Іван Мазепа - заповів нам Вільну Україну

Іван Мазепа аж 22 роки був гетьманом

Навчався у Києво-Могилянському колегіумі, Єзуїтській колегії у Варшаві, Краківській академії, три роки студіював у Голландії, Німеччині, Італії, Франції

Мазепа писав вірші й умів грати на бандурі

Вільно володів польською, італійською, німецькою, французькою, татарською, латинською мовами

У родини Мазепи був власний герб – на щиті червоного кольору, увінчаному короною, був зображений срібний хрест із підніжком. Угорі – латинська літера V. Над щитом – шолом із трьома пір’їнами. Справа від хреста – півмісяць, зліва – шестикутна зірка

Мазепа був знаним меценатом. Фінансував будівництво Києво-Могилянської академії, Чернігівського колегіуму. За власний кошт збудував 12 нових храмів, 20 відреставрував

Після обрання гетьманом у 1687 році прагнув об’єднати українські землі в єдиній державі, відродити авторитет гетьманської влади. За Мазепи розпочалося економічне відродження країни, зміцнився міжнародний імідж України

Гетьман Іван Мазепа – один із найвідоміших у світі українських діячів. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, 6 скульптур. Лорд Байрон написав про нього поему «Мазепа», Пушкін поему «Полтава», Віктор Гюго поему «Мазепа». Ференц Ліст створив симфонічну поему, а Чайковський оперу. Потрапив гетьман і на полотна відомих художників: Теодора Жеріко («Мазепа», 1823), Ежен Делакруа («Мазепа», 1824), Ораса Верне (два полотна) «Мазепа оточений кіньми», 1825 та «Вовки у погоні за Мазепою», 1826), Луї Буланже (картини: «Покарання Мазепи», 1827; «Смерть Мазепи», дата невідома), Теодор Шассеріо («Дівчина-козачка над тілом Мазепи», 1851)

За розпорядженням царя Петра І Російська православна церква оголосила Мазепі анафему. У вересні 2018 року Вселенський патріархат повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, бо вона була накладена суто з політичних мотивів

Іван Мазепа - заповів нам Вільну Україну.  Портрет Івана Мазепи (Осип Курилас, 1909)