Коляда українська , а відчуття різні... Сьогодні звучить як молитва..., БО по всьому світі сталась НОВИНА...
26 Грудня, 2025
На світлині: Коляда з Киворівні в Карпатах лине у світ і зігріває в окопах...ʼ
Есе Петра Олара: ПІСЛЯМОВА ДО РІЗДВА - КОЛЯДА МІЖ ФРОНТОМ, ТИШЕЮ І ЄВРОПОЮ
Українська коляда сьогодні звучить по-різному.
На фронті — вона тиха, зламаним голосом, інколи без слів. Там її співають не для звичаю — для життя. Між вибухами, між нічними чергуваннями, між думками про тих, кого може вже не побачити. Там Різдво не має календаря. Воно приходить не 25-го і не 7-го — воно настає тоді, коли солдат у холодному окопі згадує дім і не дає серцю зачерствіти. Там коляда — це не радість, а обітниця: я ще людина.
У спустілих селах України коляда не має кому відлунювати. Вона б’ється об зачинені хати, просякнуті тишею, де колись сміялися діти. Там Різдво — це пам’ять. Про тих, хто пішов. Про тих, хто не повернувся. Про тих, хто мав би колядувати, але тепер лише світлина дивиться зі стіни. У цих селах коляда — це плач землі, що чекає на голос.
А в ситій Європі коляда звучить інакше — чисто, красиво, іноді навіть святково. Тут тепло, світло, безпечно. Тут можна колядувати за традицією, за звичаєм, за пам’яттю предків — навіть у далекій Іспанії. І ми колядуємо. Бо так нас учили. Бо так тримається коріння. Але кожен, хто співає українську коляду тут, носить у серці свою тишу. Свій сором. Свій біль. Бо поруч — фронт, якого не чути, але який не дає спокою. Є й ті, хто каже: «Воювати — не моє. Я люблю Україну по-іншому». І колядує. Є й ті, хто тримає зброю і не має сил співати. Є брати і сестри, які сперечаються: мовляв, яке Різдво на фронті — воно прийде після дванадцяти днів боїв, які стосуються інших. Але правда в тому, що Ісус Христос не чекав тиші, щоб народитися. Він прийшов у холод, у страх, у темряву — щоб зігріти серця і дати надію. Різдво сьогодні — не в даті.
Різдво — в тому, чи здатні ми почути одне одного. Коляда — не виправдання і не втеча. Вона — нагадування. Про світло. Про відповідальність. Про те, що навіть у війні ми не маємо права втратити душу. Можливо, саме коляда — тиха, не показна, не для сцени — збудить Україну до Воскресіння. До Перемоги. До життя не лише виживанням, а радістю. Бо ми переможемо не лише зброєю. Ми переможемо, бо Христос Народився. І нам Його — Славити. В коляді та слові молитви...
Там во Бахмуті… | Неймовірна різдвяна колядка | Христос Родився — Славімо Його Там во Бахмуті…” - особлива різдвяна колядка, народжена в час війни. Автор слів - Олег Вітвіцький (колядка для ЗСУ). Це вже історична коляда про наших Захисників, про міста, що стали символами незламності, про родини, які чекають, і про світло, яке приходить навіть у найтемнішу ніч. І ми створили цю колядку у новій інтерпретації - для Бахмута, Маріуполя, Авдіївки, Покровська, Лимана, Херсона… Для всіх, хто зараз далеко від дому та всіх, хто молиться за повернення своїх рідних. Для всієї України.
Христос Родився! Славімо Його!
А це документвльна післямова, про те яке було різдво в українських родинах Іспанії, що тримають перший Європейський тил і фронт допомоги. Михайло Черешнюк. майже 30 років є Голова Асоціації Українців Торревєхи в Іспанії, мав цього року за різдвяним столом. полеглих воїнів в Памяті та молитві, а ще в надії допомагати дим що стоїть, обороняє і перемагає, Їм здоровʼя і сил та підтика українців з Європи, про це.екслюзивно для радіо Українська хвиля з Європи та їх коляда...
