15 квітня проводиться Міжнародний день культури. Ці квітневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.
Культура об'єднує всі спільні цінності, звичаї та вірування, які надають суспільству спільної ідентичності.
Вона включає мову, ритуали, моду, мистецтво, їжу, історії та спосіб життя.
Спілкування є ключем до розвитку культури. Технології можуть прискорити ці зміни.
Слово "культура" походить від латинського "cultus", що означає "турбота", і французького "colere", що означає "обробляти землю". Від слова "культура" походять такі терміни, як "культ", що означає релігійну організацію.
Всесвітній день культури під Прапором Миру, відомий також як Всесвітній день культури, святкується щорічно 15 квітня в багатьох країнах світу. Мета цього свята - пропаганда захисту культури, Пакту Реріха та Прапора Миру. У своїх статтях і листах 1931-1935 років Микола Реріх говорив про важливість Всесвітнього дня культури.
Саме цього дня в 1935 році було підписано міжнародний договір «Про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам ‘яток», який ще називають Пактом Реріха.
Договір підписали у Вашингтоні представники 21 країни на чолі з президентом США Ф. Рузвельтом. Прапор Миру був створений Миколою Реріхом і символізує захист культурних цінностей. Він складається з трьох червоних кіл, що символізують минуле, теперішнє і майбутнє, об'єднані в єдине ціле.
Засуджуючи війну, громадський діяч Микола Реріх звернувся до всього світу із закликом вберегти пам’ятки культури від варварського руйнування.
До речі, Реріх дуже любив та поважав Україну. У Петербурзі він закінчив Академію мистецтв у класі професора Архипа Куїнджі – відомого українського живописця-пейзажиста. Також змалечку перебував під впливом таких видатних українців, як Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Микола Костомаров, Данило Мордовцев, Михайло Микешин, який, до речі, утримував меморіальну майстерню Шевченка і давав якраз у ній уроки юному Реріху. Там він і побачив твори Шевченка, які вразили його на все життя. З тих пір він не розлучався з «Кобзарем» Шевченка, де б не був.
Ось як про це згадував його син Юрій: «„Кобзар“ належав до улюблених книжок батька і часто читався в сімейному колі Реріхів. Батько впродовж всього життя дуже любив Шевченка. Реріх багато подорожував і захоплювався Україною, її мовою і культурою. „Я не знаю таких співучих і музикальних народів, як український і прибалтійський“ — писав він на схилі життя».
Тож зі святом нас, друзі! Людина не може жити без хліба не лише земного, але й духовного. Культура наповнює позитивною енергією все людство, допомагає творити, зберігати надбання та відкривати нове.
Без духовних цінностей абсолютно неможливе існування людства, тому берегти їх необхідно навіть у найважчі часи!
У багатьох країнах світу в цей день проводяться культурні заходи, виставки, концерти та лекції, присвячені збереженню культурної спадщини.
Підготував Петро Олар за матеріалами з доступних джерел в інтернеті.
