Картина Юрія Нагулко "Дума"
На горизонті засяяла яскрава зірка поетеси і письменниці, українки Ірини Омельченко (ОМІРА). Одночасно вона є Майстринею Далекого Сходу і Вчителем відичних знань. За освітою радіо-фізик. Закінчила з відзнакою Національний Дніпропетровський університет, зробивши наукове відкриття у сфері створення програми діагностики здоров'я людини за допомогою газоразрядної діагностики (ефект Кірліана), яке зафіксоване у дипломній роботі. Але знайшла себе в поезії, прозі і дослідженнях відичних знань, а також законів, символів, знаків і циклів Всесвіту. Результати досліджень ОМІРА виклала у віршах і прозі, які опубліковані у книзі «Українські Волхви. Пробудження» (Київ, 2024) та в інтернет виданнях «Український репортер», «Україна молода», радіо Українська хвиля з Європи, Незалежний Медіа Форум та іншими.. Висновки досліджень вражаючі і фантастичні. Щоб осягнути все необхідно читати і ще раз читати її творчість.
Ірина Омельченко стверджує, що Україна – це Месія Людства, місія України врятувати світ від ядерної пожежі, Україна – це наставник і провідник майбутньої цивілізації, майбутнє України бути Духовним і інтелектуальним центром об’єднаної Європи. …
УКРАЇНА
Творець! Ти зробив мене сильною,
Стійкою і неповторною,
В душі як лелека вільною,
У часі як джерело невтомною.
Творець! Ти створив мене вічною,
Священним Вогнем, що не згасає,
Сама із себе хвилею магічною
Жовто-блакитною птицею воскресаю.
Моє серце - кришталь надрів земних,
Дніпро мої вени, тіло - лани,
А Сила в любові рідних дітей моїх -
Українського РОДУ, який породив Ти.
Створене Богом непідвладне нікому,
Нерозривний зв'язок навіки від Батька до сина,
Тисячоліттями сяє Воля в Трисилі святому,
Непохитно стоїть і переможе Твоя Україна!!!
ІДУ ДО СЕБЕ
Іду до себе, до своїх джерел,
Де над ланами давньої Аратти
Кружляє в просторі блакитному орел,
І сходить Сонце над пшеничним златом.
Іду до себе крізь трипільській код,
Сакральні горщики у пращурів в руках
Залишили нам крізь віки — коловорот,
Яким торує в небесах Чумацький шлях.
Іду до себе, де степів безкрай,
Де Дух козацький, Воля, Сила, Правда,
Тут ясні зорі, тут цвіте розмай,
І ця Любов навік найвища влада.
Іду до себе по святій землі,
З курганів скіфських віють давні вітри,
Дихання їх, як співи кобзарів,
Щоб не забули ХТО МИ Є — Дажбога діти.
«Пізнаєш Істину — і ввійде Сонце в кров твою»,
І відродиться в серці Світло Роду,
Як Сонце вічні ми, непереможні у бою,
І це наш ген, нема якому переводу.
КОД УКРАЇНЦІВ
З нами Бог, з нами Світло і Правда,
Ми єдині в любові до своєї країни,
Нам вирішувати, яке буде завтра
Повсякчас, на віки вічні і нині.
Сила Духовна і свободолюбивість
Вкарбовані в генетичному коді,
В темні часи ми руки Божі — Його справедливість,
Світло, яке не згасає в нашім народі.
Зміниться все, сплине час, але в кожному поколінні
Відродиться те, що як Сонце сходити буде
Повсякчас, на віки вічні і нині:
Ми, Українці, на вільній землі — вільнії люди!
ЦЕ НАША ДОЛЯ
На зоряних шляхах Творець посіяв квіти:
Блакитні наче небо, як сонце золоті,
Зійшли козацьким родом вільні діти,
Бо як на Небі, так і на Землі.
Чи може хтось майбутнє зупинити,
Чи може Сонце Українське не зійти?!
