Казимир Малевич. Один із найвідоміших художників. Своїм баченням світу, конструктивною єдністю ліній, палітрою кольорів та ідейними помислами, він проклав шлях до нового авангарду.
Аматор українського села та зухвалий супрематист, в пошуках нуля форм та світу Голодомору. Тривалий час Малевича зараховували до російського авангарду, але останні дослідження переконливо демонструють – Малевич таки був українським художником, хоча і в Російській імперії.
Рід Малевичів належав до збіднілої польської шляхти, яка жила в Україні декілька століть. За останніми дослідженнями, Казимир Малевич народився у центрі Києва, на вулиці Жилянській, у садибі, яка належала його тітці Марії Оржеховській (цей будинок не зберігся донині, на жаль). Родина Малевичів була католицькою, тож Казимира хрестили у Київському римсько-католицькому костьолі (це храм на Костьольній, 17, відомий багатьом киянам). У родині було 12 дітей.
Казимир Малевич народився 23 лютого 1879 року в Києві та провів свої ранні роки в Україні. Дитинство і юність пройшли у сільських регіонах поблизу Харкова та Білопілля. Українська культура та традиції, зокрема народне мистецтво, глибоко вплинули на його уяву та формування художнього світогляду. Він змалечку був оточений народними розписами, витинанками, яскравими кольорами українського народного мистецтва, які пізніше втілилися в його творчості.
З 1904 року Малевич живе в Москві, де здобуває мистецьку освіту, вивчаючи творчість європейських авангардистів і знайомлячись з різними художніми напрямами. У Москві він активно включається в мистецьке життя, стає учасником численних виставок та починає експериментувати з новими стилями. Саме тут він розвиває свої ранні кубофутуристичні роботи.
Після Москви він переїжджає до Петербурга, де знайомиться з відомими художниками та інтелектуалами. У 1915 році в Петербурзі Малевич створює «Чорний квадрат» і публічно представляє його на виставці, проголосивши новий стиль — супрематизм. Петербург стає важливим центром його творчості, де він починає розробляти абстрактні ідеї, що пізніше принесуть йому всесвітнє визнання.
Казимир Малевич та його робота «Чорний квадрат» (1915) — це явища, які змінили напрямок мистецтва XX століття і започаткували нову еру в живописі. Малевич створив не просто картину, а цілий художній маніфест, який став одним із найвпливовіших символів авангарду.
Картину вперше було представлено на виставці в Петербурзі в 1915 році, де Малевич описав її як «нуль форми» або «початок нового мистецтва». Це була радикальна робота, в якій не залишилося нічого традиційного — жодного пейзажу, жодного натюрморту, навіть жодного натяку на об'єкти чи форму, яку можна було б розпізнати. Малевич відкинув усе, що відволікає від чистоти художнього задуму, і поставив чорний квадрат як символ абсолюту, порожнечі, свободи від форм та обмежень реального світу. Це була картина «про ніщо», яка водночас відкрила світ нових можливостей, де головним стало не зображення, а ідея.
«Чорний квадрат» став ядром супрематизму — нової художньої мови, створеної Малевичем, яка підкреслювала перевагу геометричних форм та кольору над об'єктами. Його супрематизм відходив від традиційного реалістичного живопису і пропонував новий спосіб мислення, де форма і колір були достатніми, щоб передати духовні цінності.
«Чорний квадрат» докорінно змінив розуміння того, що може бути мистецтвом. Він підняв на поверхню концептуальне, абстрактне мистецтво та вплинув на багато художніх рухів XX століття, таких як конструктивізм, абстракціонізм, і навіть на пізніші хвилі мінімалізму та концептуального мистецтва. Картина стала прикладом того, як художник може висловити ідею без потреби в детальних образах чи складних техніках — лише через прості форми й колір.
Сьогодні «Чорний квадрат» Малевича вважається однією з найдорожчих і найвпливовіших картин у світі. Вона зберігається в Третьяковській галереї в Москві, хоча існує кілька копій, створених самим Малевичем у різні роки. Кожен «Чорний квадрат» — це не лише твір мистецтва, а й заклик до глядача побачити мистецтво як інтелектуальну гру, як засіб для дослідження глибинної сутності буття.
«Чорний квадрат» Малевича став символом революційного мислення в мистецтві, яке відкидає будь-які обмеження. Це полотно привертає увагу тим, що його зміст лежить поза межами видимого, — воно відкрите для інтерпретації кожним глядачем, адже нав'язує не форму, а запитання, на які кожен знаходить власну відповідь. Саме тому ця картина продовжує резонувати в сучасному світі, викликаючи глибокий інтерес і захоплення в різних куточках планети. «Чорний квадрат» Малевича не просто радикальна картина, це двері до нових вимірів мистецтва, які надихають і спонукають на пошуки відповідей навіть у XXI столітті.
Своїм учителем у мистецтві Малевич називав Миколу Пимоненка — відомого українського живописця, майстра жанрового живопису, героями якого часто ставали селяни та містяни. У період з 1895 по 1897 рік Малевич знову мешкав у Києві, де навчався у художній студії Пимоненка. «Я був приголомшений його майстернею, — пише Малевич у спогадах. — Його картини зображували життя України».
