«Для мене вишивка стала символом моєї любові до Тараса Шевченка. Його поезія стільки зайняла мою увагу, що не можу уявити своє життя без нього. Тарас Шевченко вкорінився в мою душу і став невід'ємною частиною мого існування» - розповідає Іван Рябчук , про те яке має значення для нього вишивка.
Український художник Іван Рябчук планує відкрити свою виставку картин у приміщенні українського центру у Вільнюсі 18 травня 2023 року,то його внесок у всесвітній день вишиванки. Це захоплююча подія, яка залучає глядачів у світ унікальної творчості цього талановитого вишивальника. З нетерпінням ми зустрілися з Іваном Рябчуком, щоб розповісти про його неймовірні роботи та поговорити про його професійний шлях, який він обрав.
Становлення вишивальника Івана Рябчука
Українська вишивка завжди була символом національної культури і традицій. Однак, серед видатних майстрів вишивки особливе місце посідає Іван Рябчук. Його роботи зачаровують своєю вишуканістю, неперевершеним майстерством та унікальним дизайном.
Іван Рябчук народився і виріс в Україні. З посмішкою на обличчі розповідає, що саме через свою матір він став захоплюватися вишивкою. Спостерігаючи, як вона вишивала він вирішив, після виходу на пенсію, продовжити її справу. Зараз вишивка - стала його улюбленим хобі, яке він безмежно любить.
Протягом багатьох років він працював вчителем музики в Умані, де разом зі своєю дружиною Валентиною допомагав молодим талановитим музикантам розвиватися. Проте, пізніше вони прийняли рішення повернутись до батьківщини Валентини, в чудове місто-герой Ірпінь. Тут Іван Іванович розпочав займатися вишивкою картин, які присвятив великому українському поету Тарасу Шевченку.
Іван Рябчук і його шлях до вишитих картин Тараса Шевченка
Іван Рябчук знайшов своє справжнє покликання у вишивці. Він спочатку займався вишивкою скатертин, рушників та вишиванок для дітей, а вже ближче до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка він відчув необхідність створити, щось більш грандіозне і виразне. Так почалася його робота над вишитими картинами, які присвячені Тарасу Шевченку.
Кожен хрестик, нанесений Іваном Рябчуком своїми вправними руками, пронизаний душею та виражає глибоке почуття. Наразі він створив понад 70 вишитих картин, які припадуть до душі всім любителям мистецтва та української культури.
Звичайна, добре освітлена веранда стала робочим простором для Івана Рябчука, де народжувалися його вишивані шедеври на честь Шевченка.
«Тарас Шевченко не лише видатний культурний діяч, але й символ та ідеолог. В Україні немає кращої постаті, ніж Шевченко» – переконливо заявляє Іван Іванович.
Творче натхнення Івана Рябчука у вишиванках на честь Тараса Шевченка
Вишиті картини Рябчука, присвячені Тарасу Шевченку, втілюють не тільки неперевершений національний орнамент та портрети великого поета, але й поєднують у собі вірші самого вишивальника. Із задоволенням, під час роботи над вишивкою, Іван Рябчук придумує власні вірші, які ніби прокидають його натхнення. Цей творчий процес додає особливого шарму та емоційної ваги до робіт Рябчука
Техніка вишивки
"Почав хрестиком і закінчу хрестиком" - так звучить філософія Івана Рябчука, для якого хрестик став надзвичайно цінним і рідним. Бісерова вишивка або машинна вишивка не відповідають його стилю, адже він насолоджується кожним стежком хрестика і віддає перевагу ручній вишивці. Він стверджує, що цей процес вимагає багато уваги, терпіння і часу, які машина не зможе зрозуміти.
У своїх роботах Іван Рябчук використовує техніку хрестиком, але додав до неї свою особливість: зворотна сторона вишивки виглядає гладко без вузликів і переходів. Цю техніку він самостійно розробив, що надає вишивці більшої завершеності та естетичного вигляду. Час, який йому потрібен на виконання роботи, залежить від розміру картини та складності мотиву.
