Левко Дутківський:«Треба співати не чуже, а своє рідне, українське»
17 Травня, 2023
До мене, вже опівночі, зателефонував з Парижу Остап Савчук, і попередив що є сумна звістка...
У рідних Чернівцях, в кардіологічному центрі, після перенесеного інфаркту і коронавірусу 16 травня 2023 року близько 20 години помер один із основоположників української естрадної пісні, великий вчитель, композитор, музикант і стратег Левко Дутківський. До 80 повних літ додалося лише 37 мучених і хворобливих днів. Легенда української естради, засновник славнозвісного на весь світ ВІА «Смерічка»…
У новорічну ніч 1967 року Левко Тарасович відчув Господнє призначення і з цієї дороги не схибив ніколи — «Треба співати не чуже, а своє рідне, українське».
У житті мав дане йому Богом щастя: створити славнозвісний, не схожий на будь–який інший колектив, ансамбль “Смерічка” та, знайшовши нову музичну хвилю, визначити його творче спрямування. Саме він підхопив європейську хвилю біг–біту в далекому 1966 році в невеличкому буковинському районному містечку Вижниці і перший почав поєднувати тогочасні ритми, гармонію поп– та рок–музики з народним гуцульським, буковинським, загальноукраїнським мелосом і фольклором, виробляючи таким чином свій власний стиль, створивши високопрофесійний колектив, на який рівнялися, в якого вчилися. Ще ніхто не ансамблів, які з’явилися набагато пізніше), а з всесоюзного радіо– і телеефіру звучала українська пісня у виконанні ”Смерічки” (тоді ще самодіяльного колективу Вижницького районного Будинку культури).
Майже не маючи ніякої інформації з–за кордону і досвіду, Левко зміг пройти тими ж шляхами, що й легендарні світові рок–групи. Саме Левко Тарасович навчив співати і вивів на найвищий рівень виконавської майстерності таких самородків, як Василь Зінкевич і Назарій Яремчук. Володя Івасюк теж називав Левка своїм вчителем, перші свої твори довірив ”Смерічці”. Та й перші кроки на естраді Софії Ротару тісно пов’язані з Левком Дутківським. Він, автор пісень ”Незрівнянний світ краси”, ”У Карпатах ходить осінь”, ”Горянка”, ”Сніжинки падають”, ”Матіоли цвіт”, ”Черешневий гай”, “Якщо любиш, кохай”, усе вище піднімаючи своїх учнів, постійно залишався в тіні.
«Завжди щиро радів успіхам своїх друзів, — зізнавався Левко Тарасович. — Найбільшою насолодою для мене було — спостерігати, як поставлену мною музично і режисерськи концертну програму “Смерічки” захоплено і щиро, зі сльозами на очах, сприймав глядач…
Звання заслуженого артиста отримав пізніше від своїх учнів Василя Зінкевича і Назарія Яремчука. І народним став набагато пізніше від них. Тренери завжди за кулісами, в тіні. Тим більше, що нагороди і регалії мене ніколи не цікавили.
Швидко плине час, але я завжди відчуваю відсутність Назарія Яремчука, Володі Івасюка… Їх не замінить ніхто. Як ніхто не замінить дуету Яремчук–Зінкевич.
Ми всі зустрілися у потрібний час у потрібному місці: Володя Івасюк, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук, Софія Ротару, Алла Дутківська і я».
Хоч і не настільки відомий і популярний, як на те заслуговував, але відвертий, щирий і щасливий з іскорками в очах і з любов’ю до друзів–побратимів. Залишався таким до останнього земного дня… і зостанеться на віки у пісні і достойно оціненій нашими сучасниками його творчої спадщини, що є надбанням України та світу.
Ім'я українського композитора Левка Дутківського увійшло до золотого фонду української естради. Саме він був засновником вокально-інструментального ансамблю "Смерічка" та керував ним протягом 1966–1973 років.
У різний час з ним працювали вокалісти: Лідія Шевченко, Раїса Хотимська, Марія Наголюк, Стелла Фрунзе, Ніна Цопа, Алла Ольшанська, Неля Чабанова, Зоя Маслова, Одарка Джурумія, Галина Мокрецова; Марічка Ісак, Володимир Матвієвський, Віталій Середа, Володимир Михайлюк, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук, Мирослава Єжеленко, Людмила Артеменко, Анастасія Лазарук.
Можна багато згадати і сказати теплі слова світлої пам'яті про Левка Дутківського, та той скарб і падок який залишив Великий українець, душа народу її син буде жити в наших серцях його найкращими піснями. Згадайте їх...:
Ім'я українського композитора Левка Дутківського увійшло до золотого фонду української естради. Саме він був засновником вокально-інструментального ансамблю "Смерічка" та керував ним протягом 1966–1973 років.
У різний час з ним працювали вокалісти: Лідія Шевченко, Раїса Хотимська, Марія Наголюк, Стелла Фрунзе, Ніна Цопа, Алла Ольшанська, Неля Чабанова, Зоя Маслова, Одарка Джурумія, Галина Мокрецова; Марічка Ісак, Володимир Матвієвський, Віталій Середа, Володимир Михайлюк, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук, Мирослава Єжеленко, Людмила Артеменко, Анастасія Лазарук.
Дутківський помер у віці 80 років 16 травня у Чернівцях.
Для нас живуть його пісні і житимуть серед нових молодих виконавців...
"Якщо мине любов" (автори – Володимир Григорак та Левко Дутківський)
ВІА «Смерічка» - Якщо мине любов (1977 р.)
"День до сонця" (автори – Олександр Вратарьов та Левко Дутківський)
Назарій Яремчук - День до сонця
"У Карпатах ходить осінь" (автори – Анатолій Фартушняк та Левко Дутківський)
ВІА "Смерічка" - У Карпатах ходить осінь
"Якщо любиш, кохай" (автори – Михайло Ткач та Левко Дутківський)
ВІА “Світязь” - Якщо любиш - кохай
"Ти прийди в синю ніч" (автори – Анатолій Фартушняк та Левко Дутківський)
"Ти Прийди В Синю Ніч (In The Blue Of The Night)" - Фартушняк/Дутковський (Fartushnyak/Dutkovskiy)
"Зоряна ніч" (автори – Михайло Ткач та Левко Дутківський)
Ансамбль "Веселі скрипки" - Зоряна ніч
Залишайся в наших серцях ЛЕВКО ТАРАСОВИЧ ДУТКІВСЬКИЙ ми пронесемо пісню і пам'ять про тебе через віки в майбутні покоління....
