РІКА ЖИТТЯ - РІКА КОХАННЯ
Зіновія Гаврилюк м. Радивилів, Рівненська обл., Україна Авторська поезія Про цю чарівну і талановиту жінку можна сказати багато, але я зміг розпитати про те що вона в Радивилові вже не працює а лише творить поезію та текти пісень. А ще в образних рядках висловлює свою біль, Любов та радість. Соцменежі та радіо Українська хвиля з Європи відкриває для Вас Всесвіт поетичної душі Зіновії Гаврилюк.
Молитва до Бога
До храму святого мати поспішала,
На коліна стала, тихо прошептала:
«Боже милосердний, я тебе благаю:
Спаси сина мого, бо одного маю,
Спаси сина мого, єдину дитину –
Пішов воювати за рідну Україну».
Діточки маленькі на колінця стали,
Рученятка склали, до Бога промовляли:
«Отче наш Небесний, ми тебе благаєм:
Дай мир в Україні, де ми проживаєм.
Щоб тато і мама завжди були з нами,
Ракети …ковські щоб нас не вбивали».
Воїни відважні на коліно стали,
Прапор цілували, на вірність присягали:
Зброєю і вірою Україну боронити,
@ шистів …ковських розбити, зганьбити.
«Перед боєм, Господи, дай благословення
Не зійти з дороги, що веде до Перемоги!»
Україна-Мати Господа спитала:
«За що така кара нарід мій спіткала?
За що орда …ковська все палить, плюндрує,
Невинних вбиває, ґвалтує, катує?
Почуй, Святий Боже, голос моління,
Дай сили війську, а людям – терпіння,
Щоб війна кровава Перемогою скінчилась,
А слава полеглим в віках залишилась!»
© Зіновія Гаврилюк
Україна – Матінка
Зруйнована, згорьована, але ніким не скорена!
Сполохана, знедолена, але ніким не зламана!
Гербом і прапором засвідчена,
Калиною і колосом уквітчана,
Україна-матінка, свята моя земля!
В піснях давно оспівана, лелеками омріяна,
Сльозами щедро скроплена прийшла до нас Весна!
Героями прославлена, скривавлена і зранена,
Та незалежна й горда — Україна- матінка,зоряна моя!
Ми будем воювати й країну визволяти,
Щоб весни пишнокосі садами зацвіли,
Кохані щоб зустрілись і на рушничок стали,
Лелеки щоб на крилах їм діток принесли.
Розквітне Україна, залічить тяжкі рани,
Іменами відважних вулиці назве,
Щоб пам’ять не померкла, а жила віками
За тих наших Героїв, що з бою не прийшли!!!
Зустрінем Перемогу ми піснями й сльозами!
Хай рушники барвисті застелять славну путь.
Вітати переможців ми будем молитвами
І Бога прославляти, що їх для нас зберіг!!!
© Зіновія Гаврилюк
Мама не чує..
Пізня година, ракета влучила,
Дим застеляє зруйнований дім.
«Мамо! Матусю!» — гукає дитина.
Мама не чує, мама мовчить…
«Чому не йдеш ти до мене, матусю?
Завжди ти поруч зі мною була.
Дихати важко, ще важче ступати.
Тут, у куточку, сховалася я!
Мама не чує, будинок палає…
Дим і вогонь, мені дуже пече…»
Крики дитини ледь чутні лунають.
Чи хто почує, чи хто прийде!
«Ось якийсь дядя почав щось кричати.
Я відізвалась — побачив мене.
Взяв він на руки мене, мов пір’їнку,
І по драбині мене він несе!
Мамо, матусю моя ти рідненька,
Несила гукати так довго тебе,
Дуже людей біля мене багато,
Тільки тебе я не бачу ніде!
Ось вже сусідка мене розшукала,
Чорна брудна, не така, як була.
Я її тихцем про тебе спитала,
Вона обійняла так міцно мене.
Потім в автобус всі ми посідали,
Нас через місто кудись довго везли.
А ще в готель нас якийсь поселяли —
Мене із сусідкою та її двох дітей.
