ЛІНА КОСТЕНКО : А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив...

Ліна Василівна Костенко (народилася 19 березня 1930 року) — українська поетеса, журналістка, письменниця, видавчиня, колишня радянська дисидентка. Засновниця і провідна представниця поетичного руху шістдесятників, Костенко називають одною із найвидатніших українських поетес і вважають її відродженням україномовної лірики.

► У всіх народів мова – це засіб спілкування, у нас це – фактор відчуження.
► Ми ушкоджене покоління. Ще від предків щось узяли, а нащадкам вже не маємо що передати.
► Україна пручається, як Лаокоон, обплутаний зміями. Вона німо кричить, але світ не чує. Або не хоче почути.
► …чому канадський прем'єр-міністр може проїхати до парламенту на ковзанах...
► Люди вимагають правди – їм сервірують брехню.
► Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а...
► Поки що я можу з жахом сказати: докотили Україну до...
► Сиділи колись за залізною завісою, ловили кожну вісточку зі світу, – інформація була нашою здобиччю. Тепер ми – здобич інформації.
► Глобалізація глобалізує всі проблеми, і ні одної не зменшить. Зменшиться тільки роль держав, деякі скотяться по цьому глобусу, як сльоза.
► У кожної нації свої хвороби. У росії — невиліковна.
► Політичної біжутерії не ношу! (Цими словами поетеса відмовилася від звання Героя України)
► А часом вже і думаєш, — а може, люди віруси, от просто собі віруси на цій живій Землі?!
► Люди! Давайте зупинимось і візьмемо новий старт. Бо при таких забігах фініш буде фатальний.
► Нам треба жити кожним днем...
► Мабуть, ще людство дуже молоде...
► Чужа душа — то, кажуть, темний ліс...
► Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.
► Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.
► І що цікаво – серце у колібрі майже втричі більше, ніж шлунок. От якби так у людей.
► Люди, як правило, бачать світ у діапазоні своїх проблем.
► Марудна справа – жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію.
► Люди, будьте взаємно ввічливі! – і якби на те моя воля, написала б я скрізь курсивами: – Так багато на світі горя, люди, будьте взаємно красивими!
► Будні роблять людей буденними.
► А як пильніше глянуть навкруги — все хтось комусь на світі вороги.
► Здається ж, люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла
► Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми – живі, нам треба поспішати.
► У кожного своя пустеля і свої міражі.
► Проблеми ж – як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані – то вже навік.
► І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт…
► Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми – живі, нам треба поспішати.
► А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися.
► Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.
► Страшні слова, коли вони мовчать...
► Все наше життя, це чекання найгіршого і надія на краще.
► Біда сьогодні буть домовичками, у інтер'єрах казка не живе.
► Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там
► Єдине, що від нас іще залежить, — Принаймні вік прожити як належить
► Життя — це оббирання з реп'яхів, що пазурами уп'ялися в душу
► Життя як вірш без пунктуації, а смерть поставить крапку і тире.
► І все на світі треба пережити...
► Що є життя? Це — проминання тіней.
► Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.
► Троянда – як кохання, може завдати болю, якщо не вмієш її узяти.
► Моя любов чолом сягала неба,
а Гриць ходив ногами по землі.
► Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.
► Несказане лишилось несказанним.
► Така любов буває раз в ніколи.
► Жінка – як музика, її можна любити навіть не дуже розуміючи.
► Держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава…
► Важко любити розумну жінку...
► Любов шляхетна тільки тоді, коли вона сором'язлива
► Настала якась собача старість ідей. Ніхто нічого не хоче. Ніхто ні за що не бореться. Тільки наші політики за владу над нами.
► …кажуть, кохання – хімічний коктейль у голові...
► А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив...
► Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер.