Маестро Анатолій Гайдамака був моїм другом, я тиснув йому руку за день до відходу за межу вічності, Встиг тільки доїхати до Литви, а мені телефонують Анатолій Васильович перейшов межу вічності. Не зміг я його провести в останю путь, не зміг я відвідати його могилу, ще й сьогодні не вщухає біль втрати, Такого художника простору, творця багатьох музеїв, меморіалів в Україні вже нема... Нам всім залишилась його спадщина, що поки не знищена, як і родинна хата недалеко від Сосниці на Чернігівщині. Багато чого було і є в моїй памʼяті, що постане в поки не створених фільмах чи книгах. Все ще буде, бо я залишився жити і маю колись прийти до друга Анатолія, вклонитись його душі. та сказати втілив на Землі 100 кілограм проектів, які можливо ще не викинули на смітник вони були вдома в папері, як нереалізовані проекти.
Маестро... Вже проросли із Землі ваші розстріляні крила лелек в Білій Криниці на Буковині. На черзі реалізація вашого проекту зворотній бік медалі в Клайпеді, та Памʼятника герою України Литовському кінорежисеру Мантасу Кведаравічюс, що був убитий з камерою в руках в субботу 1 квітня 2022 року. в украиїскому Маріуполі. Як добре що ви написали доручуннє представляти Вашу творчість довічно в Європі. Так Анатолій Васильович пригадую як ви гостили не раз в мене в Литві та у РИМІ, де на зустрічі з Папою Іваном Павлом ІІ, який оглядаючи створені проекти храмів Гайдамакою, сказав слова: коротко МІЙ МІКЕЛЬАНЖЕЛО залишайся у Ватикані, вони на ранок були в новинах газет та телеканалів Рай.
Так, спогади, їх багато, врни скоро постануть у фільмах і книгах, надіюсь мені допоможуть друзі посадити біля цього хреста, який носили ще з часів будівництва меморіалу Голодомор 1932-33 років, він мовчки вінрав в себе ваші картини з опалими яблуками та лелекою, А ми ще посадим калину. В рідному мені селі Панка я посадив ябуневу Алею памʼяті загиблим землякам і моєму племіннику Петру, до речі він до війни з вами в Криму будував храм Маяк. ВИ Анатолій Васильович заслужили і на музей в рідному селі і на художню школу вашого імені. А, то вийде, як завжди... В Китаї та Європі вивчатимуть вашу творчість, а ми будем згадувати проїжаючи дорогами Ураїнського Криму, як під час тимчасової окупації там розгулюювали військові злочинці, і ексурсоводи брехали "Церковь маяк - и музей катастроф на водах - новий шедевр русского зодчества создал неизвестний руских архитектор. Так... Навіть імена українських будівельників, як і Анатоілія Васильовича збили, Але до українських ікон і мозаїк не добрались досить високи і велично. Такою постане і памʼять про Анатолія ГАЙДАМАКУ, Народного художника України, Лауреата державної премії Тараса Шевченка, Творця музею в Шепетівці, який визнаного одним кращих у світі, та експозиції музеїв другої світової війни, який німці назвали, як найкращий війсковий музей у Європі. Є про, що скзати і за, що вклонитись Вам МАЕСТРО ГАЙДАМАКА. ДЯКУЄМО
Петро Олар - кінорежисер (Литва)
