Микола́й Копе́рник (пол. Mikołaj Kopernik, німецька Nikolaus Kopernikus, лат. Nicolaus Copernicus Torinensis або Thorunensis або Torunensis, ім'я при народженні — Nikolas Koppernigk; 19 лютого 1473, Торунь, нині Польща — 24 травня 1543, Фромборк, нині Польща) — астроном і математик, фізик, правник, дипломат, економіст, канонік та лікар польсько-німецького походження. Автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи.
Більшість дослідників життя Коперника вважає, що його прізвище походить від місцевої назви рудокопів, копачів, котрі видобували мідь, — copper-mining[9]. Є й інше трактування походження прізвища «Коперник» — від назви рослини кріп, яку в цій місцевості масово вирощують і називають «koperek» або «kopernik»[10].
Сам Коперник не надавав великого значення[11] граматиці і орфографії написанню свого імені та прізвища через тогочасні суспільні звичаї і неусталені письмові форми. Прізвище «Коперник» вперше з'явилося у Сілезії в ХІІІ столітті і писалося по-різному латиною в місцевих документах. Саме 1480 року в «торунських книгах» вперше трапляється ім'я та прізвище його батька як Ніклас Коппернік (Niclas Koppernigk)[12][13][14]. Натомість у Краківських купецьких книгах він підписувався як Ніколаус Ніколай з Торуня (Nicolaus Nicolai de Torunia)[15]. А вже 1496 року в Болоньї він, вступаючи до колегіуму, поставив такий підпис: Домінус Ніколаус Копперлінк де Торн — IX грошен (Dominus Nicolaus Kopperlingk de Thorn — IX Groschen)[16][17]. У перекладі українською мовою це означає «пан Ніколаус Копперлінк з Торуня — 9 грошів».
У Падуї Коперник підписався Ніколаус Копернік (Nicolaus Copernik), пізніше — Коппернікус (Coppernicus), натомість на автопортреті, копія якого міститься нині в Ягеллонськім університеті, стоїть автограф самого вченого — Н. Копернік (N. Copernic)[18]. Свої астрономічні праці він підписував іменем Коппернікус (Coppernicus), з двома «п» (так само і в 23 документах з 31 збереженого)[19]. А вже пізніше він уживав тільки одне «п», і на титульному аркуші його праці «De revolutionibus, Rheticus» опубліковано ім'я (у родовому відмінку) Ніколай Копернік (Nicolai Copernici). Очевидно, на ці всі варіанти його прізвища мали вплив французька, італійська й латинська мови. Польська мова тоді ще не постала як національна.
Свою найголовнішу працю, базовану на узагальненні власних тривалих спостережень і підрахунків, «Про обертання небесних сфер» (лат. De revolutionibus orbium coelestium) Коперник опублікував після довгих сумнівів у рік своєї смерті (1543)[35].
У цій роботі науковець постулював зовсім нове розуміння місця Землі і, разом з тим, людини у Всесвіті, виступивши творцем геліоцентричної теорії світу.
Стара геоцентрична теорія облаштування всесвіту, яку сформулював грецький астроном Клавдій Птолемей у ІІ столітті, розглядала Землю як центр світобудови і була панівною серед учених і теологів. Основну думку Коперника коротко викладено на його пам'ятнику у Варшаві:
« Solis stator, Terrae motor («Він зупинив Сонце, зрушив Землю»). «
Довга затримка з публікацією його книги не пов'язана, як це часом стверджується, з побоюваннями переслідувань з боку Церкви, тому що єпископ Гідеман Ґізе, кардинал Миколай Шенберґ, як і учень Георг Йоахім Ретік, давно були знайомі з його теорією і наполягали на публікації книги. Сумніви Коперника були пов'язані з інтуїтивними відчуттями деяких хиб його теорії, переобтяженої зайвими подробицями.
Книга Коперника латиною вийшла накладом 1000 примірників у Нюрнберзі з анонімною передмовою, складеною, найімовірніше, без відома Коперника, де викладені теорії оголошено суто математичними гіпотезами, зручними для обчислень
Президент Литви Гітанас Науседа вітає ініціативу Україну зі створення Кримської платформи та наголошує на необхідності збереження санкцій проти Росії до припинення окупації частини території України.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це він сказав під час виступу у Верховній Раді.
«І хоча минуло 7 років військової агресії, яка зруйнувала міжнародний лад і злагоду в Європі, ми, литовці, і далі твердо кажемо: Крим - це Україна… Ми підтримуємо територіальну цілісність та суверенітет України та вітаємо ініціативу Києва зі створення міжнародної кримської платформи»,- зазначив очільник Литви, виступаючи українською мовою.
Науседа закликав Росію невідкладно виконати вимоги Мінських домовленостей.
«Зів'яле листя» «У Франка є прекрасна річ — лірична драма «Зів'яле листя». Се такі ліки, ніжні вірші, з такою широкою гамою чуства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв...»
Іван Франко. Інтелектуал на службі народу. Номінований на Нобелівську премію, вчений, поет-лірик – і водночас одержимий ідеями соціалізму й утилітарності мистецтва діяч. Він намагався повчати й виховувати – не лише націю, але й молодих авторок. Чому у збірці «Зів’яле листя» не йдеться про дружину Ольгу Хоружинську? Чи справді «Мойсей» – саме той центральний твір, який потрібно вивчати у школі? Як пишуть про Франка сучасні дослідники?
Автор проекту, режисер та виконавець - Олександр Биструшкін Композитор - Михайло Чембержі Передмова - Борис Олійник Портрет Івана Яковича Франка - Андрій Чебикін Поетично-музична композиція "зів'яле листя" У проекті використано тему романса Миколи Віталійовича Лисенка "Безмежне поле"
