"Смужка нескошених диких квітів" - фільм від Юрія Іллєнка

"Смужка нескошених диких квітів" - художній драматичний фільм, знятий 1979 року на кіностудії ім. Олександра Довженка українським режисером Юрієм Іллєнком. Сюжет фільму виходить на повісті Олеся Гончара «Бригантина». Картина, яка на прикладі головних героїв порушує актуальне у всі часи питання – щасливого дитинства. Герої стрічки – це уособлення доль багатьох дітей, залишених батьками, скалічених життям та обставинами. Долі тих дітей, яких називають важкими дітьми та ізолюють від суспільства до інтернатів, щоб перевиховати та переінакшити. Тільки бунтарську дитячу душу, як птах, що рветься на волю, не помістиш у клітинку-інтернат. Порфір навчається в інтернаті для важких підлітків. Двічі його ловили після втечі. Коли він тікає втретє, то директор застосовує нестандартний хід. Ніхто не женеться за втікачем, а двері школи залишаються для нього відчиненими. І бунтар повертається, коли навчальний заклад перестає скидатися на клітку. Творчий гурт Сценаристи: Олесь Гончар, Юрій Іллєнко; Режисер-постановник: Юрій Іллєнко; Оператор-постановник: Андрій Володимиров; Художник-постановник: Сергій Бржестовський; Композитор: Едуард Артем'єв; Звукооператор: Рива Бесновата; Текст пісні: Дмитро Павличко. У ролях: Юрко Маджула - Порфір Кульбака, вихованець спецшколи; Олексій Черствов - Гена Буткевич, вихованець спецшколи; Регімантас Адомайтіс виконує дві ролі - директор спецшколи і дядько Іван; Людмила Єфименко - Марися Павлівна; Зінаїда Славіна - Оксана Ккльбака; Юрій Мажуга - Тритузний; Поліна Нятко-Табачникова – завпед; Василь Фущич – фізорг; І. Абрамович, Сергій Бржестовський, А. Іванов – браконьєри; А також В. Козлов, О. Асаушкін, І. Бабенко, С. Береза, О. Василенко, С. Ковальов, С. Путренко, І. Селіщев, В. Серебряников, Г. Цикул, Г. Болотов, Анатолій Овчаренко, Людмила Лобза та ін. У зйомках брали участь педагоги, вихователі та вихованці Камишеваської та Корсуньської спецшкіл. Під час перегляду цього фільму серце наповнюють переживання за нещасних дітей та занепокоєння за їхнє майбутнє. Дорослим також нелегко з "важкими" дітьми. Побачити глибоко в їхній душі доброту та бажання бути потрібним – дуже важко, адже під панцером злих вчинків та жорстокого поводження – це практично неможливо