Сьогодніродині дітям з українських та змішаних родин в Іспанії, які є учнями Української суботньої школи в Мадриді "Нове Покоління" . Ми запрошуємо їх і батьків та друзів на незвичну подорож -"Мандрівка у космос" України.
Космічна тематика завжди цікавить дітей. Зорі, планети, інопланетяни, ракети, галактика — слова, які заворожують дитину й нашорошують її вушка, а уява творить картини які ми вирішили показати Заслуженому художнику України Олегу Шупляку, якого журналісти нарекли Український Сальвадор Далі. Та Олег Шупляк піднявся више, в земний космос буття українського народу і своїми творами возвеличив Україну до небес.

Ось який космос вирує в душах та серцях українців, які живуть і творять в Європі та Олега Шупляка Маестро Двозорів і картин ілюзій, який живе в Бережанах, а його твори мріє побачити Європа.

#НіколиЗнову #neverаgain
«Вшановуючи мільйони жертв Другої світової війни та пам’ять тих, хто боровся за вільний світ, СКУ закликає міжнародну спільноту визнати уроки історії. Недавня ескалація російської агресії знов довела, яким крихким може бути мир, – зазначив Павло Ґрод, Президент СКУ. – Ми не повинні намагатися задобрити сучасного тирана, який пробує відбудувати Російську імперію та радянську «тюрму поневолених народів».
8 травня, у 76 річницю завершення Другої світової війни в Європі, Світовий Конґрес Українців (СКУ) разом з міжнародною спільнотою вшановує пам’ять мільйонів жертв та вклоняється у вічній подяці тим, хто віддав життя за вільний світ.
Друга світова війна, яка розпочалася у 1939 році з нацистсько-радянського вторгнення та розчленування Польщі, стала найжорстокішою війною в історії людства. Її ціна не піддається підрахунку: тільки в Україні було втрачено понад 8 мільйонів життів, понад 2 мільйони осіб було примусово вивезено. Сьогодні ми віддаємо шану мільйонам українців та українок, які відважно воювали у Другій світовій війні, в тому числі, понад 250 тисячам українців, які служили у збройних силах Польщі, Франції, Британії, США, Канади. Ми у вічному боргу перед ними.

Опинившись між тоталітарними та смертоносними імперіями Гітлера та Сталіна, український народ мужньо боровся з обома окупаційними режимами. Завершення Другої світової війни не принесло миру та свободи Україні. Натомість, сталінський Радянський Союз приніс пригноблення та тиранію Україні та багатьом іншим поневоленим народам Східної Європи.

Сьогодні народ України знов змушений боротися за свою землю та свободу, коли Росія намагається підкорити Україну імперській владі. Росія, сьогоднішній агресор, використовує символи Другої світової війни для виправдання та уславлення окупації Криму та вторгнення на український Донбас. Через фінансовані державою кампанії на кшталт «Безсмертного полку» Росія відбілює жахливі злочини радянського комунізму та утверджує культ сталінської перемоги у Другій світовій війні, використовуючи цю пропаганду для розпалення війни на Донбасі.

«Вшановуючи мільйони жертв Другої світової війни та пам’ять тих, хто боровся за вільний світ, СКУ закликає міжнародну спільноту визнати уроки історії. Недавня ескалація російської агресії знов довела, яким крихким може бути мир, – зазначив Павло Ґрод, Президент СКУ. – Ми не повинні намагатися задобрити сучасного тирана, який пробує відбудувати Російську імперію та радянську «тюрму поневолених народів».
Читати заяву СКУ 🔗https://cutt.ly/dbY6wxR

