
Україні доцільно враховувати насамперед офіційну позицію Європейського Союзу щодо Китаю, а не орієнтуватися на підходи окремих держав-членів. Таку думку висловив старший науковий співробітник Інституту історії НАН України Володимир Головко під час презентації експертної доповіді «Рух України до ЄС: зовнішні виклики і внутрішні проблеми».
За словами експерта, Європейський Союз фактично виступає посередником та захисником українських інтересів у діалозі з Пекіном. Він звернув увагу на певні зміни в позиції Китаю щодо врегулювання війни в Україні. Зокрема, голова КНР Сі Цзіньпін раніше наголошував, що Європа повинна бути представлена за столом мирних переговорів, що відрізняє китайський підхід від російського.
Доповідь, підготовлена Громадською радою при МЗС України за підтримки Фонду Ганса Зайделя, зазначає, що попри зростання товарообігу між ЄС і Китаєм, відносини сторін ускладнюються через значний торговельний дисбаланс на користь Пекіна. Китай прагне зберегти свої економічні позиції в Європі як шляхом прямої взаємодії з Брюсселем, так і через співпрацю з окремими країнами-членами ЄС.
Водночас політичний діалог між Україною та КНР залишається обмеженим, незважаючи на спроби Києва його активізувати. Серед найближчих завдань української дипломатії називається організація візиту міністра закордонних справ України до Китаю, що могло б стати поштовхом для розширення міжурядової співпраці та підготовки зустрічі на найвищому рівні.
Експерти вважають, що суттєвих змін у ставленні Пекіна до України не варто очікувати до завершення активної фази російсько-української війни. Водночас Китай уже заявив про зацікавленість у післявоєнному відновленні України, що може сприяти пожвавленню політичних контактів між країнами.
Головко також наголосив на необхідності уважно відстежувати політику Китаю щодо Євросоюзу та враховувати її під час формування української зовнішньої політики. За його словами, ЄС розглядає відносини з КНР одночасно як економічне партнерство, конкурентну взаємодію та протистояння різним баченням світового порядку.
У зв’язку з прагненням України до членства в Європейському Союзі експерт переконаний, що Києву варто орієнтуватися саме на підходи Брюсселя в китайському питанні, навіть якщо позиції окремих дружніх держав можуть відрізнятися.