Сучасний український фільм "Довбуш", режисером якого є Олеся Саніна, став однією з наймасштабніших кінопрем'єр в історії українського кінематографу. Стрічка розповідає про життя легендарного народного героя Карпат — Олексу Довбуша, якого називають українським Робін Гудом.
Сюжет фільму розказаний динамічно, на початку навіть занадто — різкі стрибки флешбеками та шматками у часі змішуються в один пласт подій, де все відбувається одночасно. З режисерського погляду, прийом яскравий та захопливий, але на рівні оповіді вхопити сюжетні лінії стає важкувато. Проте згодом наратив вирівнюється, емоційне підключення до героїв спрацьовує і глядачі опиняються у захопливій пригоді серед карпатських лісів, з елементами гумору та режисерськими прийомами кримінальних стрічок Гая Річі (у фільмі буквально звучить музичний супровід, який своїми мотивами дуже близько нагадує композицію Growing Up Londinium, яка стала частиною саундтреку "Меча Короля Артура"). Такий вибір акцентів є незвичним, але від цього не менш блискучим для українського кіно: створити історію про національного героя, яка містить історичне тло, але при цьому є динамічною та осучасненою.
Хоча "Довбуш" і несе важливий посил про захист народу та українську ідентичність, фільм не ставиться до себе надто серйозно, від чого тільки виграє. Схожу стилістику мала інша українська стрічка — "Безславні кріпаки", яка гралася з образом Тараса Шевченка та його "монументальністю". У цьому фільмі також знімався Стрельников (Олекса Довбуш) у ролі благородного самурая, тож цілком можливо, що через десятки років українські глядачі дивитимуться ретроспективу його фільмів в історичному контексті.
Візуально у стрічці вистачає заявленої епічності та видовищності. Вона проявляється не тільки у колоритних локаціях та розкішних костюмах, а й в увазі до деталей. Відчувається, що над кожним кадром пророблена кропітка робота, що нічого не з'являється на екрані "просто тому що так сталося".
У контексті повномасштабного вторгнення Росії в Україну значущість фільму зростає в рази (що зараз актуально для творів будь-якої сфери українського мистецтва). Перегляд яскраво екранізованої легенди про українського героя, який бореться за незалежність своїх людей проти загарбників, безсумнівно, викликає велику палітру емоцій в умовах сьогодення.
Це не лише кіно про минуле, а й нагадування про цінності боротьби за свободу, актуальні й у сьогоденні.
