й
Майже три десятиліття живе мій фільм " Сталкер Чорнобильської зони". Та спочатку була курсова робота у ВДІКУ, основою якої став сюжет, який робив для програми "ВЗГЛЯД". А потім написав сценарій та дозняв документальний фільм, що отримав гран-прі та премію ЮНЕСКО на фестивалі у Тренчеській Теплиці. У цей фільм я вкладав стільки всього, як Петро Ємець у свої картини. Старався образною мовою кіно збагнути, що сталось з моєю Вітчизною? Де кінець тому ядерному розпаду байдужості? В цьому фільмі я виступав у трьох іпостасях: автора сценарію, режисера та оператора. І провів зі сталкером Петром Ємцем не один день у зоні. Він - з мольбертом, а я - з кінокамерою, яку потім прийшлось знищити, бо дуже світилась і стала небезпечною, На жаль, більшість героїв цієї документальної стрічки відійшли за межу вічності. А я продовжую боротьбу з байдужістю і пам'ятаю про тих сталкерів, що рятували Європу та світ від страшної радіації, Вклоняюсь пам'яті цих героїв своїм фільмом.
Петро Олар, автор, режисер і оператор