З 1919 по 1922 рік Малевич працював у Вітебську (Білорусь), куди його запросив художник Марк Шагал. У Вітебську він викладав у Вищій художній школі і впливав на молодих митців, серед яких був і Ель Лисицький. У Вітебську Малевич розробляє свої теоретичні праці про супрематизм і формує школу супрематичного мистецтва, яка стає одним із центрів авангарду. На початку 1920-х Малевич повертається на короткий час до Польщі та деякий час живе у Варшаві. У 1927 році він подорожує до Німеччини, де зустрічається з іншими європейськими митцями й проводить виставки. У Німеччині він публікує свої головні теоретичні праці, зокрема книгу «Світ як безпредметність», що стала важливим маніфестом супрематизму.
Після повернення з Німеччини Малевич оселяється в Ленінграді (тепер Санкт-Петербург). В останні роки життя, після репресій проти авангарду в СРСР, він змушений відійти від супрематизму та повертається до більш традиційних стилів, створюючи портрети, у яких, однак, зберігає власний унікальний стиль. Він помер у Ленінграді 15 травня 1935 року.
Малевич вмів брати і трансформувати у своїй творчості, як філософські глибини українського народного мистецтва , так і нові течії світового мистецтва.
Від Пікассо Малевич взяв поштовх, що можна малювати геометрично та ритмічно. Вплив Пабло Пікассо на Казимира Малевича є одним із важливих аспектів розвитку модерністського мистецтва початку XX століття. Попри те, що творчість обох митців пішла різними шляхами, роботи Пікассо стали поштовхом для художніх експериментів Малевича та допомогли йому знайти власний унікальний стиль.
І Пікассо, і Малевич прагнули розширити межі мистецтва та поставити нові запитання про його роль і мету. Пікассо шукав нові шляхи відображення реальності через деконструкцію об’єктів, а Малевич прагнув повної свободи форми та кольору, де мистецтво стало засобом вираження чистих ідей і почуттів.
Таким чином, вплив Пікассо на Малевича був значним на ранніх етапах його творчості й допоміг українському митцю знайти свій унікальний шлях. Але вже у своїх пізніх роботах Малевич відійшов від кубістичних форм та став засновником абсолютно нової течії — супрематизму, яка стала однією з основ сучасного абстрактного мистецтва.
Творчість Казимира Малевича глибоко відображає багатогранність українського мистецтва та його вплив на світову культуру. Хоча Малевич працював у різних художніх течіях і переїхав до Росії, його українське походження та зв'язок із культурою, природою і народними традиціями України значно вплинули на його бачення і стилістичні пошуки.
На ранніх етапах своєї творчості Малевич звертався до образів та кольорів, характерних для українського народного мистецтва. Яскраві кольори, які він використовував у картинах, і загальні теми, такі як сцени сільського життя, нагадували стиль українських ікон та декоративних розписів. Його захоплення українськими народними мотивами проявляється в таких картинах, як «Жнива» та інших роботах, що відображають сцени з життя селян. Це показує тісний зв’язок художника з українською землею, культурою та естетикою, яка відрізнялася від тогочасних європейських трендів.
Малевич був одним з ключових представників кубофутуризму — стилю, що поєднував кубізм із футуристичним баченням. У роботах цього періоду (як-от «Англієць у Москві») можна побачити відголоски української архітектури — прості геометричні форми і різноманітні об'єкти, що відтворюють образ сільських хат або церков. Він використовував геометричні форми, що нагадували традиційні українські орнаменти, додаючи в свою творчість українську символіку та акценти, які підсвідомо впливали на сприйняття його мистецтва на світовій арені.
Супрематизм Малевича — це не лише абстрактне мистецтво, а й філософська позиція, яка прагнула звільнити мистецтво від обмежень і традицій. Це прагнення до свободи можна трактувати як відображення національного духу українців, їхнього прагнення до самовираження та незалежності. У супрематичних творах, таких як «Чорний квадрат», він знаходить спосіб передати ідею незалежності від форми, і це мистецтво стало символом культурного прориву та інтелектуального звільнення.
Українське мистецтво, особливо іконопис, має давню традицію зображення духовності через кольори та абстрактні форми. Супрематичні роботи Малевича резонують із цією ідеєю. «Чорний квадрат» можна трактувати як своєрідну ікону модернізму — духовний символ, що позбавлений образності, але насичений глибоким змістом. Він створює нову "ікону", яка передає ідею вищого, духовного виміру поза реальністю, що перегукується з глибинним символізмом українського мистецтва.
Казимир Малевич є важливою фігурою для України, адже через своє новаторське бачення він показав світу унікальність і багатогранність української культури. Його мистецький вплив поширився далеко за межі України, вплинувши на розвиток світового авангарду, абстракціонізму, мінімалізму та сучасного мистецтва. Творчість Малевича доводить, що українське мистецтво може не лише зберігати свою самобутність, а й впливати на глобальні тенденції.
Отже, Малевич не тільки інтегрував українські елементи у свою творчість, а й став «послом» української культури на світовій арені, утверджуючи багатогранність та глибину українського мистецтва в очах світової спільноти. Попри те, що Малевич жив і працював у багатьох місцях, його творчість та спадок часто розглядаються крізь призму українського контексту. Його ранні роботи і багатогранний стиль показують зв’язок з українськими народними традиціями, а ідеї, які він розвинув, стали частиною світової культурної спадщини.
Долучаєио до вашої уваги Документальний фільм про одного з найвидатніших художників ХХ століття Казимира Малевича. Маловідомі біографічні відомості, нові факти, спогади сучасників художника, коментарі світових дослідників дозволять по-новому подивитись особистість великого супрематиста та розкриють його творчість у новому вимірі: українському. фільм Дмитра Джулая. Виробництво Радіо Свобода.
Петро Олар, кінорежисер
Світлини та репродукції картин з доступних джерел інтернету