30 років тому, 17–24 вересня 1989 року, в Чернівцях відбувся перший фестиваль української сучасної пісні та популярної музики «Червона рута». Cвято української музики тривало під пильним контролем КДБ, міліції та Компартії. Втім, навіть пильна увага не завадила тому, що на пісенному святі прозвучав Гімн України і люди розгорнули синьо-жовтні прапори. Фестиваль «Червона рута» став не просто культурною подією, це був вагомий поступ українців у здобутті незалежності Української держави.​
16-17 вересня у Чернівці їхали музиканти, актори, художники, громадські діячі з різних міст і не лише України. Оселялись по готелях, у помешканнях знайомих і рідних, у наметах. Учасники фестивалю пригадують, що знайти нічліг було проблемою, бо спершу чернівчани погоджувалися здавати квартири, а в останній момент відмовили, можливо, через тиск влади.
30 років тому на фестиваль «Червона рута» приїхали близько 50 вокально- інструментальних ансамблів, близько 40 поп-музикантів, 30 рок-гуртів, близько 50 бардів. Загалом було понад 500 виконавців із України, Канади, Аргентини, США, Польщі, тодішніх Югославії і Чехословаччини.

Це був свіжий ковток повітря в українській культурі – українська пісня зазвучала з новою силою. Гурти «ВВ», «Кому вниз»,«Брати Гадюкіни», «Тризубий Стас», «Гуцули», виконавці Віка Врадій, Марічка Бурмака, Андрій Миколайчук, Едуард Драч, Віктор Морозов, Василь Жданкін, Андрій Панчишин і багато-багато інших збирали шквал оплесків.
Тоді Василь Жданкін отримав «Гран-прі» фестивалю, серед лауреатів були Віка Врадій (сценічне ім’я «Сестричка Віка»), «Кому вниз», «Брати Гадюкіни», Едуард Драч, Віктор Морозов,Тарас Курчик, Андрій Миколайчук і ще низка інших митців.

Один із організаторів «Червоної рути» композитор Кирило Стеценко якось зауважив, що тоді фестиваль провіщав незалежність. Це був вибух істини, емоції, щирості. «Червона рута» спалахнула у Чернівцях зіркою, але далі так яскраво вже не світила, хоча вряди-годи фестиваль проводили, але культурною подією стала «Червона рута» саме у 1989 році.
«Це була перша і єдина «Червона рута», де зійшлися емоції, всі бажання, мрії про свою країну. Наступні фестивалі були, але просто інші. Це було піднесення і розуміння того, що народжується нова українська музика, яка була дуже оригінальна і цікава, що народжується своя вільна країна. Про це всі думали і очікували. Від першого фестивалю почався музичний простір, який потім перетворився у шоу-бізнес», – зауважує Тарас Курчик.

У 1989 році у Чернівцях не лише зазвучала україномовна пісня, заявили про себе українські музиканти, там сформувалося середовище людей, які згодом стали активними учасниками Революції на граніті, загалом протестного руху в Україні, люди, які формували громадську думку і творили українську культуру на початку 90-х років.

«Червона рута» була потужною культурною революцією, яка в очах і вухах тих, хто там був, знищила комплекс національної неповноцінності» – так оцінює цей фестиваль Кирило Стеценко, скрипаль і співорганізатор першого фестивалю «Червона рута». «Фестиваль запалив іскру незалежності» – а це вже слова поета і видавця Івана Малковича.

Згадаймо ту атмосферу та пісні:

Підготував Петро Олар за матеріалами ЗМІ та лоступних архівів інтернету
Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/30167325.html

У прикарпатському селі Кричка провели перший фестиваль борщу. 11 господинь та один ґазда з'їхалися із Солотвинської громади, щоб дізнатися, чий борщ найсмачніший. Як все відбувалося та про старовинні рецепти кухарів, розповість Суспільне Карпати.
Перед будинком культури у Кричці розклали польову кухню. Тут у казанах на свіжому повітрі і готували борщ. На сцені кожна господиня та господар отримали фартушок та ложку. І тоді вирушили куховарити.Борщ з чорносливом, "чибриком", грибами. Як у Кричці, що на Прикарпатті.

У самій Кричці смакують борщ без картоплі та квасолі, каже господиня Наталія Князевич: "Хтось дає квасолю, а ми даємо перловку. І я знаю, мені дуже смачний. І хто пробує, каже, що смачний. Та й наш борщ смачний, бо додаємо таке зілля як "чибрик", яке росте в нас на городі"
Усі кухарі погодилися, що одна з основних приправ – чибрик або чебрець. У цій місцевості він смачніший, кажуть.