Мамо рідненька, тебе я чекаю,
Швидше мене моя рідна знайди.
Я у дорослих за тобою питаю
Вони мені кажуть, що ще трошки пожди!
Я тебе чекаю, мамо!
© Зіновія Гаврилюк
І як бонус для Вас ВОЛОШКИ
СМУТОК
В мою душу вселився смуток,
Я не в силі його прогнати.
Мені важко одній без тебе,
Але вчуся — тебе чекати…
Кожен день нам несе тривоги,
Вже не знаю, як далі жити.
Йде війна, смерть чатує всюди,
Неспроможна я щось змінити.
Мої нерви — натягнуті струни,
Розум досі війну не сприймає.
Ми дивилися фільми жахів,
Тепер жах цей — вже рік триває!
Від безвиході я страждаю,
Бо зі мною батьки і діти…
Лиш молитви ми шлем до Бога,
Щоб тебе він зумів захистити.
В мою душу вселився смуток,
Я не вмію його прогнати.
Не навчилась без тебе жити,
Бо умію лише кохати.
* * *
Ой зібрались темні хмари грозові,
Вже палає рідна ненька у вогні.
Лютий ворог мир і спокій в нас забрав,
Чорні сили, наче з пекла, він наслав.
Приспів:
Дякую солдату — батьку, сестрі, брату,
Що на бій кривавий всі разом піднялись,
Непохитною стіною прикрили нас собою,
Планам московським здійснитись не дали.
Ой минає час у смутку і журбі.
Цілий рік вже Україна у війні.
Бій іде за кожне місто і село,
Скільки вже невинних душ
Там полягло?
Приспів.
Ой триває цілий рік вже битва ця,
І не видно в ній ще скорого кінця,
Щоб рашистів подолати, треба
Потужну зброю мати.
В цім поможе нам підтримка світова.
Приспів.
Хаймерси і байрактари вірні
друзі нам прислали,
Джевеліни, леопарди — могутня зброя вся.
Тож тікай, клята вражино, не здолаєш Україну!
З нами Бог, весь світ і славні ЗСУ!
Приспів.
* * *
Я ХОЧУ ОБІЙНЯТИ…
Я хочу щиро обійняти всіх рідних й друзів дорогих моїх.
І в Новім році побажати,щоб все чудово було в них!
Щоб не зривалися ракети і щоб закінчилась війна,
Щоб мали всі свої домівки і щоб раділа дітвора.
А ще я хочу обійняти тих, в кого скалічена душа…
Хто ранений на полі бою і в кого рідних вже нема…
І ту вдову, що посивіла, у чорній хустці на чолі,
Та й ту матусеньку молящу, в якої діти на війні.
Які слова тут підібрати, щоб рана в
серці не пекла?
Що Україна в нас єдина, і ми усі одна сім’я!
Що ворога спинити мусим , бо вибору у нас нема!
Щоби родились в щасті діти, щоб Україна розцвіла!
* * *
МОЛИТВА ДО БОГА
До храму святого мати поспішала,
На коліна стала, тихо прошептала:
«Боже милосердний, я тебе благаю:
Спаси сина мого, бо одного маю,
Спаси сина мого, єдину дитину –
Пішов воювати за рідну Україну».
Діточки маленькі на колінця стали,
Рученятка склали, до Бога промовляли:
«Отче наш Небесний, ми тебе благаєм:
Дай мир в Україні, де ми проживаєм.
Щоб тато і мама завжди були з нами,
Ракети …ковські щоб нас не вбивали».
Воїни відважні на коліно стали,
Прапор цілували, на вірність присягали:
Зброєю і вірою Україну боронити,
@ шистів …ковських розбити, зганьбити.
«Перед боєм, Господи, дай благословення
Не зійти з дороги, що веде до Перемоги!»
Україна-Мати Господа спитала:
«За що така кара нарід мій спіткала?
За що орда …ковська все палить, плюндрує,
Невинних вбиває, ґвалтує, катує?
