Разом із писанкою і свяченою паскою принеси у свій дім — навіть якщо він тимчасовий, навіть якщо він чужий — світло ікон безмежного творіння Параска Плитка-Горицвіт. Принеси ікону, яка зігріє твоє серце, стане тихою співрозмовницею у вечірній тиші, стане святою у твоєму домі, бо ти зустрів її саме у дні Великдень — у час воскресіння надії. 🌿🕯️
Завітаєш до нас — і побачиш ікони, вимолені на шматках картону й паперу. Вони народжені не в майстернях слави, а в убогих хатинах, у холоді й самотності, там, де молитва сильніша за темряву. Як сьогодні наші воїни пишуть ікони на дошках від ящиків зі снарядів, так і Параска писала свої іконописні молитви на фанері від посилок — мов листи до Бога, що не потребують поштових марок.
Вона пам’ятала роки поневірянь у таборах Колими. Пам’ятала холод, втрати, довгу дорогу повернення до себе. І все ж дякувала Богові за свободу — за маленьку оселю без світла, за воду, до якої взимку треба було йти майже кілометр. Бо свобода для неї була не комфортом, а правом любити життя.
Вона любила людей. Любила свою Криворівню. Любила світ так щиро, що навіть у снах подорожувала до Індії — і ці подорожі записувала у свої рукописні книги, наче відкривала нові материки душі. 🌍📖
Сьогодні вона приходить до вас своїми іконами.
Вони приходять тихо. Без урочистостей. Без золота рам. Але з теплом рук, що молилися. Зі світлом серця, що не озлобилося. З вірою, яка пережила табори, самотність і холод.
Вони приходять, щоб разом із нами помолитися за мир в Україні. Щоб нагадати: навіть маленька ікона може бути великим світлом. Навіть скромна молитва може бути почута небом.
Будьмо разом у цій молитві.
І тоді наші голоси, як писанки на великодньому столі, як свячена паска у родинному колі, як ікони Параски на простому папері — зійдуться в одне ВЕЛИКОДНЄ світло. І це світло почує Бог. ✨🙏
Куратор виставки Петро Олар - кінорежисер.
