АНОНС. від Петра Олара
Ці тексти й аудіорозмови Олега Драча з Майстром — не жанр і не формат. Це простір зустрічі.Хто такий Майстер? Бог? Автор? Читач і Суддя? Відповідь кожен знаходить сам. Для мене ці «Бесіди» — камертон і імпульс, мотивуюча вібрація, що допомагає жити й творити в нашому новому реальному-віртуальному світі. Вони починаються просто, майже буденно — «А поговорити би…» — і непомітно заводять у глибину, де слово стає дією, а думка — реальністю.
Я пропоную Вам ці текстові та аудіоверсії нового проєкту на радіо «Українська хвиля з Європи», як живий діалог із тими, хто вже прожив життя або тільки вчиться бути собою. Читайте. Слухайте. І, можливо, після цього ми продовжимо розмову — вже у ваших власних діалогах з Собою а Автором і Майстром Олегом Драчем у реальному просторі Професійного життя.
Зустрічайте. Це лише початок. Петро Олар – кінорежисер, ,що бачить в цих текстах основу майбутнього телесеріалу в нео фантастичному телефільмі.
Напевно, найскладніше - це спробувати усвідомити одну просту річ: тебе, як імені, прізвища та по батькові, ніколи не існувало, не існує і ніколи більше не буде. Просто подумайте про це.
ВСТУПНЕ СЛОВО
Кожен з нас, людей, є генератором електромагнітних коливань. Наші думки матеріальні. Наша віра формує наші думки, трансформуючи наші вібрації в потрібну частоту. Ми звучимо як музичний інструмент, і наша музика - це матеріальна вібрація, яка притягує відповідну реальність. Тому, щоб бути щасливими, ми повинні бути щасливими. Творення - це наша природна здатність і характеристика. Ми наділені божественною силою. Наші мрії, бажання, емоції перетворюються нашою власною уявою в реальну вібрацію, завдяки чому все відбувається у нашому житті. Для того, щоб творити, ми повинні спочатку перезавантажити себе. Це означає прийняти себе такими, якими ми є в цей момент. Так ми збалансуємо свою частоту в нейтральній вібрації вдячності.
Скажіть прості слова подяки: Дякую тобі, Боже, за все, що я маю, і за все, чого я не маю. Тепер за допомогою уяви відчуйте себе таким, яким би ви хотіли стати. Відчуйте себе в цій формі. Ви вже є тією людиною, якою мрієте стати. І скажіть: дякую тобі, Боже, за те, що я є і.... Затримайте це відчуття. Виконуйте прості повсякденні дії, жести, рухи, словом, поводьтеся так, яким ви щойно створили себе в своїй уяві. Думайте відповідно до свого нового «я». Розмовляйте з іншими людьми (а також з тваринами, рослинами, предметами, об'єктами) відповідно. Постійно прислухайтеся до того, що вам відповідає, дивіться як проявляється ваше призначення і виникають конкретні цілі в цей момент і в цьому просторі. Це все вже Є!
Сміливо і відважно йдіть до цих цілей. Тепер у вас є сила, віра і знання: Що. Як. Коли. Ваша вібрація змінилася. Ви змінилися. Ваш світ змінився. Зберігайте сильний душевний стан. Постійно пам'ятайте, що ви є новою людиною. І, якщо можливо, вимовляйте вголос твердо і впевнено: - Я творець своєї реальності. Я ЩАСЛИВИЙ, ЗДОРОВИЙ І ЖИВУ ПОВНОЦІННИМ ЖИТТЯМ. Творіть добро, і ви отримаєте добро. Любов і прихильність повернуться до вас звідусіль і від усіх. Пам'ятайте: ви - Істота Світла. Що ви випромінюєте, те ви бачите і тим ви живете. Вчіться дякувати скрізь і всюди, але зберігайте свою частоту. Будьте тим, ким ви створили себе, щоб бути тут і зараз. З часом ви відчуєте нові перспективи і побачите нові цілі. Не зупиняйтеся на досягнутому!
ВСЕСВІТ - ЦЕ ВАШЕ ТВОРІННЯ. ВИ Є ТИМ, ХТО ВИ Є.
Ця збірка „Бесід з Майстром” записувалася впродовж 2025 року.
***
…- Чи є в людини можливість вийти за межі земної свідомості?
- А що є земною свідомістю?
- Оперування знаним. Ми люди увесь час робимо вибір між гіршим і кращим на користь кращого, вважаючи, що оте нами вибране краще, насправді є ліпшим від отого гіршого, що ми його не вибрали. Але як бачимо самі, щоб ми не вибирали кращого, ми завжди маємо одне і те ж саме.
- Ха-ха-ха! Хотіли як краще? Маєте. Вибираєте... Земна свідомість не здатна зробити вибір у якість ту, якої тута на Землі немає.
- От і я про те ж саме кажу. Право вибору не є інструментом еволюції духу. Скоріше це біг по-колу поколінь. Біг по-коліннями є змаганням купи поколінь, які як білка в колесі, так до нічого і не добігають, а головне, так і не втікають від того що мають.
- Тому що вибір, як такий, є ілюзорним вирішенням проблем, які насправді є сталим лабіринтом дійсності життя людей. А як, скажи мені, можна побачити вихід з лабіринту?
- З високості пташиного лету.
- Оце тобі і відповідь на твоє питання про земну свідомість.
- Народжений повзати, незнає що то мати крила.
- Дракон літає хоча не є він птахом. Крила це образ, що народжений життям земним. От кури й страуси й індики крила також мають, та для вас найкращими вони смакують запеченими у печі.
- Земна свідомість знає тільки те що знає.Все про що людина дізнається з джерел науки чи священних книг, лежить у площині земного досвіду, яким людська природа намагається відкрити бога. А відкриває увесь час його противника. Недарма існує міф про твердь небесну за яку людині вийти не вдається.
- У тому й суть програмування, накинутих на ваші Душі, щоб підсвідомо ви почувались як худоба у загоні. Там теж є вибір, як і у тюрмі чи монастирі, чи в чистім полі. Хочеш - стій, а хоч, - лежи.
- Лабіринти з каміння знаходять по різних землях світу.
- Це знакова система, що вказує на те, що тільки виростаючи у Небо, людина бачить примітивність свого світу, в якому царюють переконання приреченого існування.
- А так воно і є. Щоб вільним стати, мало крила мати.
- Крилатість є ознакою богів. Так ваші предки розуміли суть духовності істот не пійманих в земельну гравітацію рабів.
- Життя коротке. Комусь вдається вилетіти в Ірій, а хтось кружляє наче вороння над прілим листям людського смітника.
- І справа тут не у виборі, а у відсутності чуття божественного в собі. Бо людина, кажуть,- крил немає, а таки літає.
- Значить головні питання; куди й навіщо і для чого мені летіти ловлять мене в одне і те ж саме більчаче коло...
- Бо справжній лет можливий лиш тоді, коли отих питань уже немає у тобі. Причинно-наслідковий розум твій нездатен вознестись над господарством ілюзії земного щастя..
- То ми таки приречені тут порпатись увесь свій вік у цій землі?
- Не всі. Не всі що тут вимахують крилами, готові відлітати в Ірій. Страх є тою пуповину, що тримає кожного із вас з реальністю цієї матриці, тому що Батька дух заземлення зазнав, як пишуть ваші мудрі книги. Бо вільний Дух немає ні добра ні зла. Оскільки є прозоро неозорим у вічності безмежних варіантів свого буття.
Тому, хто дійсно крила має, той відлітає і назад ніколи не вертає.
(Бесіди з Майстром).
13:49. 24 груд 2025 р.. Гарджєніце.
