Джуліо де Ніколаїс д’Аффлітто, кореспондент з Італії
Православна Пасха є спільним святом для всіх православних громад і різних Церков, які, отримавши Томос від Константинопольського патріарха, стали автокефальними, тобто незалежними одна від одної, залишаючись водночас духовно пов’язаними з Константинополем. Саме тому цього дня Святу Пасху святкували Грецька православна церква, Румунська православна церква, Православна церква України, а також інші громади, зокрема Болгарська і Російська.
Христос Воскрес!
Воістину воскрес!
У цей день дзвони православних церков урочисто лунали святково. Жінки й чоловіки разом із родинами та дітьми, святково вдягнені, часто у традиційні вишиті сорочки, зібралися на молитву разом із духовенством, щоб із радістю відзначити Воскресіння Христа Спасителя, який переміг смерть заради людства.
Для православних вірян Пасха є святом надзвичайної важливості — ймовірно, найголовнішим у році, яке переживається з особливою духовною глибиною та піднесенням. Вона припадає на неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення за юліанським календарем.
Православна літургія надзвичайно урочиста й насичена символічними жестами: кожна дія священника має глибоке давнє значення. Також співи, богослужбові ризи, запах ладану створюють атмосферу величного святкування Божого Слова і Євхаристії, яке може тривати щонайменше три години.
Православний пасхальний обряд передбачає також усталені традиції у повсякденному житті вірян — як у храмі, так і вдома. Серед них — приготування розписаних яєць, домашнього святкового хліба — паски — та кошика з продуктами для традиційної святкової трапези.
Кошик із продуктами накривають рушником із натурального полотна, витканим і вишитим вручну пасхальними християнськими символами. Під час літургії його приносять із запаленою білою свічкою, встановленою на пасці, очікуючи благословення святою водою.
Учора я перебував у Римі біля Української православної церкви на вулиці Via Sant’Ignazio, 65, у самому серці історичного центру міста. Я бачив багатьох вірян із пасхальними кошиками. Серед них Марія несла особливо гарний, святково прикрашений кошик: у ньому були м’ясо, сіль, цукор, масло, сир, олія, домашня паска за рецептом бабусі, ковбаса, бекон, розписані вручну яйця та різьблені дерев’яні писанки.
Наприкінці богослужіння священник, проходячи різними частинами храму, окроплював святою водою вірян і пасхальні кошики, створюючи справді святкову атмосферу.
Українська православна церква на Via Sant’Ignazio, 65, хоча й є тимчасовим місцем богослужіння, стала важливим духовним даром для української православної громади. Вона була відкрита нещодавно — у 2025 році — з ініціативи предстоятеля Православної церкви України митрополита Епіфанія за погодженням із Папою Римським і розміщена при єзуїтській спільноті. До цього, з 1991 до 2022 року, українські православні віряни регіону Лаціо змушені були відвідувати російські або грецькі православні храми.
Після розпаду Радянського Союзу Українська автокефальна православна церква відновила свою діяльність у Києві та отримала Томос від Константинополя у січні 2019 року.
В Італії Православна церква України представлена також громадами в Удіне, Трієсті, Тревізо, Феррарі, Мілані, Ченто, Ното та Катанії.
На території Європейського Союзу серед найчисленніших православних громад є грецька, румунська, болгарська та українська. Це пов’язано з тим, що Греція, Румунія і Болгарія є членами ЄС, тоді як Україна, яка подала заявку на вступ, посідає важливе місце в центрі Європи.
Українська еміграція до Європи відбувалася у два основні періоди: між 1911 і 1917 роками, коли країну залишали дворяни, землевласники та переслідувані режимом дисиденти, а також із 1991 року до сьогодні — переважно з економічних причин. Вважається, що приблизно 4 мільйони українських православних сьогодні проживають у Європі. До них додалися щонайменше 2 мільйони біженців — переважно жінок і дітей — які залишили Україну після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року через агресію Російської Федерації проти України.
Українська православна діаспора у світі налічує близько 7 мільйонів осіб і присутня на всіх континентах.
В Україні через війну пасхальні богослужіння відбувалися з дотриманням обмежень воєнного стану та комендантської години.
Військові капелани Православної церкви України надавали духовну підтримку військовослужбовцям Збройних сил України навіть у районах, наближених до лінії фронту. Вони благословляли солдатів і офіцерів, а служби підтримки роздавали освячені паски, приготовлені українськими матерями та дружинами для підтримки тих, хто захищає свободу своєї держави.
Переклад Петра ОЛАРА
