Ігор Данилейко : - Дякую кожному, хто вірить і любить свою землю та зберігає в серці відданість Україні.

У цей складний час, коли наша Вітчизна мужньо протистоїть загрозам, я прагну поділитися своїм поетичним словом. Цей вірш — відгук душі на біль і силу нашого народу, на молитви й надії, що ведуть нас уперед. Дякую кожному, хто вірить і любить свою землю та зберігає в серці відданість Україні.

ГОРИТЬ ЗЕМЛЯ, ПРОСЯКНУТА ЖИТТЯМ,

Горить земля, просякнута життям,
А світ мовчить, боїться устрявати...
Надія ще живе серцебиттям —
Чи буде хтось Вкраїну так кохати?,

Як мій народ нескорений, міцний,
У голоді не знищений, живучий,
Терновий шлях, як каторга страшний -
Свободи смак солодкий і пекучий.

Що буде далі, Боже, поможи,
Врятуй людей від лютої неволі
Цвіт нації нащадкам збережи,
Благослови на щастя наші долі.

Ісусе, глянь: розп'ято стільки міст,
Немов життя нічого не вартує.
Пекельного орла безжальний хист
Ненавистю до ближнього лютує.

Почуй нас, грішних, Боже, в молитвах,
Не відвернись — навколішки благаю.
Здолай зневіру, розбрат cмерті жах,
Даруй шляхи життя земного раю.

Вставай, народе, за життя борись!
Зірви назавжди ярма і кайдани,
В священній Перемозі освятись,
Свободою зціли душевні рани!

© Автор: Ігор Данилейко
04.11.2024р.