Це наша доля — Перемогти і вічно жити,
Бо як на Небі, так і на Землі!
УКРАЇНСЬКА ЛЮБОВ
Ми свою захищаєм Любов:
Свою землю в колоссях спілих,
Своє небо в пташиних співах,
Де лелекі кружляють знов.
Ця Любов сенс і зміст буття,
В наше літо увірвався лютий,
Та ніколи не був так почутий
Крізь віки Заповіт Кобзаря.
Вбити ворога — це про Любов
До Землі, що життя зростила,
Своїм хлібом святим причастила,
Бо її дух — Христова кров.
Цю Любов ми ввібрали в себе,
Все життя пізнаєм крок за кроком,
Що на цій землі ми діти Бога,
Так було споконвіку, так є.
Об’єднала Вона весь наш Рід,
Дух козацький вказав нам дорогу,
Ми приречені на ПЕРЕМОГУ,
Бо Любов наша змінює Світ.
УКРАЇНСЬКИЙ ФЕНІКС
Де брати сили в цей нелегкий час?
Як кожну відновить клітину?
У нас є Сонце й небо про запас,
І вільний вітер з подихом полину.
У наших венах кров далеких зір,
З землею пращурів з’єдналась воєдино,
Як водограй стрімкий з Карпатських гір,
Потік життя вирує безупинно.
Бог не дає випробувань, що вище сил,
Була і буде вічно Україна!
Хто б не напав на неї, хто б не полонив,
Воскресне з попелу і проросте в руїнах.
Самі із себе народжуємось знов,
Як рух Землі навколо Сонця — вічний еліпс
Так нас веде й відроджує Любов,
Уже розправив крила український Фенікс!
МЕЧ АРЕЯ
Ми прийшли в найтемніші часи
Першим променем ранку Сварога,
Щоб схилилися Терези
З нашим проявом до чаші Бога.
Сходить Сонце Велике і з ним
Згуртувалися Воїни Світла,
Що освячені Духом Святим —
Між пітьмою і Світлом йде битва.
Меч Арея, як Сонячний Хрест,
Всі «кремлівські зірки» спопеляє.
І світанок, торкнувшись небес,
На весь Світ «Щедрик» наш заспіває!
КОЛИСКОВА
Десь далеко-далеко за хмарою,
У якомусь чарівному місці
Ходить Місяць із Зірочкою парою,
Колискові співаючи пісні.
Розливаються срібною хвилею
По Чумацькому шляху зірковому
Сни казкові, летючі до вирію,
Наче пташки за колисковою.
Ніч над скринею схилилась безоднею,
І турботливо зорі розвісила,
Доторкнувшись до щічки долонею,
Спить дитя дивом цим заколисане.
Спить малеча в обіймах у Всесвіту,
Сни шепочуть їй ніжно над скронею,
Бо ведуть між собою тихо бесіду,
Щоб щасливою здійснитись долею.
ФОРПОСТ ЖИТТЯ
Творцем благословенні стоїмо
У хвилях сонячного водоспаду,
Священну землю цю боронимо —
Нашу Вкраїну, сонячну Аратту.
Проміння Волі, що в серцях горить —
Форпост життя для існування Світу,
Жовто-блакитний прапор майорить,
Як Перемога Світла — нині і до віку.
ХТО МИ, УКРАЇНЦІ?
Хто ми, Українці? В чом сила народу,
Що стільки випробувань має пройти,
Щоб все подолати заради Свободи,
І вільними стати на рідній землі!
Хто ми, Українці? Ми — сила Духовна,
Ніким нездоланна, безмежна, свята,
Ми — ціла Галактика зорями повна,
І кожен з нас — сонячна зірка добра.
Не всіх гріє Сонце, вогнем обпікає,
Щоб зникли, як пліснява, всі вороги,
Коли Воно зійде над небокраєм,
Вкраїни, що з нами боронять Боги…
Підготував Петро Олар
