Жа́нна д'Арк (фр. Jeanne d'Arc, старофр. Jehanne,[9]; приблизно 1412 — 30 травня 1431), прізвисько — Орлеанська Діва (фр. la Pucelle d'Orléans)[10] — вважається національною героїнею Франції за її роль під час Ланкастерської фази Столітньої війни, і була канонізована як католицька свята. Народилася в селянській родині в Домремі-ла-Пюсель на північному сході Франції. Жанна стверджувала, що бачила видіння від архангела Михаїла, Святої Маргарити та святої Катерини Александрійської, що вказували їй підтримати Карла VII та звільнити Францію від англійського панування наприкінці Столітньої війни. На той час, непомазаний король Карл VII відправив Жанну в облогу Орлеана в складі армії допомоги. Вона набула народної популярності після успішного зняття облоги лише за дев'ять днів. Кілька додаткових швидких перемог призвели до коронації Карла VII в Реймсі. Ця довгоочікувана подія підняла французький моральний дух і відкрила шлях до остаточної перемоги французів під Кастільйоном у 1453 році.

Сьогодні 27 березня о 17-00 за Києвом тут буде трансляція онлайн ЗОМ зустрічі з частиною творчої групи нового художнього фільму" Мати Апостолів" створеного на реальних подіях російсько-української війни в програмі Всеукраукраїнського туру цього українського фільму. Сьогодні в нас перша спроба світового туру, Долучайтесь до нашї зустрічі, на ресурсах радіо Українська хвиля з Європи, пишіть свої побажання на пошту порталу "Україна -це українці"
Пісня написана в 2014 році, на початку війни, кліп 2021 року у виконані Марії Маковій став рекламним кліпом фільму "Мати апостолів"

НСЖУ: Всеукраїнська нарада редакторів газет
НСЖУ: Всеукраїнська нарада редакторів газет
ПРОГРАМА ЗАХОДУ:
10:05 - Сергій ТОМІЛЕНКО (Sergiy Tomilenko), голова Національної спілки журналістів України
10:15 - Антон ГЕРАЩЕНКО (Антон Геращенко), заступник Міністра внутрішніх справ України
10:25 - Короткі виступи редакторів-учасників Всеукраїнської наради редакторів
10:35 - Тарас ШЕВЧЕНКО (Taras Shevchenko), заступник Міністра культури та інформаційної політики України

Чинний законопроект «Про медіа» не підтримує 85 відсотків редакторів національних та місцевих газет. Підтримують лише шість відсотків, а дев’ять відсотків або утримуються від підтримки, або не вивчали чи не вважають актуальною цю законодавчу ініціативу. Такими є результати опитування, яке Національна спілка журналістів провела напередодні Всеукраїнської наради редакторів газет, яка пройде 25 березня в онлайн-форматі. Участь в опитуванні щодо актуальних проблем газетної галузі, захисту інформаційного простору та чинних законодавчих ініціатив взяли понад 160 редакторів українських газет.

Як зазначають у НСЖУ, обговорення законопроекту «Про медіа» буде однією із ключових тем заходу.

Сам Коперник не надавав великого значення[11] граматиці і орфографії написанню свого імені та прізвища через тогочасні суспільні звичаї і неусталені письмові форми. Прізвище «Коперник» вперше з'явилося у Сілезії в ХІІІ столітті і писалося по-різному латиною в місцевих документах. Саме 1480 року в «торунських книгах» вперше трапляється ім'я та прізвище його батька як Ніклас Коппернік (Niclas Koppernigk)[12][13][14]. Натомість у Краківських купецьких книгах він підписувався як Ніколаус Ніколай з Торуня (Nicolaus Nicolai de Torunia)[15]. А вже 1496 року в Болоньї він, вступаючи до колегіуму, поставив такий підпис: Домінус Ніколаус Копперлінк де Торн — IX грошен (Dominus Nicolaus Kopperlingk de Thorn — IX Groschen)[16][17]. У перекладі українською мовою це означає «пан Ніколаус Копперлінк з Торуня — 9 грошів».

У Падуї Коперник підписався Ніколаус Копернік (Nicolaus Copernik), пізніше — Коппернікус (Coppernicus), натомість на автопортреті, копія якого міститься нині в Ягеллонськім університеті, стоїть автограф самого вченого — Н. Копернік (N. Copernic)[18]. Свої астрономічні праці він підписував іменем Коппернікус (Coppernicus), з двома «п» (так само і в 23 документах з 31 збереженого)[19]. А вже пізніше він уживав тільки одне «п», і на титульному аркуші його праці «De revolutionibus, Rheticus» опубліковано ім'я (у родовому відмінку) Ніколай Копернік (Nicolai Copernici). Очевидно, на ці всі варіанти його прізвища мали вплив французька, італійська й латинська мови. Польська мова тоді ще не постала як національна.
Свою найголовнішу працю, базовану на узагальненні власних тривалих спостережень і підрахунків, «Про обертання небесних сфер» (лат. De revolutionibus orbium coelestium) Коперник опублікував після довгих сумнівів у рік своєї смерті (1543)[35].

У цій роботі науковець постулював зовсім нове розуміння місця Землі і, разом з тим, людини у Всесвіті, виступивши творцем геліоцентричної теорії світу.

Стара геоцентрична теорія облаштування всесвіту, яку сформулював грецький астроном Клавдій Птолемей у ІІ столітті, розглядала Землю як центр світобудови і була панівною серед учених і теологів. Основну думку Коперника коротко викладено на його пам'ятнику у Варшаві:

« Solis stator, Terrae motor («Він зупинив Сонце, зрушив Землю»). «
Довга затримка з публікацією його книги не пов'язана, як це часом стверджується, з побоюваннями переслідувань з боку Церкви, тому що єпископ Гідеман Ґізе, кардинал Миколай Шенберґ, як і учень Георг Йоахім Ретік, давно були знайомі з його теорією і наполягали на публікації книги. Сумніви Коперника були пов'язані з інтуїтивними відчуттями деяких хиб його теорії, переобтяженої зайвими подробицями.

Книга Коперника латиною вийшла накладом 1000 примірників у Нюрнберзі з анонімною передмовою, складеною, найімовірніше, без відома Коперника, де викладені теорії оголошено суто математичними гіпотезами, зручними для обчислень

«І хоча минуло 7 років військової агресії, яка зруйнувала міжнародний лад і злагоду в Європі, ми, литовці, і далі твердо кажемо: Крим - це Україна… Ми підтримуємо територіальну цілісність та суверенітет України та вітаємо ініціативу Києва зі створення міжнародної кримської платформи»,- зазначив очільник Литви, виступаючи українською мовою.

Науседа закликав Росію невідкладно виконати вимоги Мінських домовленостей.