Почуй, Святий Боже, голос моління,
Дай сили війську, а людям – терпіння,
Щоб війна кровава Перемогою скінчилась,
А слава полеглим в віках залишилась!»
«Кажеш, наша мова не дається?
Душу лиш відкрий – сама ввіллється,
Бо сприяють навіть небеса,
Щоб у душу входила краса...»
Д.Г. Білоус
НАША МОВА
Такі прекрасні є слова
У нашій рідній мові,
Вони звучать із наших уст
При будь - якій розмові.
Словами виразимо ми
І смуток, і удачу,
Від них радіємо ми,
А часом і заплачем.
І коли ми в своїм краю
Ту силу слів цих знаєм,
То наче перли дорогі
У мову їх вплітаєм,
Бо мова наша чарівна —
В ній душа народу,
То бережімо ми цей скарб
Як ВІРУ і СВОБОДУ!
СЛОВА
ЛЮБОВ — це слово основне,
Ціну велику має.
ЛЮБОВ до Бога, до Вкраїни
Хай кожен вибирає!
ЛЮБОВ коханих — як коли,
По-різному буває:
Одних підносить до вершин,
А інших — убиває!
ЛЮБОВ до рідних, до батьків —
Це особлива тема.
Нехай вона в серцях горить,
Бо іншої не треба!
Є в Бога заповідь для нас,
Її ми добре знаєм:
Любити ближнього свого
Господь заповідає!
А слово ЩАСТЯ поруч йде
З любов’ю нероздільно,
Його бажають нам завжди
Найкращі друзі, рідні,
Бо в цьому слові — сенс життя,
Це — стан душі, це — каяття,
Це дивовижні відчуття,
Це зміст мети твоєї.
Для ЩАСТЯ формули нема,
Його ми скрізь шукаєм,
Бо ЩАСТЯ в кожного своє —
Стандартів не буває!
А ще прекрасні нам слова
Вкладають в побажання:
Бажаєм ЩАСТЯ та ДОБРА,
ЗДОРОВ’Я, ПРОЦВІТАННЯ,
А ще ЛЮБОВІ і ТЕПЛА,
МИРУ та КОХАННЯ!
Усе якраз потрібне нам,
Підходить на всі дати,
Та щоб здійснилося усе
Треба щиро бажати!!!
Слова ЗЕМЛЯ і ВОЛЯ – над усе!
В усі віки лунають!
Без ВОЛІ на своїй ЗЕМЛІ
Щастя не буває!
За ЗЕМЛЮ й ВОЛЮ йшли діди
І голови зложили,
Без ВОЛІ жити на ЗЕМЛІ
Вони нам не веліли!
І цей наказ звучав не раз –
Батьки це пам'ятали –
І ЗЕМЛЮ й ВОЛЮ вони нашу
Чужинцям не віддали!
Вже гинуть і в наші часи
ВОІНИ - ГЕРОЇ,
Боронять УКРАІНУ- НЕНЬКУ
На Півдні і на Сході.
Підступна йде ця війна
І довго вже триває,
Бо слово ЗРАДА та БРЕХНЯ
В нашій владі блукає!
Тепер вже ворог не такий,
Він іншу назву має,
За ЗРАДУ колаборант
Долари получає!
Забули нелюди давно
З якого саме роду,
Як Юда продають вони
І ВІРУ і СВОБОДУ.
Та знайте, люди не простять,
Вони все добре бачать.
За ЗРАДУ РІДНОЇ ЗЕМЛІ
Ніколи не пробачать!
На вас ще й КАРА БОЖА жде,
Ці слова СИЛУ мають!
Бо ще Господь на небесах
За всі діла спитає!
І не врятують тоді вас
Ні долари, ні шати,
Ані заморські острови,
Ані вожді багаті!
А КАРА БОЖА є тяжка,
Вона на вас чекає!
За ЗРАДУ РІДНОІ ЗЕМЛІ
Господь у всіх спитає!
Ще й ГАНЬБА людська вас жде
І це не провидіння.
Прокляті будуть на землі
Всі ваші покоління!!!
Зіновія Гаврилюк
