачусетського технологічного інституту (США) заздалегідь підготувалися, щоб зафіксувати та проаналізувати процес затемнення. Певна річ, вчені не очікували на дракона, що, як вважали в давнину, з’їдає Сонце і насилає на Землю морок і холод. Але з точки зору науки явища, які відбуваються під час затемнення, є не менш дивовижними, ніж поява казкової істоти, і набагато масштабнішими.
У чому ж унікальність цих явищ?
Коли серед літнього антарктичного дня (а в Південній півкулі зараз літо) тінь від місяця повністю заступає сонячний диск, то нічна темрява охоплює весь навколоземний простір від поверхні до іоносфери, створюючи нестандартні умови для поширення радіохвиль. У такий момент можна почути радіостанції на рекордній відстані понад 15 тис км та зареєструвати випромінювання надпотужних блискавок з Південної Америки, яке зазвичай добігає до нашої станції лише глибокою зимовою ніччю.
➡️Крім того, місячна тінь, яка переміщується з надзвичайною швидкістю, здатна утворювати плазмові хвилі в іоносфері, тобто там, де захисне магнітне поле Землі приймає на себе удари сонячного вітру. Ці хвилі іонізованого розрідженого газу (плазми) наші фахівці можуть «зловити» за допомогою спеціального надчутливого радару – іонозонду оригінальної української розробки.
➡️Потужності цих хвиль може бути достатньо, щоб збудити навіть магнітне поле Землі, тобто створити несподівану магнітну бурю, викликану затемненням. Утім українцям турбуватися не треба: відчути та дослідити ці збурення можуть лише магнітні вимірювачі, розміщені на «Вернадському» та в магнітоспряженій обсерваторії Haystack.
Тож наші науковці використовують таке унікальне явище як повне сонячне затемнення, щоб краще пізнати світ навколо. Безпосередньо цим дослідженням займаються вчені Національного антарктичного наукового центру, Радіоастрономічного інституту та Інституту радіофізики і електроніки НАНУ. Чекаємо від них цікавих результатів (вимірювання проводяться не тільки в момент затемнення, а й за кілька днів до та після нього) та нових відкриттів😎
І, звісно, по-доброму заздримо їхній можливості побачити неймовірне видовище!

Дякуємо за відео моменту затемнення Богдану Гаврилюку, вченому-геофізику та бейскомандеру 26-ї УАЕ, а за надану інформацію – Олександру Колоскову, науковцю НАНЦ та Радіоастрономічного інституту НАН.
Фото: Анна Соіна

menuchevron-down linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram