Русла́н Володи́мирович Кошули́нський (9 вересня 1969 р., місто Львів) — український політик. Народний депутат України VII скликання, заступник голови Верховної Ради (VII скликання). Заступник голови партії, голова Секретаріату Всеукраїнського об'єднання «Свобода». Єдиний кандидат від об'єднаних націоналістичних сил у Президенти України на виборах 2019 року.
[23][24]
У 2006 та 2007 роках балотувався до Верховної Ради України за списком ВО «Свобода».
З серпня 2008 року є заступником голови ВО «Свобода» (Член СНПУ (далі — ВО «Свобода») з 1996 року).
У 2010—2012 роках був головою фракції Всеукраїнського об'єднання «Свобода» у Львівській міській раді, членом постійної депутатської комісії фінансів та планування бюджету.[7]
Був прогульником засідань комісій Львівської міської ради 6 скликання [8].
На парламентських виборах 2012 року Руслан Кошулинський обіймав посаду голови центрального виборчого штабу ВО «Свобода».
У 2012—2014 роках був Народним депутатом України VII скликання. Пройшов до Верховної Ради України за партійним списком Всеукраїнського об'єднання «Свобода» під номером 12.
13 грудня 2012 був обраний Верховною Радою України на посаду заступника Голови Верховної Ради України. «За» проголосували 305 депутатів[9].
Кошулинський на урочистостях з нагоди визволення Краматорська, 05.07.2015
Брав активну участь у Революції Гідності та у всіх найважливіших подіях того часу. 20 лютого 2014 року Руслан, єдиний на той час легітимний представник влади в країні, з власної ініціативи зібрав народних депутатів на засідання Верховної Ради, щоб припинити кровопролиття.[10] Того дня на пропозицію Кошулинського депутати проголосували за усунення Януковича від влади та повернення «Беркуту» на місця дислокації. Рішення, прийняті на тому засіданні ВРУ, стали для світової спільноти підставою визнати зміну влади в Україні легітимною.[10]
20-21 лютого 2014 року одноосібно керував Україною.[11] Очолював тимчасову спеціальну комісію з підготовки проєкту закону про розвиток і застосування мов в Україні (з 4 березня 2014 року).
Після перевиборів 26 жовтня 2014 року «Свобода» до парламенту не потрапила. Отримавши повістку 5 лютого 2015-го, склавши присягу та пройшовши 26-денний навчальний курс на Яворівському полігоні[12], Кошулинський разом з однопартійцями Олексієм Кайдою та Маркіяном Лопачаком відправився артилеристом в АТО у складі у 44 артилерійської бригади.[10][13][14][15][16][17] Проходив службу на Донбасі в званні старшого сержанта. Є учасником комбатантського об'єднання «Легіон Свободи».[18]
У 2015-му закінчив службу, щоб взяти участь у виборах міського голови Львова від ВО «Свобода» (подав документи 27.09.2015[19]). Зумів пройти в другий тур, де здобув 36,86 % голосів, поступившись перемогою чинному міському голові Львова Андрієві Садовому (61,1 %).[10][20][21][22]
З листопада 2015 року — депутат Львівської обласної ради. У вересні 2018 року ініціював законопроєкт «Про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Львівської області».
Підтримка Кошулинського за регіонами на Виборах Президента України 2019
У листопаді 2018 року «С14», «Свобода», «Правий сектор», «ОУН» та «КУН» висунули Руслана Кошулинського єдиним кандидатом на пост Президента України від націоналістичних сил.[25] Його також як єдиного кандидата підтримав командувач Української добровольчої армії Дмитро Ярош.[26][27]
На посаду Президента України Кошулинського підтримали також Брати Капранови[28][29][30], легендарний сотник УПА Мирослав Симчич («Кривоніс»)[31][32], відомий музичний продюсер і власник музичної компанії Navsi100 Захар Клименко[33], український письменник, актор і телеведучий Антін Мухарський[34], політичний аналітик Юрій Михальчишин[35]. Під час XL з'їзду партії ВО «Свобода» Кошулинського також підтримали запрошені гості, зокрема: комбатант Української повстанської армії Теодор Дячун[30]; дитяча письменниця Лариса Ніцой[30][36]; лідер гурту «Кому Вниз» Андрій Середа[30]; лідер гурту «Гайдамаки» Олександр Ярмола[37]; перший генпрокурор України Віктор Шишкін[30][38]; письменник Михайло Слабошпицький[30][39]; мовознавець, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко[30][40]; голова ОУН Богдан Червак[30]; український кінорежисер, сценарист, актор, академік Національної академії мистецтв України Михайло Іллєнко[41]; відомий український письменник-сатирик, публіцист Євген Дудар[37]; народна артистка України Людмила Єфименко[37].
23 січня 2019 року подав документи на офіційну реєстрацію кандидатом у Президенти України в Центральну виборчу комісію.[42] Під час кампанії виборів Президента України 2019 року громадські активісти фіксували одноразово наявність політичної агітаційної продукції, у крамниці в Ромнах, з ім'ям кандидата без вихідних даних[43]
Кошулинський балотувався на виборах мера Львова, що відбулися 25 жовтня 2020-го року.[44]. Отримав 22 123 голоси, або 9,74% і не потрапив до другого туру виборів. Балотувався на довиборах до Верховної Ради України по 87 окрузі (Івано-Франківщина), що відбулися 28 березня 2021 року. Зайняв третє місце, 28,86%, 13 927 голосів.