Народні орнаменти, що використовуються на картинках Рябчука, були успадковані від його матері. Щодо портретів та візерунків, вишивальник користується книжечкою, яку подарував йому Григорій Кисіль, його близький знайомий, викладач Гадяцького училища культури ім. І. П. Котляревського. У цій книжечці представлені вишиті українські орнаменти, шрифти та тематичні композиції, виконані хрестиком. Іван Рябчук висловлює свою вдячність за цю книгу та можливість познайомитися з такою видатною людиною, оскільки завдяки цьому його роботи набувають ще більшої цікавості.
Вишивка як укріплення духу: Іван Рябчук та його творчість під час воєнного конфлікту
Під час повномасштабного вторгнення, вишивальник разом із дружиною знаходилися в Ірпені, де панувала надзвичайна напруженість. Вони змогли переїхати до Умані на короткий термін, але все одно повернулись, щоб відновити свій дім після нашестя ворога. Навіть в умовах війни, це не перешкодило Івану Рябчуку продовжувати свою вишивальницьку діяльність. Саме під час подій 2022 року він створив свої найкращі картини, зокрема "Думи мої, думи мої" та "Гайдамаки". Під час вишивання Іван Іванович здатний відволікти увагу від жахливих новин та приносити собі трохи спокою та радості.
Європейська єдність на вишивці: Рушник Івана Рябчука як символ подій в Україні
Після подій Майдану в 2014 році, Іван Іванович отримав натхнення створити рушник, що символізуватиме "Європейську єдність". Його надихнув і організував поїздку У 2015 році кінорежисер Петро Олар та журналіст Анна Агішева. Символічно, щоб на трьохметровому льяному полотні, розпочати рушник Європейської єдністі вирішили розпочати роботу над цим проектом на вершині Говерли. Потім, разом з виставкою робіт Івана Івановича вирушили до міст Таураги, Тракаю, у Литві, де зробили перші хрестики литовського прапора на рушнику. Повернувши з Європи Іиван Іванович натхненно взявся за роботу, відмічаючи дні сходами та заходими сонця. Ряд обставин змусив зробити тривалу перерву. Та в 2022 році, коли ірпінці по особливому відчули єдність та допомогу їм з Європи, вишивальник вирішив зосередитись на роботі щодня, і на сьогоднішній день успішно завершив вишивку рушника, залишились тільки останні штрихи.
Іван Рябчук планує представити цей рушник на виставці в Європі. Рушник не просто шитий виріб, він має глибоке символічне значення, оскільки відображає події, що відбуваються в Україні. У центрі рушника зображено Україну, оточену країнами, які на сьогоднішній день стали її союзниками.
Зустріч з Іваном Рябчуком залишила величезне враження на мене, його відданість та впевненість у справі вишивки і глибокі почуття, які він висловлював про неї та Тараса Шевченка, вразили мене найбільше.
Під час нашої розмови Іван Рябчук неодмінно наголошував, що вишивка - це не просто рукоділля, але й справжнє мистецтво, яке має глибокі духовні корені і творчу силу українського народу. Кожен хрестик, кожна нитка, які переплітаються на його роботах, несуть у собі більше, ніж просто красу та розкіш. Вони стають живими символами української ідентичності, передають споконвічні традиції, історію і народну мудрість.
Виставка "Вишитий кобзар" - це не просто показ витворів майстерності, але і поглиблене сприйняття українського народу, його духовності та культурних цінностей через прекрасне мистецтво вишивки. Кожна експозиція на виставці розповідає свою унікальну історію, привертає увагу до глибини символіки та вишуканості вишитих візерунків.
Мені стало зрозуміло, що Іван Рябчук - не просто майстер вишивки, але й патріот, який прагне прославити українську культуру через свої картини. Він втілює в собі поєднання традиційних технік із сучасним підходом, надаючи вишивці нове життя та значення.
Марія Дзюба Вільнюс
