Зоя Володимирівна Ру́жин — поетеса, громадський діяч, авторка десятка поетичних збірок, текстів пісень. Заслужений працівник культури України (2006), голова всеукраїнського ГО «Поступ жінок-мироносиць». Ініціатор та організатор проекту «Мистецький спецназ», який засобами мистецтва надихає воїнів АТО.
І КОРІННЯ І НАСІННЯ БАТЬКІВСЬКОЇ СЛАВИ
Нам Росія із війною заявила чітко!
Що їй мову українську слухати вже гидко,
Що позбавити нас хоче цінностей одвічних:
І премудрих, і глибинних, древніх і магічних.
Щоби скрізь лише російське довкола звучало,
Щоби ненька Україна безликою стала.
Щоби викорінить геть усе до зернини!
Не лишилось щоби й духу вже від України!
Слава наша не поляже, а й сліпі прозріють !
Ті, хто рідну свою мову вивчити не вміють!
Ті хто мовою кремля прагнули співати,
Своє ж батьківське коріння стали забувати.
До Шевченка доторкніться, Кобзаря відкрийте!
І народну думу, й пісню усе ж підійміте!
Віки москаль зазіхає на мову й культуру,
Знов загарбницьку являє народам натуру.
Це ж на руку тим, хто хоче знищить українське,
Щоб засохло все коріння наше прабатьківське,
Щоби стали ми безликі, космополітичні,
Щоби втратили скарби, безцінні, величні.
Щоби стали українці тепличні рослини.
Без глибокого ж коріння кожна з них загини.
І не зможе повноцінно вирости з плодами…
Не допустим! Не зівʼяне під Бога зірками !
Дух потужний в Україні – його не зламати!
Будемо ми рідну мову навіки вивчати!
Бо війна ця й ультиматум путіна вагомі!
Щоби всі російськомовні стали вже свідомі!
Щоби мова зазвучала в державних структурах!
І у різних кулуарах, в депутатських турах.
Війна чітко показала на мовне питання!
Тож у неньки-України в серці сподівання:
Телебачення, концерти, різні транслювання,
Будуть лише українське і вже без вагання!
Бо у мові та культурі моноліт держави
І коріння і насіння батьківської слави !
Слава Україні! Слава Українській Нації!
Слава воїнам-захисникам!
Слава українській мові!
ГЕРОЯМ СЛАВА!
