росія розв'язала найбільшу в Європі війну з часів Другої світової. Але, вирішивши повторити 1945-й, вона промахнулася з роллю у цій кривавій історичній реконструкції — за іронією долі, вона почала грати не воїнів-визволителів, а німецько-фашистських загарбників.
Історія зробила повне коло та замкнулася. Змія кусає свій хвіст, переможці нацистів перетворилися на їхню жалюгідну подобу.
Усьому цивілізаційному світу стало зрозуміло, що більше не існує суб'єкта міжнародного права під назвою росія; що немає надії на російський істеблішмент та російське суспільство, якого просто немає, а путін — банальне його породження та віддзеркалення.
московія виглядає в очах Заходу, і багатьох країн, що до нього не належать, не просто агресором, а світом прокажених, соціальним задзеркаллям.
Наразі нікому на думку не спаде консультуватися з рф у зв'язку з плануванням будь-яких міжнародних акцій. Фактично, путін розв'язав руки Заходу, у гарному сенсі. Але важливим є те, що рф стає непотрібною навіть диктатурам. Публічним заступником вона не буде, зброєю торгувати їй не дадуть, а гроші їй будуть потрібні самій, економічна криза. Через війну вона відгородиться як від Заходу, так й від рідних за духом мерзотників.
Розмова в тбіліському кафе 9 травня 2022р. Журналіст ТБ «Табула» запитав росіян-втікачів, які зараз мешкають в Грузії:
- Почему вы думаете, что Украина бы напала на россию?
- Ванга предсказывала, что к 2026 году россия станет мировой империей. Ну а по-другому стать великой державой невозможно. Всегда в истории это шло за счет присоединения территорий.
- Так русские захватывают Украину, убивают, грабят?
- Нет, мы освобождаем. У нас нет цели захватить их земли. Пускай там сами вошкаются. - Да никому эта Украина на хрен не нужна! Они же нищеброды… Простые люди ждут, когда мы нацистов уберем!
- А кто эти «Простые люди»?
- … ну просто люди… не знаю! Да хохлы нас всегда ненавидели! Они у нас хотят 9 мая отнять!
- Вы слышали что-либо о передвижных крематориях, которые привезли русские солдаты в Украину?
- Нет! Это хахлы сами своих фашистов …(громко смеються и матеряться. Автор).
Фрейд описував процес входу в божевілля ось яким парадоксальним спостереженням: «Людина не збожеволіла і зняла прилюдно штани, а навпаки: вона зняла прилюдно штани - і збожеволіла!»
«...населення, яке не мало досвіду відсівати зерна від полови в потоці тоталітарної пропаганди, вважало, що влада говорить саме те, що й думає», - писала Ханна Арендт в «Банальності зла».
Навряд чи ідеолог Третього райху Йозеф Геббельс був винахідником пропагандистського феномену, але він його перший сформулював: «Чим більшою є брехня, то легше в неї повірять». Післявоєнні радянські пропагандисти й нинішні російські активно користувалися й користуються геббельсівськими методичками. Останні ще й значно їх удосконалили. Плюс мають у руках набагато потужнішу зброю масового ураження свідомості, ніж мав Геббельс, — до їхніх послуг телебачення й інтернет.
І ця війна — чудова нагода розібратися про те, хто такі росіяни; про місце і про напрямки, в яких вони можуть рухатися (вставте сюди фразу про корабель). Україні треба про це думати, бо вони, московити, залишаються нашими сусідами!
Ми переконалися, що переважна більшість з них все влаштовує і якщо вони когось і звинувачують у своїх неприємностях, то не путіна, а підступий Захід і кляту Америку. Можливо, це тому, що і досі не усвідомили економічну ціну цієї війни, та і взагалі – ціну війни.
А так звані «продвинуті - освічені - популярні», які не підтримують путіна, зараз роздають гнівні інтерв’ю/коментарі та очікують в ситих європах, на американщіні, щоб щось там на їх Батьківщині змінилось само собою, бо брати участь безпосередньо в зміні країни якось їм не хочеться. Це як пити воду з друшляка. Практика показує: всього в протестах за весь час путінського правління взяло участь не більше мільйона людей. Менше відсотка від дорослого населення росії.
А якщо прибрати путіна, у росії щось принципово зміниться? Думаю – ні! Московити оберуть собі іншого. Він інакше виглядатиме та інакше говоритиме, але в основному він буде тим самим путіним. Оскільки цей нарід ніколи не бачив свободи поблизу, то й поводитися з нею не вміє. Вони не знають, що таке демократичні вибори, не знають цінності виборності влади, тому цивілізаційний світ повинен буде це питання вирішувати за них.
Ви спитаєте, а як же Навальний, нові росіяни?.. Ліберали, які виховувались у цій країні, лише так називаються, а сутність у них – імперська: «Крим не будетрбод», «Северная Осетия уже прижилась в россии», «Побомбить хорошенько гризунов» (грузинів), пам’ятаєте?! Вони такими виросли, покоління за поколінням.
Свого часу обізвали демшизою та екстремісткою Валерію Новодворську, яка майже на самоті вимагала суду над злочинцями... Яка попереджала про авторитаризм і війни.
Колись російській бард О. Башлачов сказав: «Це велика честь для людини – усвідомлювати, що вона лайно». Визнати це дуже боляче для будь-якої людини. Але далеко не так боляче, як гинути під бомбардуванням. А бомбить, стріляє і вбиває путінська банда - від імені всіх росіян - і тих, хто втік, і тих, хто сидить під одним небом з путіним.
Все, що відбувається в росії – наглядний урок для світу, і для України, в першу чергу.
У будь-якій демократичній країні основою політичного процесу є відкритість, стабільність та передбачуваність. Д. Оруелл «пророк завтрашнього дня» показав людству, наскільки масштабно і безсовісно можна брехати людям, а найголовніше, як легко переконати їх у найдичайшій брехні, узурпувати владу, розв’язати війну.
Його почали уважно читати та зрозуміти лише 7-10 років тому, на жаль.
Нещодавно газета «Гардіан» провела опитування британців: чи мав рацію Оруелл у своїх пророкуваннях, 89% (!) відповідали сказали «так»!
В Україні за 30 років незалежності тотальної брехні не було і не буде. Але громадяни завжди хотіли змін на найкраще, жити в заможній демократичній, правовій країні.
Чи можливо в майбутньому «жити не по брехні» та працювати у правовому полі? Час покаже. Від нас наразі достатньо одного — не брехати самим собі і не дивитися/слухати прямої брехні від влади. Знайти механізми впливу на тих, кого обираємо.
Нам всім доведеться зрозуміти, що зовнішні проблеми - це наслідок внутрішніх. Особливо тим, хто переконав себе, що споживання товарів та послуг — це єдина гідна ціль у житті, тим, хто вважає альтруїзм мало не психічним розладом, а споживчий спосіб життя — нормальною позицією «сучасної» людини! Можна змінити тільки себе і таким чином – майбутнє.
Зрозуміти, що для урочистості ідей парламентаризму потрібний інший, вищий, ніж сьогодні, рівень розвитку політичної еліти та суспільства в цілому, як дієвий засіб подолання кризи.
Вихвалятись козацьким духом, звитягою, піснями – це дуже круто, але це не державотворчі тенденції, тому вже зараз потрібна велика робота над собою, а головне - не «впускати» в себе стокгольмський синдром.
Манана АБАШИДЗЕ, «Конфлікти і закони» https://k-z.com.ua/polytyka/58734-cya-viyna-kinec-moskoviyi
