У світі так багато різних мов,
Та мова рідна є одна-єдина!
Вона - твоя основа із основ,
В ній батьківська любов і Україна!
Куди б тебе дорога не вела,
В яких краях не довелося б жити,
Вона од віку рідною була,
Тобі її повік не розлюбити!
Приспів:
Співай рідною, солов'їною!
Співай рідною з Україною!
Співай рідною, материнською!
Співай рідною, українською!
Вивчати мови світу маєш ти
І вільно говорити ними всюди,
Та рідну мову мусиш берегти,
І будуть шанувати тебе люди!
Бо українці - ми на цій землі,
І наша рідна мати - Україна!
Несуть на крилах пісню журавлі
На мові рідній, що одна-єдина!
Приспів.
Співай рідною!
Такі відгуки слухачів та глядачів:
Ця пісня,свого роду гiмн cправжньоï,задушевноï украïнськоï пicнi.Такий шедевр,мiг створить тiльки дiйсно великий талант.Всi Вашi пicнi,це глибина сили.Низький Вам уклiн-спасибi Богу що Ви є...
Рано чи пізно,.
Розтануть усі міражі,.
Рано чи пізно вертаються кращі надіі !!!
Тільки та пісня яка немає душі серця не зігріє!!!!
Дякую!!!
Анатолій Матвійчук народився 29 вересня 1958 року в місті Києві. Пісні почав писати у восьмому класі, у дитинстві опанував кілька музичних інструментів. В 16-17 років уже мав свою групу, яка виконувала його пісні.
Після невдалої спроби поступити до Київського музичного училища, поступив до Київського державного університету на факультет журналістики (1980-1986). Від 1988 року член Спілки Журналістів України. Працював за отриманим фахом у низці видань («Молодь України», журнал «Музика»). Згодом був популярним телеведучим кількох телепрограм Українського телебачення: «Інтерклуб. Фестиваль. Пісня», «Музичний відеомлин», «Музичний телеярмарок», «Фант-лото» Надія».
Спочатку Анатолій Матвійчук писав для «Кроку», потім для «Дисплея» («Челенджер», «Динамо»), згодом почав працювати з Ігорем Корнілевичем – частина їхнього трирічного доробку з’явилася на платівці «Українці – всюди Українці!», виданій «Аудіо Україна» в 1991 році. Перші пісні записувалися зі студійною групою МІДІ-М, тому не дивно, що Анатолій Матвійчук став автором текстів перших двох альбомів Русі.
Після розпаду МІДІ-М Анатолій Матвійчук продовжив співпрацю з клавішником – аранжувальником Миколою Павлівим. В кінці 1989 року вони записали сольний магнітоальбом Анатолія Матвійчука «Запорожці» з дуже веселими хітами: «Дим-димок», «Моя хата з краю», «Сало в шоколаді», навздогін альбому з’явилася найуспішніша з пісень тандему – «НЛО». Анатолій Матвійчук тоді блискавично увірвався в еліту української попси і час-від-часу підкріплював реноме одного з лідерів гумористичної пісні новими записами; з’явилися в його палітрі і ліричні фарби – «Мандрівний журавель», «Торкнись мене». В 1994 році лейбл НАК розтиражував другий альбом Анатолія Матвійчука «Чорний кінь».
Значно добавила драматизму до пісень Анатолія Матвійчука його співпраця з гітаристом-віртуозом Сергієм Шматком (екс-«Стожари»).
Весна 1996 року відзначилася відразу кількома подіями – першим авторським вечором «Полустанок Любові» присвяченим 20-ти річчю творчості, присвоєння Анатолієві Матвійчукові звання Заслуженого артиста України та вихід спільного зі Сергієм Шматком альбому «Два птахи» (фірма «Sіngle-S»).
Починаючи від 1988 року, Анатолій Матвійчук, почав працювати і як композитор та співак. Створював пісні для Назарія Яремчука, Оксани Білозір, Таїсії Повалій, Ірини Білик, Віталія та Світлани Білоножко, Алли Кудлай та багатьох інших. Всього написано понад 500 пісень, що виконувалися на професійній сцені. Створив кілька пісень-гімнів – «Гімн Журналістів», «Южмаш», Гімн вболівальників ФК «Динамо», гімн УМАКО «Сузір’я».
На початку 1997 року побачив світ експортний російськомовний альбом Анатолія Матвійчука – «Чудо поднебесное». Альбом був записаний на студії луганського продюсера та аранжувальника Юрія Дерського «Центр Д», а тиражувався луганською ж студією «Престиж». Видавництво «Ґенеза» в 1998 році надрукувало збірник поезії Матвійчука «Ноїв Ковчег».
У 2000-му році Анатолій Матвійчук дебютував як президент власного Театру пісні «Анатолія». Цього ж року, за вагомий внесок у розвиток українського мистецтва та активну творчу діяльність, Анатолію Матвійчуку присвоєне звання Народного артиста України.
Навесні 2002-го співак втретє презентував свою авторську програму «Полустанок Любові -3» – через рік фірма «Видеомир Украина» випустила відеоверсію цього концерту. Восени Спілка журналістів України нагородила його Всеукраїнською премією імені І. Франка за художньо-публіцистичну діяльність. На початку 2003-го лейбл НАК випустив одразу два альбоми Анатолія Матвійчука – збірник ліричних пісень «Полустанок Любові», та «Король Шапіто», до якого окрім нових, увійшли старі хіти, заново аранжовані Ігорем Баланом (екс-«Аква віта»).
Анатолій Матвійчук брав участь у низці музичних і пісенних конкурсів як член журі («Слов’янський базар», «Веселад», «Крок до зірок» тощо), є членом Правління Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання (УМАКО) «Сузір’я». Анатолій Миколайович здійснює також наукову і викладацьку діяльність – 2005 року закінчив аспірантуру і захистив кандидатську дисертацію на тему «Історична еволюція поетики української пісні», на кафедрі шоу-бізнесу КНУКіМ викладає низку спецкурсів (за напрямками Основи майстерності артиста, креативні технології шоу-бізнесу, основи журналістської майстерності, психологія творчості). З 2012 року Анатолій Матвійчук очолював кафедру Журналістики КНУКіМ.
Співак побував з гастрольними турами і окремими концертними виступами в багатьох містах і селах України, Канаді, Росії, Словаччині, Болгарії, Ізраїлі, Італії.
В творчому доробку Анатолія Матвійчука кілька авторських аудіоальбомів, поетичні книжки («Вірші», 1996; «Ноїв Ковчег», 1998; «Предтеча», 2003; «Сповідь», 2007; «Зерна» 2012; «На варті» 2015, «Сміхоманія» 2017 та ін.), автор поетичних публікацій в газетній та журнальній періодиці. На рахунку виконавця – шість сольних бенефісів «Полустанок Любові» в НП «Україна» (1996, 2000, 2004, 2007, 2014, 2018). Анатолій Матвійчук автор численних есе, статей та публікації на суспільно-політичну тематику.
Пісні Анатолія Матвійчука надзвичайно різноманітні за стилем і тематикою: серед них є сповнені ліризмом, торкаються вічних тем призначення і місця людини в світі, людських стосунків, кохання. Ним написано чимало філософських балад, а також веселих і запальних творів, які стали майже народними.
