Назарій Яремчук — співав душею та сердцем і залишився з нами назавжди.

Його пісня — як світло в душі. Назарій Яремчук співав серцем — і назавжди залишився в наших серцях.
Сьогодні, 30 червня, з нагоди 30-х роковин з дня смерті відомого буковинського музиканта Назарія Яремчука біля його могили на Центральному цвинтарі у Чернівцях відбудеться панахида-реквієм «Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну...». Здається, й не було цих років — без Назарія, без його пісні, без його усмішки і того живого камертону, що налаштовував наші серця. Його душа, перевтілена в пісню, є завжди з нами — вона вібрує в серцях і звучить піснею його незабутнім голосом і тим спадком, який залишив нам назавжди Назарій Яремчук. Ви тільки вслухайтеся — і оживає ціла епоха його таланту.

Назарій не просто співав — він розповідав історії, торкався душі. Коли звучить його голос, здається, що з нами говорить сама Україна — тиха, щира, справжня. Україна в його піснях — це не тільки географія, це любов, пісня, біль і надія.
Пісні Яремчука — це голос Буковини, рідної Чернівецької землі, гордість за свій край. Вони зберегли народну мелодику, але звучали сучасно — тому залишаються актуальними й нині. У кожній пісні — м’якість серця, мужність духу і сила любові. Його голос — чистий, щирий, проникливий — став символом любові до рідної землі, батьків, гір, традицій і мрії.
Пригадаймо:«Червона рута» — гімн юності та кохання, що став візитною карткою української пісні у світі, «Стожари» — лірична балада про надію, зорі й долю, про внутрішнє світло людини, «Я піду в далекі гори» — пісня-сповідь, прощання з коханою, гімн свободі та Карпатським горам, «Незрівнянний світ краси», «Спасибі вам, рідні батьки» — ніжні пісні вдячності, присвячені родині та рідній землі. У кожній пісні, яку виконував Назарій Яремчук, залишився його живий голос — такий близький нам. Слухайте — і відкриєте цілий космос його таланту.

Варто згадати акорди його земного життя. Назарій Яремчук народився в родині звичайних селян Назарія та Марії Яремчуків. Мав братів Степана, Богдана, брата по батьку Дмитра та сестру Катерину. Хлопець з’явився на світ, коли батькові вже було 64-роки.
Родина Яремчуків любила музику: батько співав у церковному хорі, мати виступала в театрі та грала на мандоліні. Тому не дивно, що діти змалку любили співи.
2. Дитинство Назарія було непростим – коли йому було 12 років, помер його батько. Хлопця віддали вчитися у Вижницьку школу-інтернат.
Він хотів стати географом, навіть подав документи в Чернівецький університет на географічний факультет, але не пройшов по конкурсу. Тоді він пішов працювати сейсмологом у Західноукраїнській геологорозвідувальній партії.
Тільки з другої спроби у 1970 році, коли Назарій уже був солістом «Смерічки», він зміг вступити до університету. Поєднати своє життя з географією Яремчук вирішив і вдруге.
У 1975 році, коли розпався їх дует з Василем Зінкевичем, Назарій влаштувався старшим інженером на кафедрі економічної географії університету. Але покликання чекало на співака, і все ж він повернувся на роботу до Чернівецької філармонії. І закінчив Київський державний інститут культури імені Карпенка-Карого.
3. ВІА «Смерічка» – колектив, якому Яремчук віддав усю свою любов, старання, сили. Він був справою його життя як виконавця, так і художнього керівника. Цей колектив від самого початку діяльності давав по три концерти «на живо» в день. «Якщо сказати, що були постійні аншлаги, – казала співачка Марія Ісак, – це означає нічого не сказати. Люди плакали, бо не вміщали зали всіх бажаючих. Як шкода, що всього цього не зафіксовано на плівку. Яким би це було уроком для нинішнього покоління».
4. Знайомство з Володимиром Івасюком – одне з найбільш доленосних для Назарія Яремчука.
Коли Івасюк трагічно загинув, Назарій був одним із перших, хто, не зважаючи на заборону влади, приїхав на похорон до Львова. Тоді це могло коштувати йому майбутнього.
Траурна колона починалася з великого вінка з білих квітів, який Яремчук ніс із Левком Дутковським. Дружба для них коштувала більше, ніж власна доля.
5. Назарій Яремчук неодноразово співав для ліквідаторів Чорнобильскої катастрофи.
Відомий український співак Дмитро Гнатюк казав: «Мене приваблювало в Назарієві те, що він завше був свідомим громадянином і великим патріотом нашої держави, мав свою чітку позицію в естрадній пісні. Вірно служив вітчизняному мистецтву, культурі. Кожен митець має свій творчий образ. У нього була своя, особлива манера. Він ніколи не виходив за рамки того прекрасного, що є в естрадного співака.
Справжній був митець, бо ніколи не розмінювався на дешеві успіхи».
6. Одного разу, коли Назарій Яремчук і його «Смерічка» виступали з концертами в карпатських селах Путильського та Верховинського районів, перед одним із виступів до нього підійшов хлопчик років десяти з листом від свого класу.
У ньому йшлося: «Слава Ісусу Христу! Вельмишановний Назарію Яремчук, дуже просимо Вас впустити нас на Ваш концерт. Ми будемо сидіти тихо. До нас рідко приїжджають артисти, а Ви – вперше.
Ми без грошей, бо весь тиждень живемо у пришкільному інтернаті. Дуже любимо пісню «Батько і мати» у Вашому виконанні. Будемо пам’ятати Вашу доброту.
Діти з пришкільного інтернату: Ромко, Женя, Таня, Володя, Сергій, Василь, Марія, Світланка, Марія, Василь, Іван та Олександр».
Коли співак зачитав цього листа, плакали усі – і сам Назарій, і всі, хто працював за кулісами. Яремчук не тільки пропустив цих дітлахів, він попіклувався про те, щоб вони усі сиділи в першому ряду.
7. Видатний український співак хворів на рак шлунку. Він до останнього боровся із хворобою і навіть важко хворий продовжував працювати. 30 червня 1995 року Назарій Яремчук помер у Чернівцях. Співака поховали на центральному кладовищі міста.

8. Видатний співак лишив по собі цілу співочу династію, співаків Назарія Яремчука-молодшого, Дмитра Яремчука і Марію Яремчук.
Двоє хлопців – сини Яремчука від першого шлюбу з Оленою Шевченко, яку було запрошено солісткою ВІА «Смерічка». Вони побралися у 1975 році, прожили разом 15 років, аж раптом – розлучилися. Ця подія була трагедією для синів, рідних та друзів. Олена вийшла заміж удруге, переїхала до Києва, а Назарій залишився в Чернівцях.
Другу дружину Дарину Назарій зустрів у селі Тюдів. Вони жили поряд, але познайомилися, коли Яремчук вже був давно розлучений. Весілля відбулося в 1991 році, вінчалися в церкві Іоанна Хрестителя в місті Косів.
Через два роки в Яремчуків народилася дівчинка, яку назвали на честь матері Назарія – Марічкою. Старші діти відразу полюбили дитину. А Назарій на гастролі брав із собою маленьку подушечку дочки, яку вважав своїм талісманом.
Видатний український співак Назарій Яремчук казав: «Головне – мати надію, що ми будемо щасливими. Мати надію, що нарешті ми – народ, що нарешті ми відродимося, що ми станемо серед усіх у світі народів достойним, повноцінним і повнокровним. Вірю в геній нашого народу. Все-таки ми з гірших кутків історії вибиралися».

Петро Олар - кінорежисер, побратим Назарія Яремчука.