Ще той папір від часу не зотлів
і пам’ятка лишилась людям здавна,
де за неграмотних французьких королів
підписувалась Ганна Ярославна.
(Ліна Костенко)
Русь-Україна – могутня держава, розквіт якої припадає на кінець Х – початок ХІ століття. Одним з правителів, які привели країну на цю вершину, був Ярослав Мудрий, відомий як реформатор і просвітник, що заснував Софійський собор у Києві і створив першу на Русі бібліотеку. За часи його правління створювались літописи і розвивалось іконописання, відкривались школи та бібліотеки, на церковнословянську мову було перекладено безліч книжок.
Київ у XI столітті був найбільшою столицею в Європі. Місто було у 10 разів більшим за Париж, та у 50 разів більшим за Лондон. А Москви... взагалі не було.
Вся Європа, без виключення, мала родинні зв'язки з Київською Руссю - Україною ! За 100 років до заснування села москва....
Саме в цей час піднесення, в 1024 році, в Києві, столиці Русі- України, народилася, напевно, найвідоміша дочка правителя, Ганна Ярославна. Разом зі своїми братами та сестрами, княжна отримала хорошу освіту. Вона вивчала математику, граматику, зналася на історії та володіла грецькою мовою і латиною. У палатах князя проходили культурні вечори, на яких виступали поети, скоморохи та музиканти. Про чарівну вроду і добре серце Ганни ширились чутки по всій Європі.
Коли дочка виросла, великий князь став обирати для неї гідну партію. Ярослав був мудрим політиком і хотів за допомогою шлюбів власних дітей з європейськими монархами укріпити зовнішньополітичні зв’язки.
У 1048 році французькі посланці прибули до Києва, шукаючи наречену для короля Генріха I.
Довго вагався князь, та французький король Генріх І своєю наполегливістю виборов згоду на шлюб із Ганною.
Ганна Ярославна, як і будь-яка дівчина, мріяла про чарівного принца і казкову країну, в якій вони будуть жити і правити.
Та, нажаль, її чоловіком став доволі не молодий король Франції, перша дружина якого померла, і політичне становище його було доволі не стабільним. Шлюб із українською князівною мав укріпити його положення та надати підтримку могутньої держави.
Подолавши більше двох тисяч кілометрів за два місяці, проїхавши майже через всю східну Європу та вивчивши французьку мову, Ганна приїхала в невеличке містечко Санліс.
Після першого ж знайомства з нареченим всі надії та мрії княжни розсипались, наче картковий будиночок. Генріх був пятидесятирічний, грузний та похмурий чоловік.
Але не дивлячись на це, 19 травня 1051 року у соборі Реймса відбулось вінчання та коронація Ганни Ярославни, як королеви Франції.
Так регіна (лат. regina «королева») Ганна Ярославна видана заміж за Генріха І, стає першою і єдиною королевою Франції тих часів, котра мала високу інтелігентність, освіту й володіла правом "державної печаті".
Її прибуття у Францію спричинило сенсацію, оскільки вона привезла із собою книжки, інкрустовані коштовним камінням, ікони та церковні реліквії, що свідчило про високий культурний рівень Русі - України.
Проте король не оцінив її старань, бо придворні не знали грамоти та не вміли читати.
У Франції ХІ століття були освіченими лише священнослужителі. Більше того, Париж 1051 року не мав каналізації, був брудним і смердючим. Місцеві жителі викидали сміття з вікон на вулицю, не мились, бо вважали це смертним гріхом, і їли руками.
Ось фрагмент листа Ганни Ярославни до Києва, датований 1051 роком: "Батьку, в яку варварську країну ти мене послав? Тут житла похмурі, церкви потворні і звичаї жахливі… Ти казав, що французи – розумний народ, а вони навіть письма не знають. Показала книжку королю. Він поморщився гидливо і каже: “Я не священик, щоб стільки читати! У нас в Європі жоден король читати не вміє ..."
Щодня вона засинала з думкою, що завтра ж утече з цієї похмурої та брудної країни, але щоранку просиналась і мусила виконувати роль, яку поклали на неї батько та доля.
Тому королева вирішила виправити ситуацію та почала навчати грамоті короля та придворних, а також змусила їх користуватися виделками. Мудрість та дипломатичні якості, яким навчали її вдома, дозволили Ганні завоювати прихильність не тільки французів, а й навіть Папи Римського Миколи ІІ.
Вона була єдиною жінкою, яка вела з ним переписку.
Шлюб Ганни і Генріха став міцним політичним союзом. Вона швидко здобула повагу французької знаті за свою мудрість, рішучість і благочестивість. Ганна активно брала участь у політичному житті королівства, підписувала документи разом із чоловіком і навіть після його смерті зберегла вплив на державні справи як регент при малолітньому синові Філіпі I.
Королева Ганна, яка володіла декількома мовами, включно з латинською, активно підтримувала культурні й релігійні ініціативи у Франції. Вона заснувала монастир Святої Марії в Санлісі, стала патроном ряду церков та монастирів, сприяла будівництву й розвиткові освітніх закладів. Завдяки Ганні були налагоджені контакти між Руссю-Україною та Францією, що сприяло розвитку торгівлі, обміну знаннями та культурними цінностями.
Ганна залишила глибокий слід в історії Франції як мудра і сильна королева. Вона стала матір’ю трьох дітей: Філіпа I, Роберта і Емми. Її старший син, Філіп I, став королем Франції і продовжив правління династії Капетингів.
Ганна Ярославна – видатна постать в історії України та Європи, символ культури, мудрості і політичної сили Русі - України. Вона зробила неоціненний внесок у розвиток Франції, поширюючи культуру, знання і духовні цінності. Її спадок живе донині, відзначаючи важливість діалогу між цивілізаціями та співпраці між народами.
У 2017 році Україна і Франція спільно відзначили 1000-річчя від народження Ганни Ярославни. З цієї нагоди в Києві пройшли виставки, конференції та культурні заходи, присвячені її життю та діяльності. У місті Санліс відбулося урочисте відкриття пам’ятного знаку та музейної експозиції, присвяченої королеві Русі -України.
Франція продовжує вшановувати пам’ять про Ганну Ярославну як мудру і благочестиву королеву, що зробила значний внесок у розвиток французької культури та історії. Її роль у зміцненні політичних зв’язків між Руссю - Україною та Європою вважається одним з перших прикладів дипломатичних відносин між Сходом і Заходом.
Підготувала Ірина Омельченко ОМІРА
