Ми знали і пишалися, що серед Жінок-снайперів Другої світової війни — як феномен радянської армії, близько двох тисяч жінок пройшли бойову підготовку і брали безпосередню участь у бойових діях.А яка реальна картина зараз, кім медиків і волонтерів як допомагають наближати Перемогу українські жінки, Про ці майже секретні дані радіо українська хвиля з Європи досліджує сучасний стан в Інтерв'ю українського журналіста Петра Олара з професором Джуліо де Ніколаїс д'Аффлітто , експертом з геополітики, втілює спадщину командування та стратегії, що нагадує суть відомого девізу Цезаря «Veni, vidi, vici» — швидкість, рішення та Перемога.
Я знаю у вас є офіційні дані Міноборони України і ви спілкуєтесь з жінками біженками та емігрантками з України , що сьогодні проживать в Італії. Навіть запис у вашому блокноті розкриє секрет, що є у нашому заголовку до цього інтервʼю. Так Понад 70 000 жінок служать у Збройних Силах України (за даними Міноборони). Це приблизно 20 % більше, ніж у 2022 році. Жінки служать на різних посадах — від штабних і технічних до бойових. Участь у бойових і фронтових ролях
Понад 5 500 жінок залучено безпосередньо до бойових дій на передовій. Жінки працюють як медики, операторки БПЛА (дрони), звʼязківці, сапери, розвідниці, снайперки, техніки, командири підрозділів — у багатьох ролях, раніше традиційно чоловічих. Також з’являються спеціалізовані підрозділи, де жінки виконують бойові функції, наприклад, повністю жіночі екіпажі ударних безпілотників.
Карʼєрне зростання та керівні посади
Українське законодавство дозволяє жінкам обіймати будь-які військові посади, включно з командними та керівними, без обмежень за статтю.
Вони мають рівні права на карʼєрне зростання, отримання військових звань і доступ до військової освіти.
Жінки представлені в керівництві частин і відділів, хоча конкретних ширших даних про 70 000 жінок саме на керівних посадах немає у відкритих джерелах — але багато жінок служать на рівнях офіцерських і відповідальних позиціях у ланці управління та спеціалістів.
Загальні тенденції та виклики Після початку повномасштабної війни кількість жінок у ЗСУ значно зросла, також завдяки законодавчим змінам, які надали жінкам доступ до всіх військових спеціальностей і рівних можливостей.Незважаючи на це, у деяких підрозділах все ще існують стереотипи та барʼєри, і армія продовжує адаптуватися до рівної участі жінок.
Жінки не підлягають загальній мобілізації в Україні, але добровільно можуть укласти контракт і служити у всіх дозволених сферах.
Професоре, за останні роки присутність жінок у Збройних силах України різко зросла. Про які цифри йдеться сьогодні?
Сьогодні ми говоримо про приблизно 70 000 жінок, які служать у Збройних силах України. Це надзвичайно значна цифра, оскільки вона свідчить не лише про розширення робочої сили, а й про глибокі зміни в структурі армії, коли жінки працюють у змішаних батальйонах та на реальних оперативних посадах.
Які саме ці нові операційні посади виконують жінки?
Жінки зараз присутні в секторах, які традиційно вважалися чоловічими: мотопіхота, артилерія, повітряні сили та територіальна оборона. Це не допоміжні ролі, а бойові та технічні завдання, часто безпосередньо на передовій. Це демонструє повну оперативну інтеграцію в рамках підрозділів.
Чи стосується ця інтеграція також змішаних батальйонів?
Так, і це один із найінноваційніших аспектів. У багатьох підрозділах чоловіки та жінки діють пліч-о-пліч у змішаних батальйонах, як у мотопіхоті, так і в артилерії. Така конфігурація зміцнила внутрішню згуртованість та покращила загальну оперативну спроможність армії в польових умовах.
Ще однією важливою сферою сучасної війни є дрони. Яку роль відіграють жінки в цьому секторі?
Роль жінок у використанні дронів стала центральною. Жінки працюють пілотами БПЛА, аналітиками зображень, координаторами розвідувальних місій та артилерійською вогневою підтримкою. У багатьох випадках вони безпосередньо інтегровані до бойових підрозділів, сприяючи ідентифікації цілей та управлінню польовими операціями в режимі реального часу. Це робить їх активною та вирішальною частиною тактичного ланцюга прийняття рішень.
Чи є конкретні історії, які можуть проілюструвати вплив жінок у цій галузі?
Звісно. Візьмемо, наприклад, Монку: вона залишила цивільну роботу за кордоном, щоб вступити на службу, і тепер літає на дронах для розвідувальних та атакувальних місій. Або Оксану Рубаняк, яка очолює компанію з виробництва озброєних дронів і входить до списку «30 до 30» за версією Forbes Україна, демонструючи лідерські якості та технічні знання. Також є Василиса Чередніченко, яка пройшла шлях від барменки та медички до операторки дронів на передовій, інтегруючи технології та бойові дії на передовій. Ці історії демонструють, що українські жінки не лише беруть участь у війні, а й керують складними операціями та впроваджують інновації у військовій тактиці.
Щодо теми командування, то останніми роками точилися розмови про значне збільшення кількості жінок-офіцерів. Яка поточна картина?
Ключовим висновком є збільшення кількості жінок серед офіцерського складу української армії: з 4% до 21% лише за кілька років. Це дозволило їм отримати доступ до конкретних керівних посад. Сьогодні ми знаходимо жінок-офіцерів на посадах командирів взводів, командирів підрозділів і навіть командирів батальйонів територіальної оборони.
Які обов'язки передбачають ці посади?
Надзвичайно високий рівень відповідальності. Жінки-офіцери керують бойовими силами, планують операції, координують особовий склад та техніку в польових умовах, а також приймають тактичні рішення в складних ситуаціях. У деяких бригадах вони безпосередньо керують змішаними підрозділами на передовій, безпосередньо сприяючи згуртованості та оперативній ефективності.
Чи можемо ми тоді говорити про культурні, а також військові зміни?
Безсумнівно. Ця еволюція відображає як потребу в особовому складі, так і зростаючу впевненість у професіоналізмі жінок на тактичних та керівних посадах. Жінки-командири та оператори зараз є невід'ємною частиною бойових сил України та демонструють лідерство як у традиційних бойових діях, так і в технологічно просунутих операціях.
На завершення, яке стратегічне значення цієї трансформації?
Значення цього надзвичайно важливе: жінки тепер є структурним компонентом української армії. Від піхоти до артилерії, від повітряних сил до використання безпілотників і навіть на командних посадах, вони демонструють оперативні можливості та лідерство в бойових діях та складних операціях. Ця зміна має мати тривалий вплив на доктрину та ефективність армії, що є переможним козирем проти російської окупаційної армії, яка досі зводить жінок лише до постачання та медичних ролей.
