«TABULA RASA / ЧИСТА ДОШКА» в авторській сценічній версії народної артистки України Людмили Скрипки.
25 Січня, 2026
Коломийський драмтеатр запрошує на прем’єру. Цього разу – це сценічне першопрочитання кіносценарію Івана Миколайчука «TABULA RASA / ЧИСТА ДОШКА» в авторській сценічній версії народної артистки України Людмили Скрипки.
Загубила дитину і 60 років провела у психлікарні | Чим вразить вистава “Табула раса” Коломийського театру
Історія українка, яка з синочком емігрувала в США і втратила все лягла в основу твору легендарного Івана Миколайчука. А Коломийський театр втілив цей твір мовою театр у режисурі Людмили Скрипки.
Тут і психологізм, і роздуми про відчуття чужого серед чужих, тут багато національної ідеї в її невульгарному прояві. Навіть якщо ви стійка натура, то вас точно стисне у горлі на моменті, коли глядач чує “Ця жінка не божевільна! Ця жінка - українка!”
Наталка Мочернюк: Давно не мала таких сильних вражень від театру, як сьогодні від прем’єри вистави “Tabula rasa” Коломийського театру. Це одна з кращих постановок, які доводилося бачити у коломийців. Браво!
Блискуче зіграла Галина Угорська-Геник, лише за роль Катерини її треба вписати в історію театру.
Молоду Катерину чуттєво грала акторка, імені якої, на жаль, не знаю, та про себе назвала її покутською Монікою Белуччі. Краса і хист у парі)
А Марія Катеринчук співала божественно.
Це маленький фб-відгук, а вистава заслуговує і на рецензії, і на нові постановки. Упевнено рекомендую.
Детально про : СПІЛЬНИЙ МІЖНАРОДНИЙ ПРОЄКТ «TABULA RASA» https://radioukreurope.com/13692-2/·
Це не просто вистава, це сповідь легендарного Івана Миколайчука. До сліз. До мурах. До щему в серці.
"Табула раса" — історія українки, яка вирвалася з рідного дому в пошуках кращої долі за океаном, до Нью-Йорка... але натомість втратила найдорожче — свою дитину, себе, своє життя. 60 років у стінах божевільні, де її не чули, не бачили, не розуміли. І лише наприкінці стало зрозуміло, що вона була цілком при здоровому глузді. Українка Катерина — самотня жінка, вирвана з корінням із рідної землі. Померла в чужині, у будинку для людей похилого віку. Без рідних. Без Батьківщини.
Ця історія — реальна. Вона як ніж у серце. Вона про багатьох наших матерів, сестер, бабусь - усіх українців, які шукали світла в темряві еміграції. І яких забули.
Коломийський драматичний театр ім. І. Озаркевича, браво! Це мистецтво, яке не просто торкає — воно змінює світогляд, спонукає мислити, відновлюючи нашу генетичну пам'ять.
Галя Угорська-Геник — неймовірна! Ваш образ — живий біль.
Олександра Філімонова — вишукана, глибока, щира.
Марія Катеринчук — Ваш голос зачаровує, торкається глибини душі.
Богдан Базилевич — лікар на сцені. Ви грали неперевершено!
Це потрібно бачити. Це потрібно пережити.
Дякуємо всім, хто творив цю виставу. Ви зробили неймовірне.
Людмила Пуляєва. Фото авторки
«Табула раса» на «Острові сліз»: Коломийський академічний драматичний театр ім. Івана Озаркевича на гастролях у Львові
Трупа Коломийського театру привезла до Львова одну зі своїх найновіших постановок — драму «Tabula rasa/Чиста дошка» за кіносценарієм Івана Миколайчука. Прем'єра вистави у Коломиї відбулася 15 грудня 2024 року
Людмила Пуляєва. Фото авторки
Це реальна історія українки Катерини, яка на початку ХХ століття була серед тих шукачів щастя й заробітку за океаном, хто подався в Америку чи Канаду, рятуючись від злиденного життя на батьківщині. Далеко не всім вдалося віднайти на чужині те, що шукали.
Доля Катерини — це щось неймовірно трагічне, адже, загубивши маленького сина після приїзду на «Острів сліз», як називали заробітчани чужу землю, вона потрапила до психіатричної клініки і… залишилася там на довгі 60 років, малюючи пейзажі рідної України й узори вишиванок. Лише юна практикантка — онучка емігрантів з України, яка прийшла в клініку, зрозуміла, що ця пацієнтка не є психічно хворою, а стільки часу перебуває тут лише тому, що ніхто не завдав собі труду зрозуміти її, бо не розібралися, якою мовою вона говорить. Історія її хвороби — чиста дошка («табула раса»). Практикантка, роздивившись малюнки Катерини і впізнавши рідні пейзажі й узори, зрозуміла, що вони — земляки.
«Tabula rasa/Чиста дошка» — один з 9 написаних Іваном Миколайчуком кіносценаріїв, на жаль, не реалізованих. До цього часу ніхто не взяв на себе сміливості зробити п'єсу чи сценарій для постановки цього шедевру Миколайчука. Вистава Коломийського театру — це перше сценічне прочитання на українській сцені геніального твору геніального автора.
До роботи над цією драмою директор-художній керівник Коломийського театру Дмитро Чиборак запросив народну артистку України Людмилу Скрипку, яка зробила сценічну версію кіносценарію і поставили виставу як режисерка.
— Ініціатива поставити цю драму виходила від Дмитра Чиборака, — розповідає Людмила Скрипка. — Він запропонував мені зробити театральну адаптацію кіносценарію Миколайчука. Я зробила інсценізацію і ми почали працювати. В Україні ніхто ніколи ще за цю річ не брався. Дмитро Чиборак — великий шанувальник творчості Івана Миколайчука, він знав його особисто. І я вдячна, що Дмитро Іванович залучив мене до цієї роботи. Колектив для мене новий, але люди тут дуже душевні, в театрі панує атмосфера справжньої родини. Працювали ми над виставою півтора місяця і в грудні минулого року відбулася прем'єра.
Особливо болюче й актуально тема еміграції і заробітчанства звучить у наші дні, коли мільйони українців змушені виїжджати з рідної землі, рятуючись від жахіть війни. Історія на якомусь витку спіралі повторюється. А ворог той самий…
ПІДГОТУВАВ ПЕТРО ОЛАР - кіноежисер автор проекту світова премєра кіноверсії...
